Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська | |
---|---|
нім. Hermine von Anhalt-Bernburg-Schaumburg-Hoym | |
палатина Угорського королівства | |
Початок правління: | 30 серпня 1815 |
Кінець правління: | 14 вересня 1817 |
Попередник: | Олександра Павлівна Романова |
Наступник: | Марія Доротея Вюртемберзька |
Дата народження: | 2 грудня 1797 |
Місце народження: | Гойм |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 14 вересня 1817 (19 років) |
Місце смерті: | Буда, Угорське королівство |
Поховання | Palatinal Cryptd |
Чоловік: | Йозеф Австрійський |
Діти: | Ерміна, Стефан Франц |
Династія: | Асканії, Габсбурги |
Батько: | Віктор II |
Мати: | Амалія Нассау-Вайльбурзька |
Нагороди: | |
Ермі́на Ама́лія Марі́я А́нгальт-Бе́рнбург-Шаумбу́рг-Го́ймська (нім. Hermine Amalie Marie von Anhalt-Bernburg-Schaumburg-Hoym, угор. Hermina Mária Amália anhalti), (нар. 2 грудня 1797 — пом. 14 вересня 1817) — принцеса Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська з роду Асканіїв, донька князя Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойму Віктора II та принцеси Нассау-Вайльбургу Амалії, дружина палатина Угорщини Йозефа Габсбурга.
Народилась 2 грудня 1797 року в Гоймі. Стала первістком в родині принца Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойму Віктора та його дружини Амалії Нассау-Вайльбурзької, з'явившись на світ за чотири роки після їхнього весілля. Мала молодших сестер: Адельгейду, Емму та Іду. Князівством в цей час правив їхній дід Карл Людвіг. У віданні родини знаходився Гоймський замок, збудований на початку XVIII століття,[1] а також замок Шаумбург.[2]
У 1806 році батько став правлячим князем Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойму. Він помер, коли Ерміні було 14 років. Матір за кілька місяців взяла другий шлюб із Фрідріхом фон Штайн-Лібенштайном, від якого народила сина Фрідріха Густава. Новим володарем князівства став двоюрідний дід принцеси, Фрідріх. Його правління тривало лише вісім місяців: у грудні 1812 року він пішов з життя, не залишивши нащадків. Землі країни відійшли назад до Ангальт-Бернбурга, яким правив герцог Алексіус. Втім, графства Гольцаппель та Шаумбург залишилися за Ерміною.[3]
У віці 17 років принцеса взяла шлюб із 39-річним палатином Угорщини Йозефом Габсбургом. Для нареченого це був другий шлюб. Його перша дружина Олександра Романова померла після пологів у 1801 році, дитині також не вдалося вижити. Весілля відбулося 30 серпня 1815 у замку Шаумбург. Після прибуття до Угорщини молодята деякий час мешкали в маєтку Альчут.[4] Офіційною резиденцією подружжя стала Будайська фортеця.
Шлюб виявився щасливим. Місцеве населення Буди, яке сповідувало реформатську віру, також було задоволене цим союзом, оскільки знайшло у новій палатині покровительку протестантизму.[5] На будівництво реформатської церкви вона пожертвувала з особистих коштів 16 000 форинтів та 12 червня 1816 року власноруч заклала перший камінь до її фундаменту. Значної ролі в політичному чи суспільному житті Угорщини не грала, однак була відома своїм милосердям та сердечністю, що зробило її дуже популярною.[6] Займалася благодійністю.
1816 рік був неврожайним для Угорщини, почався голод, виросли ціни на продукти. За попередніми оцінками, зимою 1816—1817 років близько 50 000 осіб страждали від голоду.[5] Ерміна навесні 1817 року заснувала дві благодійні асоціації у Буді та Пешті.[7] Устав обох був затверджений у травні місяці. Члени ради асоціацій розподіляли гроші та пожертвування (продукти харчування, одяг, паливо, ліки) в своєму районі або видавали їх тим, хто звертався за допомогою; намагалися розшукати нужденних бідняків, які не зверталися за допомогою; платили сім'ям людей з фізичними вадами, які не могли піклуватися про себе, а також тим, хто доглядав дітей-сиріт, яких не можна було відправити в школу. Занедбані пацієнти, які потребували догляду, поміщувалися до міської лікарні за рахунок коштів асоціації.[8]
Із закінченням великого голоду асоціації створили власні фундації. Так, вони організували «центр догляду», в якому «бідні люди похилого віку, які все життя присвятили чесній роботі, були повністю запезпечені». Для дітей-сиріт шкільного віку або кинутих дітей були створені «коливальні інститути», де вони навчалися не лише елементарним знанням, а й фаху. У дусі системи громадянських цінностей велика увага приділялася усуненню передбачуваної причини бідності та безробіття. В обох містах експериментували з інститутом «соціальної зайнятості», в основному для літніх людей, які залишилися без засобів до існування, і, здебільшого, їм давали легку роботу: в'язання, прядіння тощо.[8]
Ерміна 14 вересня 1817 року народила недоношених близнюків,[9] які проте вижили:
- Ерміна (1817—1842) — настоятелька Терезіанського жіночого монастиря, одружена не була, дітей не мала;
- Стефан Франц (1817—1867) — палатин Угорщини у 1847—1848 роках, одруженим не був, дітей не мав.
В той же день ерцгерцогиня померла. Про її смерть було повідомлено 18 вересня у газеті «Vereinigte Ofner und Pester Zeitung», 19 вересня «Magyar Kurír» опублікував детальний звіт. Стан малюків побоювань не вселяв, хоча їх й вимагали негайно охрестити.[5]
20 вересня палатину у вохристо-жовтій сукні, розшитій золотими нитками, поховали у крипті реформатської церкви. Її серце у срібній урні було поховано поруч. Будівля ще не була завершена, тому перед собором була поставлена охорона. Під час зимової повені 1838 року церква сильно постраждала. 23 квітня того ж року парафіяльний священник Рудольф Вінсентій від свого імені запитав думки архієпископа Естергома щодо перепоховання тіла Ерміни у каплиці Святого Станіслава.[5] Було вирішено перенести прах ерцгерцогині до палатинського склепу в Будайській фортеці.
3 жовтня 1977 року гробниця була відкрита. Виявилося, що тіло ерцгерцогині зберіглося не надто добре, в той час, як сукня була в задовільному стані.[5]
За два роки після смерті дружини Йозеф узяв третій шлюб із Марією Доротеєю Вюртемберзькою, яка народила йому ще п'ятьох дітей. Графства Гольцаппель та Шаумбург відійшли Стефану Францу,[3] який, після виїзду з Угорщини, йменував себе князем Шаумбургу.
- Орден Зіркового хреста (Австрійська імперія).
Віктор I | Шарлотта Луїза Ізенбург-Бюдлінґен-Бірштайнська | Фрідріх Вільгельм Сольмс-Браунфельський | Софія Сольмс-Лаубахська | Карл Август Нассау-Вайльбург | Августа Фредеріка Нассау-Ідштайнська | Віллем IV | Анна Великобританська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Людвіг | Елеонора Сольмс-Браунфельська | Карл Крістіан Нассау-Вайльбург | Кароліна Оранж-Нассауська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віктор II | Амалія Нассау-Вайльбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ерміна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Офіційний сайт Гоймського замку. Історія [1] [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Замок Шаумбург [2] [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] (тур.)
- ↑ а б Справа Гольцаппеля [3] [Архівовано 12 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ У 1819 році Йозеф придбав його землі та збудував на них літню резиденцію. [4] [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ а б в г д Біографія Йозефа Австрійського [5] [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ а б Габсбург, який став угорцем [6] [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ József Nádor kislexikon [7] [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ а б Початок соціальної допомоги в епоху реформ [8] [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ Вагітність була 7,5—8 місяців.
- ↑ Про рух трамваїв на шляху Ерміни [9] [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
- A. J. P. Taylor: A Habsburg Monarchia 1809–1918, Scolar, Budapest, 2003. ISBN 963-9193-87-9.
- Ангальт-Бернбург (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ерміни Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської [Архівовано 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Йозефа Австрійського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Асоціація жінок, заснована Ерміною (угор.)