Ернест Весс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Весс
Ernest Vessiot
Фотографія Ернеста Весса
Ім'я при народженніфр. Ernest Paulin Joseph Vessiot
Народився8 березня 1865(1865-03-08)[1][2][…]
Марсель
Помер17 жовтня 1952(1952-10-17)[1][2][3] (87 років)
Ла-Бош
ПохованняCimetière Communal de la Bauched[5]
Країна Франція
Діяльністьматематик, викладач університету
Галузьматематика[6], диференціальне числення[6] і інтегральне числення[6]
Alma materВища нормальна школа, Ліцей Т'єрd і Паризький університет[7]
Науковий керівникЕміль Пікар[8]
Знання мовфранцузька[1][6]
ЗакладУніверситет науки та технології Лілль I[2], Тулузький університет[2], Ліонський університет[2] і Паризький університет
ЧленствоФранцузька академія наук
Magnum opusPicard–Vessiot theoryd
Посададиректор
Нагороди

Ернест Весс (8 березня 1865 — 17 жовтня 1952) — французький математик. Він народився в Марселі, Франції й помер у Ла-Боші, Савої, Франції. Ернест вступив до Вищої Нормальної Школи у 1884.

Викладав в Університеті науки та технології Ліллі I в 1892—1893, потім переїхав до Тулузи та Ліону. Після 1910 року він був професором та викладав аналітичну механіку та небесну механіку в Паризькому університеті. Головував на вступних іспитах до Політехнічної школи. Як директор Вищої Нормальної Школи до 1935, Ернест вжив заходів щодо конструкції нових фізичних, хімічних та геологічних корпусів на Ру Лемонд, 24.

Був обраний членом Академії Наук в 1943.

Робота Весса над теорією Пікара-Весса[en] оперує з інтегрованістю звичайних диференціальних рівнянь.

Роботи

[ред. | ред. код]
  • Лекції з загальної геометрії.[9]
  • Vessiot, Ernest (1910), Méthodes d'intégration élémentaires, у Molk, Jules (ред.), Енциклопедія з теоретичної науки та прикладної математики, т. 3, Gauthier-Villars & Teubner, с. 58—170, архів оригіналу за 20 жовтня 2016, процитовано 3 грудня 2016

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
  4. база даних Léonoreministère de la Culture.
  5. http://www.cimetieres-de-france.fr/defunt/ficheDefunt/813329
  6. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Moore, C. L. E. (1907). Review: Leçons de Géométrie Supérieure, par M. E. Vessiot (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 13 (10): 509—511. doi:10.1090/s0002-9904-1907-01518-5. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]