Ехінопсис

Ехінопсис

Echinopsis spachiana

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Триба:	Trichocereeae
Рід:	Ехінопсис (Echinopsis) Zucc., 1837

Типовий вид

Echinopsis eyriesii^[1]
(Turpin) Zucc., 1839

Види

близько 130, див. Список видів роду ехінопсис

Посилання

Вікісховище:	Echinopsis
Віківиди:	Echinopsis
EOL:	2918119
IPNI:	30001009-2
NCBI:	183648
Fossilworks:	33008

Ехінопсис (Echinopsis) — рід кактусів.

Етимологія

Назва роду походить від грец. έχίνος (эхінус) — їжак та грец. όψις (опсис) — подібний.

Історія

Рід був описаний в 1837 році Джозефом Зуккаріні. На початку 20 століття Натаніель Лорд Бріттон і Джозеф Нельсон Роуз включали в цей рід 28 видів кактусів, що зустрічаються в долинах і передгір'ях Анд, на півночі Болівії, в Парагваї, Уругваї, на півдні Бразилії і Аргентини. Пізніше до роду ехінопсис були включені кактуси, що раніше належали до родів псевдолобівія, трихоцереус та деяких інших.

Опис

Невибагливі південноамериканські кактуси з кулястими або циліндричними, багатореберними стеблами. Рід численний, має багато видів і різновидів. Розповсюджений від Болівії до Чилі. На гострих ребрах у крупних ареолах бувають довгі й не дуже колючки, в залежності від ботанічного виду. Колючки шилоподібні, сіро-коричневого відтінку. У боковій частині стеблини у старих ареолах розвиваються великі воронкоподібні квіти, які розпускають свої пелюстки тільки увечері. Квіти білі, рожеві, широко відкриті, в більшості ароматні, з довгою, волохатою трубочкою до 20 см, діаметр квітки до 14 сантиметрів.

Види

Ехінопсис трубкоквітковий — Echinopsis tubiflora (Pfeiff.) Zucc. Батьківщіна — Аргентина. Гібриди цього виду — розповсюдженні кімнатні рослини. Стеблина темно-зелена, куляста, до 12 сантиметрів у діаметрі. Ребер звичайно до 12. У білих ареолах знаходяться 20 жовтувато-білих, шилоподібних колючок. Центральні колючки зовсім чорні, довжиною до 1,5 сантиметра. Цвітіння — травень — червень.

Ехінопсис чакоанський — Echinopsis chacoana Schutz. Батьківщіна — Парагвай. Красивий кулястий або короткоциліндричний кактус. На стеблині чітко видні 12—18 гострих, прямих ребер. У сірих рідких ареолах знаходяться 7—8 колючок, довжиною до 2 сантиметрів. Одна центральна колючка, довжиною до 7 сантиметрів, спрямована униз. Квіти — білі, плоди коричневі.

Echinopsis ancistrophora Speg. Батьківщіна — західна Аргентина (провінція Сальта) та південь Болівії. Стебло здавлено-кулястої форми, до 6 см в діаметрі. Ребер близько 20, прямих, горбистих. Колір епідермісу — темно-зелений, глянцевий. Денні квітки відрізняються різноманітністю забарвлення: яскраво-рожеві, червоні, білі, оранжуваті, лавандові. Розташовані на довгій (до 15 см) квітковій трубці.

Всього Едвард Андерсен у своїй фундаментальній монографії «The Cactus Family» (2001) налічує 129 видів та 16 таксонів нижчого рівня (див. Список видів роду ехінопсис).

Культивування

Культивують при помірному сонячному світлі й поливі у період вегетації. Для рясного квітнення необхідно взимку утримувати при температурі повітря 8—12 градусів. Утворення великої кількості бокових паростків свідчить про надмірне зволоження. Землесуміш готують із листової та дернової землі, і суміші піску з гравієм (4 : 3: 3). Розмножуються насінням і боковими паростками. В теплу пору року бажано розміщувати на свіжому повітрі, але не під прямим сонячним промінням. Деякі види і їх гібриди застосовуються як підщепи.

Ехінопсис у культурі індіанців

В горах Еквадора та Перу на висоті 1 500 — 2 700 м над рівнем моря росте Echinopsis pachanoi, який місцеві жителі називають «кактус Сан-Педро». Він містить мескалін так само як і лофофора Вільямса (Lophophora williamsii), тому має галюциногенні властивості. Уже понад 1 300 років триває ритуальне використання Echinopsis pachanoi індіанцями. Іспанці робили численні спроби викорінити культ цієї рослини, так само як і культ пейота у Мексиці. Тому він поступово став сумішшю доіспанських і католицьких вірувань. Звідки власне і походить назва Сан Педро кактус — кактус Святого Петра. Більшість християн вірять, що Святий Петро володіє ключами від неба. Ефект від вживання кактуса давав віру корінним жителям Перу у те, що він є ключем, який дозволяє володіти небесами уже в земному житті.

Окрім того, декілька інших південноамериканських кактусів з роду Ехінопсис також містять мескалін. Це такі як Echinopsis peruviana, Echinopsis cuzcoensis, Echinopsis deserticola, Echinopsis tacaquirensis, та Echinopsis uyupampensis.

Охорона у природі

77 видів роду ехінопсис входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи^[2]:

Echinopsis albispinosa — статус: «Уразливі види»
Echinopsis ancistrophora — статус: «Уразливі види»
Echinopsis angelesiae — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis arachnacantha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis arboricola — статус: «Даних недостатньо»
Echinopsis atacamensis — статус: «Види, близькі до загрозливого стану»
Echinopsis aurea — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis ayopayana — статус: «Види, близькі до загрозливого стану»
Echinopsis backebergii — статус: «Уразливі види»
Echinopsis bolligeriana — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis breviflora — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis bridgesii — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis caineana — статус: «Види, близькі до загрозливого стану»
Echinopsis calochlora — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis calorubra — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis camarguensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis candicans — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis caulescens — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis chamaecereus — статус: «Даних недостатньо»
Echinopsis chiloensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis chrysantha — статус: «Уразливі види»
Echinopsis chrysochete — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis cinnabarina — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis clavata — статус: «Даних недостатньо»
Echinopsis coquimbana — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis cuzcoensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis densispina — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis deserticola — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis famatinensis — статус: «Уразливі види»
Echinopsis ferox — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis formosa — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis glauca — статус: «Даних недостатньо»
Echinopsis haematacantha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis hahniana — статус: «Даних недостатньо»
Echinopsis hertrichiana — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis huascha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis jajoana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis lageniformis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis lateritia — статус: «Найменший ризик»

Echinopsis leucantha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis mamillosa — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis marsoneri — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis maximiliana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis mirabilis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis obrepanda — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis oligotricha — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis oxygona — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis pachanoi — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis pampana — статус: «Види під загрозою вимирання»
Echinopsis pamparuizii — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis pentlandii — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis peruviana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis pugionacantha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis quadratiumbonata — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis rhodotricha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis rojasii — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis rowleyi — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis saltensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis schickendantzii — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis schieliana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis spiniflora — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis stilowiana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis strigosa — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis tacaquirensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis tarijensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis tegeleriana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis terscheckii — статус: «Уразливі види»
Echinopsis thelegona — статус: «Уразливі види»
Echinopsis thelegonoides — статус: «Уразливі види»
Echinopsis thionantha — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis tiegeliana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis tunariensis — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis vasquezii — статус: «Види, близькі до загрозливого стану»
Echinopsis volliana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis walteri — статус: «Види на межі зникнення»
Echinopsis werdermanniana — статус: «Найменший ризик»
Echinopsis yuquina — статус: «Найменший ризик»

Синоніми

Синоніми роду Echinopsis

Acanthocalycium Backeb.
Acantholobivia Backeb.
Acanthopetalus Y. Itô
Andenea Fric, nom. inval.
Arthrocereus A. Berger
Aureilobivia Fric, nom. inval.
Chamaecereus Britton & Rose
Chamaelobivia Y. Itô, nom. inval.
Cinnabarinea Fric ex F. Ritter
Echinolobivia Y. Itô, nom. inval.
Echinonyctanthus Lem.

Furiolobivia Y. Itô, nom. inval.
Helianthocereus Backeb.
Heterolobivia Y. Itô, nom. inval.
Hymenorebulobivia Fric, nom. inval.
Hymenorebutia Fric ex Buining
Leucostele Backeb.
Lobirebutia Fric, nom. inval.
Lobivia Britton & Rose
Lobiviopsis Fric, nom. inval.
Megalobivia Y. Itô, nom. inval.
Mesechinopsis Y. Itô

Neolobivia Y. Itô
Pilopsis Y. Itô, nom. inval.
Pseudolobivia (Backeb.) Backeb.
Pygmaeocereus H. Johnson & Backeb.
Rebulobivia Fric, nom. inval.
Salpingolobivia Y. Itô
Scoparebutia Fric & Kreuz. ex Buining
Setiechinopsis (Backeb.) de Haas
Soehrensia Backeb.
Trichocereus (A. Berger) Riccob.

Див. також

Систематика кактусових

Примітки

↑ [[https://web.archive.org/web/20141211054731/http://www.tropicos.org/Name/40001007 Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] Echinopsis в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
↑ Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи [Архівовано 2011-08-05 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286с., ил. (рос.)
О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
Нико Вермёлен. Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 (рос.)
Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 59 (рос.)
Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
Boris O. Schlumpberger, Susanne S. Renner. Molecular phylogenetics of Echinopsis (Cactaceae): Polyphyly at all levels and convergent evolution of pollination modes and growth forms // American Journal of Botany. — 2012. — № 99(8). — С. 1335–1349. — DOI:10.3732/ajb.1100288. (англ.)