Перейти до вмісту

Екстрений медичний технік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Екстрений медичний технік
Зірка життя, міжнародний символ екстреної медичної служби.
Заняття
НазвиЕкстрений медичний технік
СинонімиЕМТ, ЕМТ-В
ТипПрофесія
Сектор активності
Охорона здоров'я
Опис
Компетенціявміння керувати автомобілем
Освіта
повна загальна середня освіта, навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»
Поле
діяльності
Бригада екстреної медичної допомоги
Код КП
ДК 003-2010		5132
Поява в Україні2017 рік
(у зв'язку з реформою екстреної допомоги)
Пов'язані професії
Парамедик
CMNS: Екстрений медичний технік у Вікісховищі

Екстрений медичний технік (англ. Emergency Medical Technician, EMT) — термін, що використовується у багатьох країнах для визначення працівника екстреної медичної служби (ЕМС) певної кваліфікації, тренованого для надання допомоги при різноманітних невідкладних ситуаціях[1][2][3]. У вузькому значенні термін «екстрений медичний технік» вказує на працівника ЕМС з рівнем підготовки вище екстреного медичного реагувальника, але нижче парамедика. Це власне екстрений медичний технік базового рівня (ЕМТ-базовий або ЕМТ-В, англ. EMT-Basic). Цьому рівню і відповідає професія екстреного медичного техніка в Україні, впроваджена в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги[4][5][6][7].

Хоча екстрені медичні техніки зазвичай працюють на автомобілях екстреної медичної допомоги, їх не слід плутати з «водіями швидкої допомоги» чи «санітарами швидкої допомоги» — персоналом, якого в минулому не навчали екстреній медичній допомозі чи керуванню транспортом[8].

Екстрені медичні техніки завантажують пораненого лижника у автомобіль швидкої допомоги.

У світі ЕМТ можуть працювати в ЕМС, пожежних відділках (можна побачити при гасінні пожеж), у відділках поліції (можна побачити у патрульних машинах). Проте EMT мають обмежені медичні навчання та навички[9][10].

Рівні підготовки

[ред. | ред. код]

У ширшому офіційному значенні багатьох країн «екстрені медичні техніки» — це певний клас медичних професій переважно догоспітального етапу екстреної медичної допомоги. Залежно від країни він може включати кілька окремих професій, серед яких ЕМТ-В (ЕМТ-базовий), ЕМТ-розширений та парамедик (офіційно ЕМТ-Р або ЕМТ-парамедик)[1].

У різних країнах або регіонах однієї країни існують відмінності у назвах та підготовці, терміну навчання різних типів екстрених медичних техніків[1]. Відповідно можуть розрізняти наступні типи ЕМТ:

  • ЕМТ базового рівня або ЕМТ-В (власне ЕМТ) — найнижчий рівень ЕМТ, єдиний для деяких країн;
  • ЕМТ-I (англ. ЕМТ-Intermediate, ЕМТ проміжного рівня) або ЕМТ-А (англ. ЕМТ-Advanced, ЕМТ розширеного рівня);
  • ЕМТ-Р (англ. ЕМТ-Paramedic) або власне парамедик[2];
  • Парамедик інтенсивної терапії або інший спеціалізований парамедик, який додатково володіє іншими навичками[1].

Окремо, відокремлюють, не включаючи до екстрених медичних техніків, екстреного медичного реагувальника (англ. EMR) — працівника системи ЕМС з мінімальними клінічними знаннями та навичками[2].

Приблизне порівняння персоналу екстрених служб [11][12]
Екстрений
медичний
реагувальник 		Екстрений
медичний
технік 		Парамедик
Тривалість навчання кілька тижнів близько місяця 3-4 роки
Місце роботи ДСНС, Національна поліція, тощо бригади екстреної медичної допомоги бригади екстреної медичної допомоги, відділення екстреної допомоги
Компетенції
Зупинка кровотечі
Прямий тиск Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Тиснуча пов'язка Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Накладання джгута Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Дихальні шляхи
Прийом Геймліха Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Закидання голови — виведення підборіддя Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Перевірка прохідності дихальних шляхів Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Маневр Селіка Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Ручне очищення верхніх дихальних шляхів Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Постановка назофарингеального повітроводу Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Постановка орофаригеальгого повітроводу Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Очищення дихальних шляхів за допомогою відсмоктувача Purple tickТак Purple tickТак
Постановка ларингеальної маски / ларингеальної трубки Асистування Purple tickТак
Інтубація трахеї Асистування Purple tickТак
Хірургічне відновлення прохідності дихальних шляхів Асистування Purple tickТак
Видалення стороннього тіла методом ларингоскопії з використанням щипців Маггіла Асистування Purple tickТак
Дихання
Використання кисневої маски та назальної канюлі Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Штучна вентиляція легень за допомогою плівки-клапана чи кишенькової маски Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Використання мішка типу Амбу/ручна вентиляція Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Апаратна штучна вентиляція легень з ручним тригером Моніторинг / асистування Purple tickТак
Апаратна штучна вентиляція легень в автоматичному режимі Моніторинг / асистування Purple tickТак
Капнографія Purple tickТак
Голкова декомпресія напруженого пневмотораксу Purple tickТак
Торакальний дренаж Моніторинг
Кровообіг
Вимірювання пульсу Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Мануальна серцево-легенева реанімація, у тому числі дитяча Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Непрямий масаж серця із використанням допоміжних пристроїв Асистування Purple tickТак
Дефібриляція в автоматичному режимі Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Дефібриляція в ручному режимі Асистування Purple tickТак
Кардіоверсія Асистування Purple tickТак
Постановка черезшкірного водія ритму Асистування Purple tickТак
Масаж каротидного синусу Purple tickТак
Забезпечення периферичного внутрішньовенного доступу Асистування Purple tickТак
Забезпечення внутрішньокісткового доступу Асистування Purple tickТак
Апаратні дослідження
Ручне вимірювання артеріального тиску Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Апаратне вимірювання артеріального тиску Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Пульсоксиметрія Purple tickТак Purple tickТак
Вимірювання рівня глюкози глюкометром Purple tickТак Purple tickТак
Підключення електродів 3-х, 4-х та 12-ти контактного електрокардіографа або кардіомонітора Асистування Purple tickТак
Часткова інтерпретація даних електрокардіограми Purple tickТак
Забір крові на аналіз Purple tickТак
Застосування лікарських засобів
Фіксована доза в автоінжекторі Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Допомога пацієнту прийняти медикаменти Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Введення ліків
— інгаляційно Допомога пацієнту Допомога пацієнту Purple tickТак
— перорально Допомога пацієнту Допомога пацієнту Purple tickТак
— назально Допомога пацієнту Допомога пацієнту Purple tickТак
— ректально Асистування Purple tickТак
— внутрішньовенно Моніторинг Purple tickТак
— внутрішньокістково Моніторинг Purple tickТак
Контроль центрального венозного доступу Моніторинг
Інше
Екстрена евакуація пацієнтів Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Переміщення пацієнтів Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Мануальна стабілізація шийного відділу хребта Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Використання шийного комірця Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Мануальна стабілізація кінцівок Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Тракція кінцівок Асистування Purple tickТак
Допомога при пологах Purple tickТак Purple tickТак Purple tickТак
Допомога при ускладнених пологах Асистування Purple tickТак

США

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Концепція сучасної екстреної медичної служби США почалась розвиватись після публікації у 1966 звіту «Випадкова смерть та інвалідність: знехтуване захворювання сучасного суспільства», (або «Білої книги»)[13]. У цьому документі детально описані статистичні дані про дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до травм і смерті в середині 1960-х років, а також про інші причини травми та смерті. У ньому також використовували статистику для підтвердження необхідності проведення реформ в США, особливо щодо освіти громадян та кількість навчань з СЛР та BLS / першої допомоги, які проходили поліцейські, пожежники та працівники служби екстреної медичної допомоги на той час.

Сертифікація

[ред. | ред. код]

У США, EMT сертифікують відповідно до їх навчального рівня. Окремі штати встановлюють власні стандарти сертифікації (чи ліцензування, у деяких випадках)[14]. Крім того, усі ЕМТ мають відповідати мінімальним вимогам, встановленим Національною адміністрацією безпеки дорожнього руху[15]. Відповідно до рекомендацій Комітету з безпеки дорожнього руху Президента Ліндона Джонсона щодо формування національної агенції по екстрених медичних техніках для розробки та стандартизації вимог до їх навчання у 1970 було створено Національний реєстр екстрених медичних техніків (НРЕМТ)[16]. Це приватна організація[17], яка пропонує сертифікаційні іспити, засновані на освітніх настановах Національної адміністрації безпеки дорожнього руху[18][19] На даний момент іспити з НРЕМТ використовуються 46 штатами як єдина основа для сертифікації за одним або кількома рівнями сертифікації EMT[20] Екзамен НРЕМТ складається оцінки навичок та огляду пацієнта, а також письмової частини.

Національна адміністрація безпеки дорожнього руху відрізняє наступні рівня осіб без лікарської освіти, що надають екстрену медичну допомогу:

У США у екстреній допомозі діє сходинчаста освіта, так, що після певно навчання працівник може перейти з нижчого рівня кваліфакації на вищий[1].

Деякі штати відокремлюють окреме ліцензування в межах штату на рівень вище парамедика — Парамедик розширеної практики (англ. Advanced Practice Paramedic)[21] або Парамедик інтенсивної терапії(англ. Critical Care Paramedic)[22]. Ці парамедики інтенсивної терапії, як правило, виконують транспортування важких пацієнтів, що потребує вмінь, що не входять до сфери звичайного парамедика[23]. Додактово, EMT можуть отримати спеціальну сертифікацію як екстремального ЕМТ[en], екстремального парамедика, тактичного EMT, і авіаційного парамедика.

Україна

[ред. | ред. код]

У 2017 році в Україні в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги введено нову спеціальність — екстрений медичний технік. За терміном навчання та навичками вона відповідає ЕМТ-В[5][7]. Мінімальними вимогами до екстреного медичного техніка в Україні є:

  • повна загальна середня освіта та підготовка за професією «Екстрений медичний технік»;
  • наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»;
  • посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем[24].

Термін навчання ЕМТ складатиме 3-4 тижнів, до яких входитиме навчання в класах і практичне відпрацювання навичок[25][6].

ЕМТ відповідно до покладених обов'язків:

  • працює під керівництвом лікаря або парамедика;
  • надає допомогу у складі бригади екстерної медичної допомоги;
  • допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги;
  • взаємодіє з іншими медичними службами;
  • оцінює зовнішнє середовище щодо можливих загроз для нього чи для інших людей;
  • бере участь у медичному сортуванні
  • оцінює стан пацієнта;
  • обстежує пацієнта щодо невідкладних станів;
  • проводить реанімаційні заходи;
  • надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби;
  • допомагає при транспортуванні пацієнтів і перевозить пацієнтів до закладів охорони здоров'я;
  • надає медичний супровід під час масових заходів, спортивних подій, інших заходів;
  • керує автомобілем екстреної медичної допомоги, підтримує його у стані готовності, тощо[24]

На проходження тренування та сертифікацію водіїв екстреної медичної допомоги до рівня ЕМТ, фельдшерів ЕМД — до рівня парамедиків Міністерство охорони здоров'я визначило перехідний 5-річний період[4][6].

31 березня 2021 року на базі Бахмутського медичного фахового коледжу[26] відбувся перший в Україні випуск студентів, які пройшли пілотне навчання за фахом «Екстрений медичний технік». 20 водіїв карет швидкої допомоги завершили тримісячне навчання на базі коледжу[27] й надалі, у разі необхідності, зможуть як медичні техніки надавати екстрену медичну допомогу. Навчання та оснащення Центру екстрених медичних технік на базі Бахмутського коледжу усім необхідним – манекенами, витратними матеріалами, меблями, комп’ютерами та обладнанням для дистанційного навчання загальною вартістю 33 300 доларів США (921 878 гривень) – здійснено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Christopher Page; Keila Vazquez; Majd Sbat; Zeynep Deniz Yalcin (25.04.2013). Analysis of Emergency Medical Systems Across the World (PDF). Вустерський політехнічний інститут. Архів (PDF) оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  2. ↑ а б в Гліб Бітюков. Хто є хто у невідкладній допомозі США. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  3. ↑ Emergency Medical Technicians and Paramedics. Міністерство праці США, Бюро статистики праці[en]. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 березня 2008.
  4. ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги не призведе до звільнення лікарів. Український медичний часопис. 01.02.2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  5. ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги: як доїхати за 8 хв до хворого на YouTube. 5 канал, 20.04.2017
  6. ↑ а б в Олександр Данилюк (01.12.2017). Парамедицині в Україні бути. Кого це стосується і як працюватиме?. 112 Україна. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  7. ↑ а б Як зміниться медицина в Україні? 5 фактів про перші реформи. Твоє місто. 03.08.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  8. ↑ Emergency Medical Technician (EMT) (Speedy Study Guide). Speedy Publishing LLC. 2014. с. 1. ISBN 9781635011951.
  9. ↑ Handbook for EMS Medical Directors [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], United States Department of Homeland Security Office of Health Affairs and U.S. Fire Administration[en].
  10. ↑ Олег Кремінь. Відкриваючи інший світ. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 25.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  11. ↑ EMERGENCY MEDICAL SERVICES PRE-HOSPITAL STATEWIDE TREATMENT PROTOCOLS (PDF) (англ.). Massachusetts Department of Public Health. Office of Emergency Medical Services. 1 квітня 2018. с. 168—172. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ The National EMS Scope of Practice Mode (PDF) (англ.). Національна Адміністрація Безпеки Дорожнього Руху США. с. 29—31. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Howard, John M. (October 2000). Special Contributions. Historical background to accidental death and disability: The neglected disease of modern society. Prehospital Emergency Care. 4 (4): 285—289. doi:10.1080/10903120090940958. Процитовано 3 листопада 2014.
  14. ↑ Гліб Бітюков. Вартість життя. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  15. ↑ National Standard Curriculum. National Highway Transportation Safety Administration. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 10 березня 2008.
  16. ↑ The History of the NREMT and EMS in the United States. НРЕМТ. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  17. ↑ Abram, T. Legal Opinion: Certification v. Licensure. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  18. ↑ About NREMT Examinations. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  19. ↑ A Brief History of Emergency Medical Services. wvde.state.wv.us. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2016.
  20. ↑ State Office Information. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  21. ↑ Advanced Practice Paramedic. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  22. ↑ Tennessee Critical Care Paramedic (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2015. Процитовано 18 вересня 2011.
  23. ↑ Critical Care Emergency Medical Transport Program. Архів оригіналу за 21 June 2008. Процитовано 11 травня 2014.
  24. ↑ а б Наказ МОЗ від 09.08.2017 р. № 918. www.apteka.ua. 01.11.2017. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  25. ↑ Як українців лікуватимуть по-новому: реформування медичної галузі. Львівський портал. 21.11.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  26. ↑ На Донеччині запустили новий напрям профпідготовки з екстреної медицини. UNDP (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  27. ↑ Перший в Україні випуск курсу «Екстрений медичний технік» (укр.), процитовано 7 травня 2021

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екстрений_медичний_технік&oldid=43250155