Альфонс Ерле

Альфонс Ерле
Сотник (гауптман)  Отаман Бригадефюрер СА
Загальна інформація
Народження	28 липня 1888(1888-07-28) м. Відень,  Австрія
Смерть	7 липня 1939(1939-07-07) (50 років) м. Прага,  Чехія
Alma Mater	Терезіанська академія
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УСС  УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна
Командування
начальник штабу Перший корпус УГА
Нагороди та відзнаки
Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»

Альфонс Ерле (28 липня 1888, Відень, нині Австрія — 7 липня 1939, м. Прага, Чехія) — австрійський, український та німецький військовий діяч, отаман, начальник штабу I-го корпусу Української Галицької армії.

Життєпис

Народився 1888 р. у місті Відні (нині Австрія).

Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік. Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький; Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський; Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий — Вільгельм Фідлєр

В Австрійській армії

Служив у 3-му полку уланів, який дислокувався в місті Городок на Львівщині. У 1916 р. командир Гуцульської сотні УСС. Службою з гуцулами Ерле був дуже задоволений, про що він висловив у зверненні до стрільців:

Українські стрільці! Я з вами лише другий день, та вже пізнав вас доволі. Пізнав я вашу амбіцію, пізнав і те, що ви не новобранці, як ми сподівалися, а знамениті стрільці-боєвики… Я вас цілим серцем полюбив, хоч недовго з вами пробуваю. Але вашу вартість я пізнав умить. Я пізнав і те, що з вами силою нічого ніхто не вдіє, навіть я, котрий перевів уже 14 вишколів.

Перший бій Гуцульська сотня під керівництвом Альфонса Ерле провела за перевал Присліп 30 листопада та 1 грудня 1916 року. У важкому бою гуцули і союзні австрійські частини здобули перемогу, захопивши, за різними даними, від 600 до 1300 полонених.

В Українській Галицькій Армії

В УГА з 1 листопада 1918 р. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років начальник штабу I-го корпусу.

Наприкінці лютого 1919 року брав участь у складі делегації ЗУНР на переговорах із місією Антанти у Львові.

Член офіційної делегації ЗУНР на Паризьких мирних переговорах.

В листопаді 1919 входив до складу делегації, яка вела переговори в Жмеринці з представниками Добровольчої армії Денікіна.

Протягом лютого-квітня 1920 р. в ЧУГА, де разом із Юліаном Головінським та Остапом Луцьким став ініціатором переходу на сторону Армії УНР.

Інтернований у польському таборі Тухля, з якого звільнився 19 грудня 1920 р.

В Австрії

Виїхав до Австрії, брав активну участь у праворадикальних рухах. У 1930 р. вступає до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини та СА. Після Аншлюсу Австрії був керівником територіальної організації СА міста Грац. З 1 червня 1938 р. Бригадефюрер СА, відповідає званню генерал-майора Зброї СС.

Несподівано помер у Празі в 1939 р.

Джерела

• Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. Часопис. — Львів, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.

Посилання

• Гуцули у Визвольній боротьбі. Спогади січового стрільця Михайла Горбового [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].