Ернст фон Вайцзеккер

Ернст фон Вайцзеккер
нім. Ernst von Weizsäcker
Ім'я при народженні	нім. Ernst Heinrich Weizsäcker
Народився	25 травня 1882(1882-05-25)  Штутгарт
Помер	4 серпня 1951(1951-08-04)[…] (69 років)  Ліндау  ·інсульт
Поховання	Штутгарт
Країна	Німеччина  Вюртемберг  Німецький Райх
Діяльність	політик, дипломат, солдат
Галузь	дипломатія
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Титул	фрайгер
Посада	ambassador of Germany to Switzerlandd
Військове звання	капітан 3-го рангу
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід	Weizsäcker familyd
Батько	Karl von Weizsäckerd
Мати	Victoria Wilhelmine Sophie Paula von Meibomd
Брати, сестри	Viktor von Weizsäckerd
У шлюбі з	Marianne von Weizsäckerd
Діти	Ріхард фон Вайцзеккер, Карл Фрідріх фон Вайцзеккер, Adelheid Marianne Viktoria von Weizsaeckerd і Heinrich von Weizsäckerd
Нагороди	Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Ганзейський хрест (Любек) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Орден Залізної Корони 3 ступеня Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден Білого слона Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина) Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії Великий офіцер ордена Корони Італії Орден Святого Савви 1 ступеня Почесний знак Німецького Червоного Хреста Почесний знак «За вірну службу» Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Ернст Генріх фон Вайцзеккер (нім. Ernst Heinrich Freiherr von Weizsäcker; 25 травня 1882, Штутгарт — 4 серпня 1951, Ліндау) — німецький дипломат, бригадефюрер СС.

Біографія

Батько Ернста до об'єднання Німеччини був прем'єр-міністром королівства Вюртемберг. Пізніше в 1916 році його сім'я отримала спадковий баронський титул.

З 1900 року — офіцер військово-морських сил кайзерівської Німеччини. У 1917 році нагороджений Залізним хрестом. Вийшов у відставку капітаном 3 рангу.

У 1920 році почав працювати в Імперському міністерстві закордонних справ.

З 30 червня 1931 року — посланник в Осло.

У 1936—1938 роках — керівник Політичного відділу МЗС.

З 1937 року — міністеріальдиректор.

У 1938 році вступив до НСДАП, а також до СС, отримавши призначення на посаду статс-секретаря Міністерства закордонних справ (1938—1943), друга посадова особа після райхсміністра закордонних справ), брав участь в укладанні Мюнхенської угоди. 30 січня 1942 року став бригадефюрером СС.

Від 30 січня 1942 року до 9 листопада 1944 року входив до складу штабу райхсфюрера СС.

У 1943—1945 роках працював послом при Папському престолі.

У липні 1947 року Вайцзеккер був заарештований у зв'язку зі справою проти колишніх імперських міністрів «Вільгельмштрассе». Був звинувачений в участі в масовій депортації французьких євреїв. Незважаючи на те, що Вайцзеккер не вважав себе винним, він був засуджений до семи років ув'язнення (пізніше термін був скорочений до п'яти років). 1950 року звільнений після оголошення загальної амністії. Після звільнення з в'язниці опублікував свої спогади.

Помер фон Вейцзекер 4 серпня 1951 року в Ліндау.

Ернст фон Вайцзеккер був батьком президента ФРН в 1984—1994 Ріхарда фон Вайцзеккера, що був членом групи його захисників на суді, і фізика і філософа Карла Фрідріха фон Вайцзеккера.

Нагороди

• Орден Червоного орла 4-го класу
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга 2-го класу
• Орден Білого Сокола 2-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Ганзейський Хрест (Любек)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Військова медаль (Османська імперія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Орден Білого слона, лицарський хрест (Сіам)
• Орден Корони Італії
  • великий офіцерський хрест
  • великий хрест
• Орден Заслуг (Угорщина) 1-го класу
• Орден Святого Савви 1-го класу (Югославія)
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Почесний знак «За вірну службу» 2-го ступеня (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія)

Бібліографія

• Ernst von Weizsäcker: Erinnerungen. Herausgegeben von Richard von Weizsäcker. List, München/Leipzig/Freiburg 1950
• Ernst von Weizsäcker: Aus seinen Gefängnisbriefen 1947—1950. Scheufele, Stuttgart o. J. [1955]

Література

• Leonidas E. Hill (Hrsg.): Die Weizsäcker-Papiere 1933—1950. Propyläen–Verlag, Berlin/Frankfurt am Main/Wien 1974, ISBN 3-549-07306-2 (Tagebücher)
• Leonidas E. Hill (Hrsg.): Die Weizsäcker-Papiere 1900—1932, Propyläen–Verlag, Berlin/Frankfurt am Main/Wien 1974, ISBN 3-549-07625-8

Посилання

• Ернст фон Вайцзеккер [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.](нім.)