Жан-Марк Натьє

Жан-Марк Натьє
фр. Jean-Marc Nattier
«Портрет Жан-Марка Натьє» роботи Луи Токке (кінець 1740-х рр.) Нью-Йорк, Метрополітен-музей
При народженні	Jean-Marc Nattier
Народження	17 березня 1685 Париж
Смерть	7 листопада 1766
	Париж (набряк)
Поховання	Церква Сент-Есташ
Національність	Королівство Франція
Країна	Франція
Жанр	історичний живопис і портрет
Діяльність	художник, митець-портретист
Напрямок	рококо
Роки творчості	1675
Відомі учні	Луї Токеd
Твори	Louis-Jean Marie de Bourbon, Duke of Penthièvred і Perseus with Minerva Showing the Head of Medusad
Батько	Marc Nattierd
Мати	Marie Courtoisd
Діти	Sophie Challesd
Брати, сестри	Jean-Baptiste Nattierd
Родичі	Jean Jouvenetd
Роботи в колекції	Штедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Musée des Beaux-Arts de Toursd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Палац витончених мистецтв, Колекція Фріка, Музей мистецтва Метрополітен, Версальський палац, Королівський замок у Варшаві, Musée d'art et d'histoire de Saint-Brieucd, Museum of the History of Franced, Frick Art & Historical Centerd, Музей Галуста Гюльбенкяна, Галерея Уффіці, Музей Хіллвуд, Ермітаж, Музей Жакмар-Андре, Galleria Palatinad, Художній музей, Художній музей Волтерс, Баварські державні колекції картин, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей у Варшаві, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва, Музей образотворчих мистецтв, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Музей мистецтва Сан-Паулу, Державні художні зібрання Дрездена, Детройтський інститут мистецтв, Музей Кон'як-Жеd, Клівлендський музей мистецтв, Музей Конде, Художня галерея Йослинd, Residence Museumd, Національний музей Сербії, Балтиморський музей мистецтв, Зібрання Воллеса, Художній музей Північної Кароліни, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, Художній музей Сент-Луїса, Рінглінг музей, Tokyo Fuji Art Museumd, Fondation Bembergd, Художній музей Вірджинії, Columbia Museum of Artd, Музей Боуз, Державна картинна галерея (Карлсруе), Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Utah Museum of Fine Artsd, Yamazaki Mazak Museum of Artd, Musée de la Cour d'Ord, Raclin Murphy Museum of Artd, Карнавале, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Музей витончених мистецтв Парижаd, Смітсонівський музей американського мистецтва, Art Gallery of Greater Victoriad, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Музей витончених мистецтв Поd, Musée des beaux-arts de Lièged, Musée de la musiqued, Пінакотека замку Сфорца, Allen Memorial Art Museumd, Princeton University Art Museumd, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Waddesdon Manord, Landesmuseum Mainzd, Musée des Beaux-Arts d'Agend, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Гантінгтонська бібліотека, Галерея Уффіці, музей Пікардіїd, Speed Art Museumd, Museum of John Paul II Collectiond, Musée Bernard d'Agescid, Musée Alfred-Bonnod, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Musée des Arts décoratifsd, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd, Musée de la Chartreuse de Douaid, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée Grobet-Labadiéd, Musée de l'hôtel Sandelind, Реннський музей образотворчого мистецтва, Bibliothèque de Genèved, Женевський музей мистецтва і історії, Watford Museumd і Національна галерея
Жан-Марк Натьє у Вікісховищі

Жан-Марк Натьє (фр. Jean-Marc Nattier; 17 березня 1685, Париж — 7 листопада 1766) — французький живописець.

Біографія

Народився в родині художників: його батько Марк був портретистом, мати Марі Куртюа писала мініатюри, а брат Жан-Батист займався створенням картин за історичними мотивами.

Перші уроки живопису Жан-Марк Натьє отримав від свого батька, потім відвідував курси малювання в Королівській Академії. У п'ятнадцятирічному віці Натьє був удостоєний першого художнього призу Паризької Академії. Жан-Марк Натьє писав репродукції картин Рубенса для Люксембурзької картинної галереї.

У 1717 році Натьє відправився в подорож до Голландії, зустрівся в Амстердамі з Петром I і написав портрети царя і російської імператриці Єкатерини. Петро запропонував Натьє покинути Францію і виїхати з ним до Росії, але, посилаючись на свою любов до батьківщини, художник відхилив його пропозицію. Жан-Марк Натьє провів практично все своє життя в Парижі. На замовлення Петра художником були написані картини «Битва при Лісовий», що відобразили дві знаменні події Північної Війни. Сам імператор цих полотен не побачив, картини були привезені в Росію вже після його смерті.

Творчість

Жан-Марк Натьє є творцем нового стилю живопису — історичного портрета (фр. Portrait historié). Картини Натьє обоготворюють та ідеалізують образ жінок, яких майстер зображував на своїх полотнах вдягненими в шати міфічних персонажів.

Картини Жан-Марка Натьє зберігаються в Луврі, Версалі, Ермітажі, Пушкінському музеї Москви, Дрезденській картинній галереї і в інших численних художніх музеях світу. Багато картин художника знаходяться в приватних колекціях.

Галерея

• Деякі роботи
• 
  «Битва при Лісній»
  (1717)
  Москва, ДМОМ ім. О. С. Пушкіна
• 
  «Катерина I»
  (1717)
  Санкт-Петербург, Ермітаж
• 
  «Петро I»
  (1717)
  Музей Резиденції у Мюнхені
• 
  «Князь О. Б. Куракін»
  (1728)
  Санкт-Петербург, Ермітаж
• 
  «Княгиня Голіцина»
  (1757)
  Москва, ДМОМ ім. О. С. Пушкіна
• 
  «Маркіза де Помпадур в образі Діани-мисливиці»
  (1746)
  Версаль, Національний музей Версальського дворця та Тріанонів
• 
  «Марія Лещинська, королева Франції, за читанням Біблії»
  (1748)
  Версаль, Національний музей Версальського дворця та Тріанонів
• 
  «Графиня де Тил'єр»
  (1750)
  Лондон, Зібрання Уоллеса
• 
  «Марія Аделаіда Французька за плетінням вузлів»
  (1756)
  Версаль, Національный музей Версальського дворця та Тріанонів

Література

• Ferdinand Hoefer, Nouvelle Biographie générale, t. 37, Paris, Firmin-Didot, 1863, p. 507-8.
• Pierre de Nolhac, Nattier, peintre de la Cour de Louis XV, Paris, Henri Floury, Éditeur, 1925, 289 p.