Перейти до вмісту

Міхай Емінеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Емінеску Міхай)
Міхай Емінеску
Mihai Eminescu
Ім'я при народженніМіхай Емінович
Народився15 січня 1850(1850-01-15)
Ботошані, Молдовське князівство
Помер15 червня 1889(1889-06-15) (39 років)
Бухарест, Румунське королівство
Похованняцвинтар Беллу
ГромадянствоРумунське королівство
Місце проживанняБотошані
Діяльністьпоет, журналіст
Alma materВіденський університет
Мова творіврумунська
Роки активностіз 1866
Жанрпоезія
Magnum opusLuceafăruld
ЧленствоРумунська академія, Junimead і Timpuld
БатькоGheorghe Eminovicid
МатиRaluca Eminovicid
Брати, сестриHenriette Eminescud і Matei Eminescud
Автограф
CMNS: Міхай Емінеску у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850(18500115), Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури[2]. Посмертно обраний членом Румунської академії наук[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Останнє фото, 1887—1888

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.

Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.

Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.

Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.

Родина

Творчість

[ред. | ред. код]
Гімназія у Чернівцях, де навчався Міхай Емінеску

Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.

Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».

Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Фрідріха Шеллінга й Артура Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.

Емінеску та Україна

[ред. | ред. код]

Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.

В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ №1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Міхаю Емінеску.

Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У більшості містах Румунії та Молдови є вулиця Міхая Емінеску.

Вулиця Емінеску є у місті Львів. Також вулиця Емінеску є у місті Чернівці.

У місті Одеса вулицю Молокова перейменували на вулицю Міхая Емінеску.

У місті Ужгород вулицю Донську перейменували на вулиця Міхая Емінеску.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Бюст Емінеску на поштовій марці (2003)
    Бюст Емінеску на поштовій марці (2003)
  • Поштова марка (1995)
    Поштова марка (1995)
  • Поштова марка (1996)
    Поштова марка (1996)
  • Поштова марка (2003)
    Поштова марка (2003)
Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року
Дрокія
Дрокія 
Бельці
Бельці 
Бельці
Бельці 
Синжерея
Синжерея 
Сороки
Сороки 
Флорешти
Флорешти 

Зображення на банкнотах

[ред. | ред. код]

Пам'ятники та меморіальні дошки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Mihai Eminescu — Luceafarul, Scrisoarea a III-a, Glossa, Calin Nebunul, La steaua, Floare albastra, Fiind baiet paduri cutreieram, Doina, Calin, file din poveste, Fat frumos d…. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 3 серпня 2020.
  3. ↑ Academia Romana (membri). academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mihai Eminescu
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міхай Емінеску
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхай_Емінеску&oldid=44136497