Перейти до вмісту

Фрідріх Адлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрідріх Адлер
нім. Friedrich Adler
Народився9 липня 1879(1879-07-09)[4][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[4]
Помер2 січня 1960(1960-01-02)[1][2][…] (80 років)
Цюрих, Швейцарія[4]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрія
 Цислейтанія
Діяльністьполітик, журналіст, філософ, фізик, перекладач
Галузьполітика[5] і фізика[5]
Alma materФедеральна вища технічна школа Цюриха
Знання мовнімецька[6][5]
УчасникПерша світова війна
Посадачлен Національної ради Австрії[d] і член Національної ради Австрії[d][7]
ПартіяСоціал-демократична партія Австрії
БатькоВіктор Адлер
МатиЕмма Адлер

Фрі́дріх А́длер (нім. Friedrich Adler; нар. 9 липня 1879(18790709) — пом. 2 січня 1960) — один із лідерів Австрійської Соціал-демократичної партії та теоретик австромарксизму, син Віктора Адлера.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За освітою фізик. У 1907—1911 роках приват-доцент Цюрихського університету на кафедрі теоретичної фізики. Тоді примкнув до швейцарських соціал-демократів. У філософії стояв на позиціях махізму. У 1911—1916 — секретар австрійської Соціал-демократичної партії. Під час Першої світової війни належав до центристського угрупування своєї партії. Виступав за нейтралітет пролетаріату під час війни.

21 жовтня 1916 року Фрідріх Адлер вбив міністра-президента Штюргка. За це його засудили до страти, яку потім замінили багаторічним ув'язненням. Звільнений після подій 1918 року. Вийшовши на волю, став разом з іншими лідерами соціал-демократів одним із керівників революційних подій. Брав участь у створенні та був одним із лідерів 2½. Інтернаціоналу (1921—1923). Зіграв велику роль у злитті 2 та 2½ Інтернаціоналів у так званий Соціалістичний інтернаціонал, у якому займав пост секретаря виконкому з 1923 до 1940 року.

Фрідріх Адлер вороже ставився до СРСР та комуністичних партій. На початку Другої світової війни емігрував до США. Останні роки доживав у Швейцарії. Помер у Цюриху.

Видання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Адлер Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118647016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_00010/index.shtml

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]