Елетер Елі Ніколя Маскар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елетер Елі Ніколя Маскар
фр. Éleuthère Mascart
Ім'я при народженніфр. Éleuthère Élie Nicolas Mascart
Народився20 лютого 1837(1837-02-20)[1][2][…]
Карубль[4]
Помер26 серпня 1908(1908-08-26)[5][2][…] (71 рік)
Пуассі[4] або Париж, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьфізик, інженер, метеоролог, професор
Alma materВища нормальна школа
ЗакладКолеж де Франс[6]
Посадапрезидент[7] і президент[d][8]
Науковий ступіньдоктор наук[d][9] (1864)
Науковий керівникCharles Auguste Briotd[10]
Аспіранти, докторантиLouis Dunoyer de Segonzacd
Henri Bénardd
Марсель Бріллюен[11]
Charles Mauraind[12]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[4]
Французька асоціація сприяння розвитку наукиd
У шлюбі зFrançoise Léontine Briotd[13]
ДітиJean Mascartd[14]
Mathilde Mascartd
РодичіMarcel Bertrandd і Charles Auguste Briotd[15]
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону

почесний член Королівського товариства Единбургаd

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (19 травня 1892)

CMNS: Елетер Елі Ніколя Маскар у Вікісховищі

Елетер Елі Ніколя Маскар (фр. Éleuthère Élie Nicolas Mascart; 20 лютого 1837, Карубль — 26 серпня 1908, Пуассі або Париж, Франція) — французький фізик.

Член Паризької академії наук (1884), іноземний член Лондонського королівського товариства (1892), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1891)[16].

Життєпис

[ред. | ред. код]

1858 року, закінчивши курс Вищої нормальної школи, залишився при ній консерватором при фізичній лабораторії і 1864 року захистив докторську дисертацію. Потім викладав фізику в колежі Шапталя, а від 1872 року зайняв кафедру Реньо в Колеж де Франс.

1878 року призначений директором Центрального метеорологічного бюро і членом Міжнародного бюро мір і ваг.

Відомий працями з фізики (переважно з оптики) та метеорології (особливо конструкцією самописних приладів для дослідження земного магнетизму), а також доволі поширеними творами з фізики: «Елементи механіки» (фр. Elements de Mécanique; 1866), «Трактат про статичну електрику» (фр. Traité d'électricité Statique; 1876), «Уроки електрики та магнетизму» (фр. Leçons sur l'électricité et le magnétisme; 1888; разом з Жубером) і «Трактат із оптики» (фр. Traité d'Optique; 1889—1894).

Син Марсель Бріллюен та внук Леон Бріллюен також фізики.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117556882 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г www.accademiadellescienze.it
  5. ↑ The Late M. Mascart / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 1908. — Vol. 78, Iss. 2028. — P. 446–448. — ISSN 1476-4687; 0028-0836
  6. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  7. ↑ Французька академія наук — 1666.
  8. ↑ https://www.afas.fr/liste-des-presidents-de-lafas/
  9. ↑ https://eudml.org/doc/80673
  10. ↑ https://www.annales.org/archives/x/mascart.html
  11. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  12. ↑ Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
  13. ↑ Annales des Mines — 1794. — ISSN 0295-4397; 2271-7943; 0003-4282
  14. ↑ http://gw.geneanet.org/pierfit?lang=it&p=eleuthere+elie+nicolas&n=mascart
  15. ↑ https://henripoincare.fr/s/biographie/
  16. ↑ Персональна сторінка Элётера-Эли-Никола Маскара на офіційному сайті РАН (рос.)

Література

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елетер_Елі_Ніколя_Маскар&oldid=43248932