Марсель Бріллюен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марсель Бріллюен
фр. Marcel Brillouin
Народився19 грудня 1854(1854-12-19)[1][2][…]
Мель[d], Де-Севр
Помер16 червня 1948(1948-06-16)[2] (93 роки)
Париж, Франція
ПохованняQ53678139?
Країна Франція
Діяльністьматематик, фізик, професор
Alma materКондорсе
Вища нормальна школа
Паризький університет[4]
Галузьфізика[5] і математика[5]
ЗакладКолеж де Франс[6]
Науковий керівникЕлетер Маскар[7]
Аспіранти, докторантиAimé Cottond[4]
Charles Camicheld[4]
Henri Villatd[4]
Charles Camicheld[4]
Jean Coulombd[4]
Yves Rocardd[4]
ЧленствоФранцузька академія наук
БатькоLouis Georges Brillouind
ДітиЛеон Бріллюен
Нагороди

Луї́ Марсе́ль Бріллюе́н (фр. Louis Marcel Brillouin; 1854—1948) — французький фізик і математик.

Його батько був художником, який переїхав до Парижа, коли Марсель був дитиною. Там вступив у ліцей Кондорсе. Сім'я повернулася до Мелле під час франко-прусської війни 1870 року, рятуючись від бойових дій. Там він навчався за дідовими книгами з філософії. Після війни повернувся до Парижа і 1874 року вступив до Вищої нормальної школи, яку й закінчив 1878 року. Став асистентом фізики Колеж де Франс і водночас проходив аспірантуру з математики та фізики, яку закінчив 1881 року. Потім почав працювати доцентом кафедри фізики в університетах Нансі, а потім Діжона й Тулузи, перш ніж повернутися до Вищої нормальної школи в Парижі 1888 року. Пізніше, від 1900 до 1931 року був професором математичної фізики в Колеж де Франс.

За час кар'єри став автором понад 200 експериментальних та теоретичних праць із широкого кола питань, серед яких кінетична теорія газів, в'язкість, термодинаміка, електрика та фізика плавлення. Зокрема:

  • побудував нову модель балансу Етвеша,
  • досліджував потоки Гельмгольца та стабільність літаків,
  • працював над теорією припливів.

В одній із праць[8] демонструє, що чорна діра — це нонсенс, який відсутній в оригінальній метриці Шварцшильда.

Його син, Леон Бріллюен, також відомий фізик.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. база даних Léonoreministère de la Culture.
  4. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. Список професорів Колеж де Франс
  7. http://www.numdam.org/article/ASENS_1882_2_11__339_0.pdf — С. 82.
  8. The singular points of Einstein’s universe (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Vilat, H. Jubile' de M. Brillouin pour son 80ème anniversaire. — P. , (1935).

Посилання

[ред. | ред. код]