Ервін Менні

Ервін Менні
нім. Erwin Menny
Менні (з папкою) і Ервін Роммель (Франція, березень 1944).
Народився	18 серпня 1893(1893-08-18)  Саррбур
Помер	6 грудня 1949(1949-12-06) (56 років)  Фрайбург
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Батько	Max Mennyd
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Офіцер Савойського військового ордена Командор Колоніального ордена Зірки Італії Нарукавна стрічка «Африка» Нагрудний знак «За танкову атаку»
Медіафайли у Вікісховищі

Ервін Менні (нім. Erwin Menny; 18 серпня 1893, Саарбург — 6 грудня 1949, Фрайбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

29 червня 1912 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 81-го запасного стрілецького, з 12 травня 1940 року — 69-го стрілецького полку, з 15 квітня 1941 по 15 липня 1942 року — 15-ї стрілецької бригади. Одночасно 6-8 грудня 1941 року виконував обов'язки командира 15-ї танкової, 18-19 червня 1942 року — 90-ї легкої африканської дивізії. З 15 вересня по 31 грудня 1942 року — командир 18-ї танкової, з 6 квітня 1943 року — 387-ї, з 10 липня 1943 року — 333-ї, з 17 жовтня 1943 року — 123-ї, 1-20 листопада 1943 року — 72-ї, з 10 лютого 1944 року — 84-ї піхотної дивізії. 21 серпня 1944 року взятий в полон канадськими військами. В 1948 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (29 червня 1912)
• Лейтенант (21 лютого 1914; патент від 21 лютого 1912)
• Оберлейтенант
• Ротмістр (1 листопада 1924)
• Майор
• Оберстлейтенант (1 серпня 1937)
• Оберст (1 квітня 1939)
• Генерал-майор (1 квітня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (20 травня 1940)
  • 1-го класу (25 травня 1940)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі (27 серпня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 листопада 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (26 грудня 1941)
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
• Савойський військовий орден, офіцерський хрест (Королівство Італія)
• Колоніальний орден Зірки Італії, командорський хрест

Література

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena, 2. Auflage 2007, ISBN 978-3-938845-17-2
• KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.