Перейти до вмісту

Аласдер Ґрей

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Елесдер Ґрей)
Аласдер Ґрей
Alasdair Gray
Народився28 грудня 1934(1934-12-28)[4][5][…]
Глазго, Шотландія, Велика Британія[7][8]
Помер29 грудня 2019(2019-12-29)[1][2][…] (85 років)
Глазго, Шотландія, Велика Британія[8]
·пневмонія
Країна Велика Британія[8]
Діяльністьписьменник, поет, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист, ілюстратор, художник, візуальний митець
Галузьобразотворче мистецтво[9] і література[9]
Alma materШкола мистецтв Глазго і Whitehill Secondary Schoold
Знання мованглійська[10][11]
ЗакладШкола мистецтв Глазго
Роки активностіз 1968
Жанрнаукова фантастика
Magnum opusLanark: A Life in Four Booksd, 1982, Janined і Бідолашні створіння (роман)
НагородиWhitbread Novel Award(за роман «Poor Things»), Guardian Fiction Prize (за роман «Poor Things»)
IMDbID 1206865
Сайтalasdairgray.co.uk
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґрей.

Аласдер Ґрей або Еласдер Ґрей (англ. Alasdair Gray; 28 грудня 1934, Глазго — 29 грудня 2019) — шотландський письменник, драматург, поет, художник, ілюстратор, викладач. Літературні твори А. Ґрея поєднують у собі елементи реалізму, фентезі та наукової фантастики, відрізняються особливим і концептуальним оформленням, містять авторські ілюстрацій. Найвідоміший твір — роман «Ланарк: життя у чотирьох книгах[en]» (англ. «Lanark: A Life in Four Books», 1981), написаний упродовж тридцяти років. Уперше роман був опублікований 1981 року[12] і досі вважається класикою шотландської фантастичної літератури. Газета The Guardian назвала Ланарк «однією з визначних пам'яток у літературі ХХ століття[13]». Інший роман Аласдера Ґрея «Бідолашні створіння» (англ. Poor Things) був відзначений літературними преміями Whitbread Book Award[14] і Guardian Fiction Prize[15] як найкращий роман 1992 року.

Загалом А. Ґрей написав понад вісім романів, кілька збірок оповідань, віршованих творів і безліч п'єс. Окремі твори присвячено історії англійської літератури та політиці (підтримка соціалізму і незалежності Шотландії).

Як художник Аласдер Ґрей — автор численних картин і фресок. Одна з його фресок прикрашає ресторан Ubiquitous Chip (західна частина міста Глазго), інша — розписана на стелі аудиторіума церкви Оран Мор (шотл. Òran Mór) у Глазго і є найбільшою за розміром у Шотландії. Картини А. Ґрея зберігаються у колекціях багатьох музеїв та художніх галерей.

Письменник Вільям Селф (англ. Will Self) називає Аласдера Ґрея «творчим ерудитом із всебічним політико-філософським баченням»[16] і «великим письменником, можливо видатнішим за тих, хто живе сьогодні на цьому архіпелазі»[17]. Себе А. Ґрей називав «товстою, очкастою, лисіючою людиною, неухильно старіючим пішоходом з Глазго[18]».

Біографія

[ред. | ред. код]

Аласдер Ґрей народився у передмісті Ридрі (англ. Riddrie) на сході Глазго в родині робітників. Батько багато років працював на фабриці, мав поранення, яке отримав під час Першої світової війни. Мати робила в магазині. Під час Другої світової війни Аласдер Ґрей був евакуйований до округу Пертшир, центральної Шотландії, а потім до округу Ланаркшир. Здобутий досвід і переживання пізніше відобразилися в його літературних творах. Сім'я мешкала в муніципальному будинку — форма громадського або соціального житла. Середню освіту майбутній письменник отримав у державній школі (англ. Whitehill Secondary School) передмістя Глазго. Саме тоді освіта передбачала відвідування публічних бібліотек і ознайомлення з суспільно-правовим мовленням: «тип освіти, який Британський уряд вважав марним, особливо для дітей британського робітничого класу», як пізніше писав Аласдер Ґрей.

1952—1957 роках А. Ґрей навчався у школі мистецтв (англ. The Glasgow School of Art), а потім, у період з 1958 по 1962 роки, працював викладачем у ній. У студентські роки розпочав працювати над майбутнім романом «Ланарк».

Після закінчення університету Аласдер Ґрей писав портрети і пейзажі, працював як «незалежний» письменник і художник. 1968 року прозвучали його перші п'єси на радіо і телебаченні. З 1972 по 1974 роки відвідував літературне товариство, організоване Філіпом Хобсбаумом (англ. Philip Hobsbaum). Там письменник знайомиться з Джеймсом Келманом, Ліз Лоххед (англ. Liz Lochhead), Томом Леонардом (англ. Tom Leonard), Аонгхасом Мак-Нексаілом (англ. Aonghas MacNeacail) і Джефом Торингтоном (англ. Jeff Torrington).

1977—1979 рр. Аласдер Ґрей займав посаду штатного письменника (англ. Writer-in-Residence) Університету Глазго, найбільшого в Шотландії освітнього закладу. 2001 року А. Ґрей, разом з Томом Леонардом і Джеймсом Келманом, розробили програму з креативного письма (англ. Creative Writing programme) для викладання в університетах Глазго і Стратклайді (англ. University of Strathclyde).

У 2001 році Асоціація шотландських націоналістів університету Глазго (англ. Glasgow University Scottish Nationalist Association) висунула А. Ґрея кандидатом на посаду ректора цього ж Університету. Але його конкурент на посаду, Ґрег Хемфіл (англ. Greg Hemphill), з невеликою перевагою отримав над ним перемогу.

Аласдер Ґрей двічі був одружений. Перша дружина, з 1961 по 1970 рр. — Інга Соренсон (англ. Inge Sorenson). Другий раз письменник одружився з Мораг Мак-Алпін (англ. Morag McAlpine), з 1991 року і дотепер. Має сина — Ендрю, 1964 року народження, який мешкає у Вест-Енд Глазго.

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Аласдер Ґрей — шотландський громадянський націоналіст і республіканець. 1992 році у своїй книзі «Чому Шотландією повинні правити шотландці» (англ. Why Scots Should Rule Scotland) він зазначає, що: «Назва книги може прозвучати загрозливо для тих, хто живе в Шотландії, але народився і навчався в іншому місці, так що вже краще я поясню, що під словом Шотландці я маю на увазі кожного в Шотландії, хто може брати участь у голосуванні»[19].

Раніше А. Ґрей підтримував Шотландську національну (англ. Scottish National Party) і Шотландську соціалістичну (англ. Scottish Socialist Party) партії. Однак, 2010 року, він підтримав місцеву кандидатку від Шотландської ліберально-демократичної партії (англ. Scottish Liberal Democrat) на ім'я Кеті Гордон (англ. Katy Gordon)[20].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Письменник сам створює ілюстрації до своїх книг.
  • Улюблена фраза Аласдера Ґрея — «Працюй так, ніби живеш у перші дні найкращої нації» (англ. Work as if you live in the early days of a better nation), написана на стіні будівлі Канонгейту Шотландського Парламенту (англ. Canongate Wall, Scottish Parliament building[21].

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • З історії одного світу (англ. Unlikely Stories, Mostly)
  • Короткі історії (англ. Lean Tales) — 1985 рік, у співавторстві з Джеймсом Келманом і Агнес Овенс (англ. Agnes Owens)
  • Десять високих і правдивих історій (англ. Ten Tall Tales & True) — 1993 рік
  • Завершення наших вподобань: 13 сумних історій (англ. The Ends of Our Tethers: 13 Sorry Stories) — 2003 рік
  • Кожна коротка історія від Аласдера Ґрея, 1951—2012 (англ. Every Short Story by Alasdair Gray 1951—2012) — 2012 рік

Поезія

[ред. | ред. код]

Драматургія (неповний список)

[ред. | ред. код]

У театрі

[ред. | ред. код]
  • Діалог–дует (англ. Dialogue–A Duet) — 1971 рік
  • Втрата золотої тиші (англ. The Loss Of The Golden Silence) — 1973 рік
  • Внутрішній зв'язок: тріо для шовіністок (англ. Homeward Bound: A Trio for Female Chauvinists) — 1973 рік
  • Сам Ланг і Міс Ватсон: Один акт сексуальної комедії у чотирьох (англ. Sam Lang and Miss Watson: A One Act Sexual Comedy In Four Scenes) — 1973 рік
  • Мак-Гроті та Людмила (англ. McGrotty and Ludmilla) — 1986 рік
  • Працьовиті ноги: п'єса для тих, у кого їх немає (англ. Working Legs: A Play for Those Without Them) — 1997 рік
  • Прощавай, Джимі (англ. Goodbye Jimmy) — 2006 рік
  • Місце (англ. Fleck) — 2008 рік
  • Збірник п'єс А. Ґрея (англ. A Gray Play Book) — 2009 рік

На телебаченні

[ред. | ред. код]

На радіо

[ред. | ред. код]

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • Чому Шотландією повинні правити Шотландці (англ. Why Scots Should Rule Scotland) — 1992 рік; перевидання — 1997 рік.
  • Книга передмов (англ. The Book of Prefaces) — 2000 рік
  • Як нам потрібно керувати собою (англ. How We Should Rule Ourselves) — 2005 рік
  • Незалежність: аргумент для домашніх пракил (англ. Independence: An Argument for Home Rule) — 2014 рік
  • Про мене та про всіх: автобіографія (англ. Of Me & Others: An Autobiography) — 2014 рік

Художня творчість

[ред. | ред. код]
  • Ілюстрації до книги «Пісні Шотландії» (англ. Songs of Scotland), автор: Вільма Патерсон (англ. Wilma Patterson) — 1996 рік
  • Життя в картинках (англ. A Life in Pictures) — ілюстрована автобіографія, 2010 рік

Книги про письменника

[ред. | ред. код]

Дослідження

[ред. | ред. код]
  • Мистецтво Аласдера Ґрея (англ. The Arts of Alasdair Gray), автори: Роберт Кравфорд (англ. Robert Crawford), Том Найрн (англ. Thom Nairn) — 1991
  • Аласдер Ґрей (англ. Alasdair Gray), автор: Стефан Бернстейн (англ. Stephen Bernstein) — 1999
  • Аласдер Ґрей: унікальний шотландський маг (англ. Alasdair Gray: A Unique Scottish Magus), автор: Джой Гендрі (англ. Joy Hendry) — 2000
  • Аласдер Ґрей: критичні оцінки і бібліографія (англ. Alasdair Gray: Critical Appreciations and a Bibliography), автор: Філ Мурес (англ. Phil Moores) — 2001
  • Голоси сучасної Шотландії (англ. Voices from Modern Scotland: Janice Galloway, Alasdair Gray, Bernard Sellin) — збірка, 2007
  • Аласдер Ґрей, творець Шотландії (фр. Alasdair Gray, le faiseur d'Ecosse), автор: Каміль Манфреді (англ. Kamille Manfredi)— 2012  

Біографії

[ред. | ред. код]
  • Аласдер Ґрей: біографія від секретаря (англ. Alasdair Gray: A Secretary's Biography), автор: Родж Глас (англ. Rodge Glass) — 2008

Документальний фільм

[ред. | ред. код]
  • Під шоломом (англ. Under the Helmet) — документальний фільм про творчість Аласдара Ґрея, видавництво ВВС — 1964[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Alasdair Gray, the beloved author and artist, has died
  2. ↑ а б Scots author Alasdair Gray dies at the age of 85 — 1997.
  3. ↑ а б Tributes paid to artist and author Alasdair Gray after he dies aged 85 / C. Evans — London: 1855. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
  4. ↑ Alasdair Gray — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  7. ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2020/01/02/le-peintre-et-romancier-alasdair-gray-est-mort_6024629_3382.html
  8. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118986171 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  9. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  10. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. ↑ CONOR.Sl
  12. ↑ Alasdair Gray - Auteur - Ressources de la Bibliothèque nationale de France. data.bnf.fr (фр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  13. ↑ Alasdair Gray. the Guardian (англ.). 22 липня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  14. ↑ Alasdair Gray. 22 серпня 2006. Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 17 вересня 2018. [Архівовано 2006-08-22 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Guardian Fiction Prize. 8 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 17 вересня 2018. [Архівовано 2007-02-08 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Moores ed. Alasdair Gray: Critical Appreciations and a Bibliography (2001) p. 4.
  17. ↑ will-self.com " Blog Archive " Alisdair Gray: An Introduction. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 16 вересня 2018.
  18. ↑ Gray, The Ends of Our Tethers, Dustjacket (recto).
  19. ↑ Williamson, Kevin. Language and culture in a rediscovered Scotland // Breaking up Britain: Four Nations after a Union [Архівовано 21 лютого 2011 у Wayback Machine.]. — London : Lawrence & Wishart, 2009. — P. 53–67. — ISBN 9781905007967.
  20. ↑ Currie, Brian; Settle, Michael (21 квітня 2010). LibDems enjoy Clegg bounce in Scotland at expense of SNP. The Herald. Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 25 жовтня 2010. [Архівовано 2010-04-26 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Work as if you live in the early days of a better nation — Herald Scotland
  22. ↑ BBC Arts - Alasdair Gray at 80: Under the Helmet - BBC Arts. BBC (брит.). Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 20 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аласдер_Ґрей&oldid=44122695