Ерманно Ольмі

Ерманно Ольмі
Ерманно Ольмі
італ. Ermanno Olmi
Дата народження	24 липня 1931 (93 роки)
Місце народження	Бергамо, Італія
Дата смерті	7 травня 2018 (86 років) або 5 травня 2018 (86 років)
Місце смерті	Азіаго, Провінція Віченца, Венето, Італія
Громадянство	Італія
Професія	кінорежисер, сценарист
Роки активності	1953—2018
Член у	Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid
Діти	Фабіо Ольміd
IMDb	ID 0647438
Нагороди та премії
	Давид ді Донателло (1962, 1989, 2002)
	Ерманно Ольмі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольмі.

Ерма́нно О́льмі (італ. Ermanno Olmi; 24 липня 1931, Бергамо, Італія — 5 травня 2018, Азіаго) — італійський кінорежисер, сценарист та продюсер. Лауреат численних фестивальних та професійних кінонагород .

Біографія

Ерманно Ольмі народився 24 липня 1931 році в Бергамо, Італія. Після нетривалої роботи в театрі з 1952 року, влаштувавшись у міланський енергетичний концерн «Едісон-Вольта», на його замовлення зняв близько 40-а короткометражних науково-популярних фільмів, на яких вдосконалював режисерську майстерність.

Повнометражний дебют Ерманно Ольмі в ігровому кіно — фільм «Час зупинився» (1959), — був присвячений робітникам лінії електропередач. Після фільму «Заручені» (1963) режисер створює документально-художній життєпис за біографією папи Іоанна XXIII — «І прийшла людина…» (1965).

Паралельно з роботою в кінематографі Ерманно Ольмі у 1960-х-початку 1970-х років починає активно працювати на телебаченні, знявши більше двох десятків короткометражних і повнометражних, переважно ігрових фільмів, зокрема, «Оповідання про юних закоханих» (1967), «Одного разу» (1968), «Лахмітники» (1969), «Влітку» (1971), «Обставина» (1974), два останніх з яких вийшли у прокат. Фільм-сага Ольмі про бергамських селян на рубежі XIX—XX століть «Дерево для черевиків» отримав міжнародне визнання та Золоту пальмову гілку 31-го Каннського кінофестивалю.

З початку 1980-х років Ерманно Ольмі створює кіноверсії книг святого Писання — про паломництво волхвів до Спасителя, що народився, у фільмах «Йшли вони, йшли» (1983) «Книга буття: Створення світу» (1994), обидва фільми в теле- і кіноваріантах. Після фільму «Довгого життя, синьйоро» (987, премія на МКФ у Венеції) режисер екранізує однойменне оповідання Й. Рота «Легенда про святого пияка» (1988, головна премія на Венеційському кінофестиваля), знову підтверджуючи свою світову славу.

У 1982 році Ерманно Ольмі заснував (разом з П. Валимарана) кінолабораторію Ipotesi Cinema, де викладав свій кінематографічний метод.

Свій останній повнометражний фільм, «Повернуться зелені луги», Ерманно Ольмі зняв у 2014 році.

Ерманно Ольмі помер після тривалої хвороби 5 травня 2018 році в лікарні міста Азіаго, куди був доставлений через чергового загострення.^[4]^[5]

Фільмографія (вибіркова)

Загалом фільмографія режисерських робіт Ерманно Ольмі налічує понад 80 фільмів^[6].

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Примітки
1959	Час зупинився	II Tempo si е fermato
1961	Вакантне місце (Місце)	II posto
1963	Заручені	I fidanzati
1965	І прийшла людина…	Е veiine unuomo…
1967	Оповідання про юних закоханих	Racconti di giovani amori
1968	Одного разу	Uncertogiorno
1969	Лахмітники	I recuperanti
1971	Влітку	DuranteTestate
1974	Обставина	La circostanza
1978	Дерево для черевиків	L'albero degli zoccoli
1983	Йшли вони, йшли	Cammina, cammina
1984	Мілан, 83	Milano 83	док.
1986	Ризиковані діти	Ragazzi a rischio	док.
1987	Довгого життя, синьйоро	Lunga vita alla signora
1988	Легенда про святого пияка	La leggenda delsanto bevitore
1992	Пореке	Lungo il flume	док.
1992	Таємниця старого лісу	Il segreto del bosco vecchio
1994	Книга Буття: Створення світу	Genesi: La creazione e il diluvio	ТБ
1999		Il denaro non esiste	ТБ
2001	Великий Медічі: Лицар війни	Il mestiere delle armi
2003	Легенда про помсту	Cantando dietro i paraventi
2005	Квиток на потяг	Tickets
2007	Сто цвяхів	Centochiodi
2011	Картонне село	Il villaggio di cartone
2013	Венеція 70: Перезавантаження майбутнього	Venice 70: Future Reloaded
2014	Повернуться зелені луги	Torneranno i prati
2015		Il pianeta che ci ospita

Визнання

▼ Нагороди та номінації Ерманно Ольмі ▼ ^[7]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Золотий кубок
1960	Час зупинився		Перемога
1979	Найкращий режисер	Дерево для черевиків	Перемога
1992	Найкращий сценарій (з Мауріціо Заччаро)	Долина каменю	Перемога
2001	Найкращий режисер	Великий Медічі: Лицар війни	Перемога
2001	Найкращий продюсер (з Роберто Чичутто та Луїджі Мусіні)	Великий Медічі: Лицар війни	Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1961	Приз міста Імола	Вакантне місце	Перемога
	Приз Пазінетті		Перемога
	Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC)		Перемога
1965	Приз Золоте Кермо	І прийшла людина…	Перемога
1987	Золотий лев	Довгого життя, синьйоро	Номінація
	Срібний лев		Перемога
	Приз ФІПРЕССІ		Перемога
	Премія Товариства психологів		Перемога
1988	Золотий лев	Легенда про святого пияка	Перемога
1988	Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC)	Легенда про святого пияка	Перемога
2008	Золотий лев за кар'єру		Перемога
Премії Британського кіноінституту
1961	Сазерленд Трофі	Вакантне місце	Перемога
Давид ді Донателло
1962	Найкращий режисер	Вакантне місце	Перемога
1982	Європейський Давид		Перемога
1989	Найкращий режисер	Легенда про святого пияка	Перемога
	Найкращий сценарій (з Тулліо Кезішем)		Номінація
	Найкращий монтаж		Номінація
1992	Приз Лукіно Вісконті		Перемога
2002	Найкращий фільм	Великий Медічі: Лицар війни	Перемога
	Найкращий режисер		Перемога
	Найкращий сценарій		Номінація
	Найкращий продюсер		Перемога
2007	Найкращий фільм	Сто цвяхів	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
	Найкращий сценарій		Номінація
	Премія критики		Перемога
2015	Найкращий фільм	Зелень знову зацвіте	Номінація
2015	Найкращий режисер	Зелень знову зацвіте	Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1962	Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу	Вакантне місце	Номінація
1962	«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет (з Етторе Ломбардо)	Вакантне місце	Номінація
1979	«Срібна стрічка» за режисерську роботу	Дерево для черевиків	Перемога
	«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет		Перемога
	«Срібна стрічка» за найкращий сценарій		Перемога
	«Срібна стрічка» за найкращу операторську роботу		Перемога
1986	«Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу (к/м фільм)	Мілан, 83	Перемога
1989	«Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу	Легенда про святого пияка	Перемога
1989	«Срібна стрічка» за найкращий сценарій	Легенда про святого пияка	Перемога
1993	«Срібна стрічка» за найкращий сценарій	Долина каменю	Номінація
2001	«Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу	Великий Медічі: Лицар війни	Номінація
2004	«Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу	Легенда про помсту	Номінація
2004	«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет	Легенда про помсту	Перемога
2007	«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет	Сто цвяхів	Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
1963	Золота пальмова гілка	Заручені	Номінація
1963	Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC)	Заручені	Перемога
1978	Золота пальмова гілка	Дерево для черевиків	Перемога
1978	Приз Екуменічного журі	Дерево для черевиків	Перемога
2001	Золота пальмова гілка	Великий Медічі: Лицар війни	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1974	Спеціальна згадка	Обставина	Перемога
Премія «Сезар»
1979	Найкращий фільм іноземною мовою	Дерево для черевиків	Перемога
Синдикат французьких кінокритиків
1979	Найкращий іноземний фільм	Дерево для черевиків	Перемога
Монреальський кінофестиваль
1992	Приз за життєві досягнення		Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
2001	Найкращий європейський режисер	Великий Медічі: Лицар війни	Номінація
Золотий глобус
2001	Найкращий фільм	Великий Медічі: Лицар війни	Перемога
2001	Найкращий режисер	Великий Медічі: Лицар війни	Номінація
2010	Золотий глобус за кар'єру		Перемога
Кінофестиваль Флайяно
2001	Найкращий фільм	Великий Медічі: Лицар війни	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2004	Почесний Леопард		Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2015	Гуманітарна премія		Перемога
2015	Приз критиків	Зелень знову зацвіте	Перемога

Джерела

М.М. Черненко (составитель). Ольми Эрманно // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 127—128. — ISBN 5-85646-077-4.

Примітки

↑ ^а ^б Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812
↑ ^а ^б ^в Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644
↑ ^а ^б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ Roberto Nepoti. È morto Ermanno Olmi, addio al visionario, imprevedibile regista del nostro cinema. Repubblica (італ) . 00.00.2011. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 8.05.2018.
↑ Умер известный итальянский режиссер. Медіаняня (рос) . 8.05.2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8.05.2018.
↑ Фільмографія Ерманно Ольмі [Архівовано 16 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
↑ Нагороди та номінації Ерманно Ольмі на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Ерманно Ольмі на ScriverediCinema. Архів оригіналу за 18 грудня 2007. Процитовано 17 січня 2016.(італ.)
Ерманно Ольмі на Italica.Rai.it. Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 17 січня 2016.(італ.)

Біографії Італія Кінематограф

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1414426"_data-entity-id="Q15706812">Filmportal.de<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15706812]]</div>-1] а ^б Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q10605195_citetype_Q3621673_citetype_Q380829"_data-entity-id="Q3621644">Archivio_Storico_Ricordi<span_class="wef_low_priority_links">_—_1808.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3621644]]</div>-2] а ^б ^в Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0647438/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-3] а ^б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[4] Roberto Nepoti. È morto Ermanno Olmi, addio al visionario, imprevedibile regista del nostro cinema. Repubblica (італ) . 00.00.2011. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 8.05.2018.

[5] Умер известный итальянский режиссер. Медіаняня (рос) . 8.05.2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8.05.2018.

[6] Фільмографія Ерманно Ольмі [Архівовано 16 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті IMDb

[7] Нагороди та номінації Ерманно Ольмі на сайті IMDb(англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllCinema · AllMovie · Cinémathèque québécoise · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · Decine21.com · Elonet · Filmportal.de · Filmweb · Internet Movie Database · KINENOTE · KinoPoisk.ru · MovieMeter · MyMovies.it · Open Media Database · PORT.hu · The Movie Database · Turner Classic Movies · Шведська база даних фільмів · Музей Джорджа Істмана · Tabakalera · Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com
Література та бібліографія	Archivio Storico Ricordi · Babelio · CoBiS · Index Theologicus · Open Library · openMLOL.it
Тематичні сайти	Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Міжнародна федерація кінопреси · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB
Нормативний контроль	BIBSYS: 90407637 · BLBNB: 001040460 · BNE: XX1262137 · BNF: 12146901q · CiNii: DA14493110 · DBC: 87097969632637 · FAST: 43390 · Freebase: /m/04m72c · GND: 119070383 · GTAA: 134147 · ICCU: CFIV049024 · ISNI: 0000000114559110 · J9U: 987007449554805171 · KRNLK: KAC201220947 · LCCN: n79112311 · MAK: 9810662927905606 · NCF: ncf11243710 · NKC: mzk2005286861 · NLA: 1263847 · NLI: 002187594 · NLP: a0000002693120 · NSK: 000297054 · NTA: 070843368 · NUKAT: n2016160669 · PUSC: 58630 · PUST: 15509 · RERO: 02-A003655498, 02-A010125533 · SHARE: 222464 · SUDOC: 02995312X · URBS: 388582 · VIAF: 118415314, 9391159248410304870004, 1103159248568404870004

п о р Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу
1956–1980	Джанні Франчоліні (1956) Федеріко Фелліні (1957) Альберто Латтуада (1959) Федеріко Фелліні (1960) Мікеланджело Антоніоні (1961) Ерманно Ольмі (1962) Вітторіо Де Сіка (1963) П'єтро Джермі (1964) Франческо Розі / Вітторіо Де Сіка (1965) Алессандро Блазетті / П'єтро Джермі (1966) Луїджі Коменчіні (1967) Карло Ліццані (1968) Франко Дзефіреллі (1969) Джилло Понтекорво (1970) Лукіно Вісконті (1971) Франко Дзефіреллі / Серджо Леоне (1972) Лукіно Вісконті (1973) Федеріко Фелліні (1974) Діно Різі (1975) Маріо Монічеллі / Франческо Розі (1976) Валеріо Дзурліні / Маріо Монічеллі (1977) Етторе Скола (1978) Франческо Розі (1979) Джилло Понтекорво / Марко Беллокйо (1980)
1981–2000	Франческо Розі (1981) Марко Феррері (1982) Паоло і Вітторіо Тавіані (1983) Етторе Скола (1984) Франческо Розі (1985) Маріо Монічеллі (1986) Етторе Скола (1987) Бернардо Бертолуччі (1988) Ерманно Ольмі (1989) Маріо Монічеллі (1990) Марко Різі / Ріккі Тоньяцці (1991) Джанні Амеліо (1992) Роберто Фаенца / Ріккі Тоньяцці (1993) Карло Вердоне (1994) Маріо Мартоне (1995) Джузеппе Торнаторе (1996) Франческо Розі (1997) Роберто Беніньї (1998) Джузеппе Торнаторе (1999) Сільвіо Сольдіні (2000)
2001–наш час	Габріеле Муччіно (2001) Ерманно Ольмі (2002) Пупі Аваті (2003) Марко Тулліо Джордана (2004) Паоло Соррентіно (2005) Нанні Моретті (2006) Джузеппе Торнаторе (2007) Андреа Молайолі (2008) Маттео Ґарроне (2009) Марко Беллокйо (2010) Даніеле Лукетті (2011) Паоло і Вітторіо Тавіані (2012) Джузеппе Торнаторе (2013) Паоло Соррентіно (2014) Франческо Мунці (2015) Маттео Ґарроне (2016) Паоло Вірдзі (2017) Йонас Карпіньяно (2018) Маттео Ґарроне (2019)
Категорія