Перейти до вмісту

Еріх Геккель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еріх Геккель
Erich Heckel
Портрет роботи Е.Л.Кірхнера
Народження31 липня 1883(1883-07-31)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дебельн, Саксонське королівство, Німецька імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 січня 1970(1970-01-27)
 Гаїнгофен,Німеччина
Країна Німеччина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрекспресіонізм
Діяльністьхудожник, викладач університету, художник-гравер, ілюстратор, фотограф, рисувальник, візуальний митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокекспресіонізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніHubertus von Pilgrimd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникДержавна академія мистецтв Карлсруе Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленМіст і Берлінський сецесіон[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зSiddi Heckeld Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Естонський художній музей, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Музей витончених мистецтв, Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed, Міський музей (Амстердам)[7][8][9], Музей Ізраїлю, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Художній музей Вірджинії, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Vanderbilt Museum of Artd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[10], Гарвардський художній музей, Museum Ludwigd, Busch–Reisinger Museumd, Музей Фолькванг, Стара національна галерея, Гамбурзька картинна галерея, Нова національна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, Німецький національний музей, Музей мистецтва та історії культури, Національний музей Кардіффа, Print Collectiond[11], Bryn Mawr College Special Collectionsd[12], Берлінська галереяd, Дрезденська картинна галерея, Wilhelm-Hack-Museumd, Angermuseumd, Kulturhistorisches Museum Magdeburgd, Kaiser Wilhelm Museumd, Gelsenkirchen Art Museumd, Q1792617?, Kunstmuseum Mülheim an der Ruhrd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Dresden City Museumd, Silesian Museum of Fine Artsd, Kunstmuseen Krefeldd, Güstrow City Museumd, Kulturhistorisches Museum Rostockd, Moritzburg Art Museumd, Національний музей, Музей Абтайберг, Музей Карла Ернста Остхауса, Kunsthalle Mannheimd, Галерея нових майстрів, Augustiner Museumd, Музей образотворчих мистецтв, Бременська картинна галерея, Museum Behnhaus Drägerhausd, Brücke Museumd, Lehmbruck Museumd, Von der Heydt Museumd, Kunsthaus Zürichd і Державна галерея мистецтв (Штутгарт) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтwww.erich-heckel.de

CMNS: Еріх Геккель у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Меморіальна дошка Еріха Геккеля в Берліні

Еріх Ге́ккель (нім. Erich Heckel; нар. 31 липня 1883(18830731), Дебельн, Саксонія — пом. 27 січня 1970, Гаєнгофен поблизу Радольфцелля) — німецький художник-експресіоніст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Еріх Геккель народився у Дебельні, поблизу Хемніца в 1883 році у родині інженера. Під час навчання у середній школі почав дружити з Карлом Шмідт-Ротлуфом. Разом з іншими учнями вони організували дискусійну спільноту «Вулкан», де обговорювали антибуржуазну літературу і теорію мистецтва. Серед їхніх улюблених авторів були Фрідріх Ніцше і Федір Достоєвський.

В 1904 21-річний Еріх почав вивчати архітектуру в Дрезденському технічному університеті.

7 червня 1905 спільно з Фріцом Блейлем, Ернстом Кірхнером і Карлом Шмідт-Ротлуфом засновує художне угруповання «Міст» (нім. Die Brücke). Працює в архітектурному бюро Вільгельма Крайса, орендує колишню м'ясну лавку на Берлінерштрассе 60 для організації спільної роботи художнього ательє «Моста».

У 1907 покидає роботу у Крайса і їде на етюди в Дангаст (нім. Dangaster Moor), де багато малює упродовж 1908 року.

1909 здійснює подорож в Італію (Верона, Падуя, Венеція, Рим), а влітку їде з Кірхнером на Моріцбурзькі ставки.

В 1911 переїхав до Берліна, а в 1912 почав дружити з Францом Марком і Ліонелем Фейнінгером. 1913 група «Міст» розпадається і проходить перша персональна виставка Геккеля у берлінській галереї «Гурлітт».

В 1914 бере участь у художній виставці у Кельні, а з початком Першої світової війни добровольцем іде на фронт як санітар.

В 1915 познайомився з Максом Бекманном і Джеймсом Енсором; одружився з Мільдью Фрідою Георгі («Сідда»). 1918 повертається в Берлін. 1919—1944 здійснює щорічні літні поїздки в Остергольц, де багато працює. В 1929 здійснює подорож у Прованс, Піренеї, північну Іспанію й Аквітанію, в 1931 — в північну Італії.

1937 року творчість Геккеля віднесена нацистами до «дегенеративного мистецтва», 729 його робіт видалені з німецьких музеїв. У 1944 берлінська студія Геккеля знищена під час повітряного нальоту.

Він оселяється у Гаєнгофені на Боденському озері. Після війни, в 1949—1955 працює професором у Вищій школі образотворчого мистецтва у Карлсруе.

Вибрані роботи

[ред. | ред. код]
  • «Цегляна майстерня (Дангаст)», 1907, Мадрид, Кастаньола, Музей Тіссена-Борнеміси
  • «Червоні будинки», 1908, Білефельд, музей Мистецтв
  • «Ті, що купаються на березі», 1909,Дюссельдорф, музей Палац Мистецтв
  • «Жінки, що купаються», 1912, Вупперталь, Фон-дер-Хейдт-музей
  • «Вітряк біля Дангаста», 1909, Дуйсбург, Музей Вільгельма Лембрука
  • «Трамвайна лінія в Берліні», 1911, Менхенгладбах, Державний музей Абтейберг
  • «Скляний день», 1913, Мюнхен, Державна галерея сучасного мистецтва
  • «День Тіла Господнього в Брюгге», 1914, Мюльгайм-на-Рурі, Державний музей
  • «Фландрська рівнина», 1916, Менхенгладбах, Державний музей Абтейберг
  • «Весна», 1918, Берлін, Національна галерея SMPK
  • «Квітучі яблуні», 1907, Гамбург, приватне зібрання

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Геккель

Література

[ред. | ред. код]
  • K.Gabler: Erich Heckel und sein Kreis. Dokumente, Stuttgart-Zürich 1 983
  • A.Henze: Erich Heckel. Leben und Werk, Stuttgart 1983
  • D.Elger: Expressionismus, Köln 2007