Маттео Ґарроне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маттео Ґарроне
Matteo Garrone
Маттео Ґарроне у 2008 році
Дата народження15 жовтня 1968(1968-10-15)[1][2] (56 років)
Місце народженняРим, Італія
ГромадянствоІталія Італія
Професіякінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Роки активності1996 — наш час
Член уPontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond і Європейська кіноакадемія
IMDbID 0308520
Нагороди та премії
Гран-прі Каннського МКФ (2008, 2012)
matteogarrone.eu
Маттео Ґарроне у Вікісховищі

Матте́о Ґарро́не (фр. Matteo Garrone; нар. 15 жовтня 1968, Рим, Італія) — італійський кінорежисер, сценарист та кінопродюсер. Лауреат національної кінопремії Давид ді Донателло 2009 року в номінації найкращий фільм (Ґоморра), двічі володар Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільми «Ґоморра» (2008) та «Реальність» (2012).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Римі, син театрального критика Ніко Ґарроне. Після закінчення школи мистецтв працював помічником оператора, з 1986 до 1995 працював художником[3].

За перший короткометражний фільм «Силует» Ґарроне отримав Sacher d'Oro — премію, яку спонсорує знаменитий італійський режисер і сценарист Нанні Моретті. У 1997 році режисер знімає свій перший повнометражний фільм «Середземномор'я», в якому одним з трьох епізодів став фільм «Силует».

Визнання критиків прийшло до Ґарроне після фільму «Таксидерміст» за який він отримав премію Давид ді Донателло e номінації за найкращий сценарій. Фільм став поворотним моментом в кар'єрі режисера.

Світовий успіх приніс режисерові фільм Ґоморра, знятий за однойменною книгою Роберто Савіано. Стрічка розповідає про те, як злочинні угрупування впливають на життя звичайних людей в сучасній Італії. Фільм отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю в 2008 році, нагороди Європейської кіноакадемії за найкращий фільм, режисерську роботу та сценарій, а також був номінований на премію «Золотий глобус». Увагу критиків і усієї світової спільноти привернуло те, як достовірно-похмуро режисер показав сучасне італійське суспільство. Після цього фільму багато критиків почали говорити про відродження італійського кінематографу, а самого Ґарроне стали називати спадкоємцем традицій неореалізму.

У 2012 році Ґарроне знову отримує Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільм «Реальність» .

2013 році зфільмував рекламний ролик для Bulgari з Еріком Бана у головній ролі.

У 2015 році перший англомовний фільм Маттео Ґарроне «Казка казок»[4] став одним з трьох італійських фільмів, що потрапили до основного конкурсу 68-го Каннського кінофестивалю[5].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1996 ф Силует Silhouette режисер, сценарист
1996 ф Середземномор'я Terra di mezzo режисер, сценарист
1998 ф Оресте Піполо, весільний фотограф Oreste Pipolo, fotografo di matrimoni режисер, сценарист
1998 ф Гості Ospiti режисер, сценарист
2000 ф Римське літо Estate romana режисер, сценарист
2002 ф Таксидерміст L'imbalsamatore режисер, сценарист
2004 ф Перше кохання Primo amore режисер, сценарист
2008 ф Ґоморра Gomorra режисер, сценарист
2012 ф Реальність Reality режисер, сценарист
2015 ф Казка казок The Tale of Tales режисер, сценарист
2018 ф Догмен Dogman режисер, сценарист
2019 ф Піноккіо Pinocchio режисер, сценарист, продюсер
2023 ф Я - капітан Io capitano режисер, сценарист, продюсер

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди і номінації Маттео Ґарроне[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1998 Премія «Срібна стрічка» найкращому новому режисерові Середземномор'я Номінація
2003 Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Таксидерміст Номінація
2018 Премія «Срібна стрічка» за найкращий фільм Собачник Перемога
Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Перемога
Премія «Срібна стрічка» найкращому продюсерові Перемога
Премія «Срібна стрічка» за найкращий сценарій Номінація
Золотий глобус
2003 Найкращий фільм Таксидерміст Номінація
2009 Найкращий фільм Ґоморра Перемога
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
2003 Найкращий режисер Таксидерміст Номінація
2004 Перше кохання Номінація
2009 Ґоморра Перемога
2009 Найкращий продюсер Номінація
2019 Найкращий фільм Догмен Перемога
Найкращий режисер Догмен Перемога
Найкращий оригінальний сценарій Догмен (у співавторстві) Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2004 Золотий ведмідь Перше кохання Номінація
2013 Найкращий режисер Реальність Номінація
Каннський кінофестиваль
2008 Золота пальмова гілка Ґоморра Номінація
Гран-прі журі Перемога
2012 Золота пальмова гілка Реальність Номінація
Гран-прі журі Перемога
2015 Золота пальмова гілка Казка казок Номінація
2018 Золота пальмова гілка Догмен Номінація
Премія «Сезар»
2008 Найкращий фільм іноземною мовою Ґоморра Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2008 Найкращий режисер Ґоморра Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2018 Найкращий фільм Догмен Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарист (спільно з Уго Кіті та Массімо Гаудіозо) Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Біографія [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті IMDb
  4. ↑ Кіноклуб “Репортера”: “Казка казок” Маттео Ґарроне. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  5. ↑ Chiara Ugolini (16 квітня 2015). Cannes 2015, Garrone, Moretti e Sorrentino in concorso (італ.). la Repubblica. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 12.07.2015.
  6. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Маттео Ґарроне [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Кінорежисер Це незавершена стаття про італійського кінорежисера.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маттео_Ґарроне&oldid=42126355