Жаров Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаров Петро Васильович
Народження 12 (25) травня 1915
Вінниця, Російська імперія
Смерть 13 лютого 1970(1970-02-13) (54 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанр історичний живопис, портрет і пейзаж
Навчання Київський державний художній інститут (1941)
Діяльність художник
Вчитель Світлицький Григорій Петрович і Шовкуненко Олексій Олексійович
Відомі учні Павлов Євген Федорович і Городнічева Галина Іванівна
Працівник Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член Спілка радянських художників України

Петро Васильович Жа́ров (25 травня 1915, Вінниця — 13 лютого 1970, Київ) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1944 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 [25] травня 1915(19150525) року у місті Вінниці. У 1931—1934 роках навчався у Григорія Світлицького; у 1934—1941 роках — у Київському художньму інституті, був учнем Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Набат (Татарська навала на Русь)».

У 1943—1970 роках викладав у Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Серед учнів — Валентина Виродова-Готьє, Галина Городнічева, Олександр Лопухов, Ігор Чамата.

Помер у Києві 13 лютого 1970 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Набат (Татарська навала на Русь)» (1941);
  • «Німецькі ночі в Києві» (1944);
  • «Ріг Успенського собору» (1944; Національний музей у Львові);
  • «Заборонена зона» (1945);
  • «Теплий зимовий день» (1945);
  • серія «Лаврські етюди» (1945—1946);
  • «Герой Радянського Союзу Сластихін» (1946; Національний музей у Львові);
  • «Лавра. Руїни Успенського собору» (1946);
  • «У класі» (1947);
  • «За „язиком“» (1948);
  • «Втеча із заслання Йосипа Сталіна» (1949);
  • «Українська ніч» (1950);
  • «Осіння пісня. Петро Чайковський» (1958);
  • «На рідній землі» (1959);
  • «На сполох» (1960—1961);
  • «Із клубу» (1963);
  • «Після репетиції в клубі» (1968).

Автор панно «Панфіловці», «Парашутний десант», «Партизани в лісі», «Відпочинок партизан» (усі — 1944). Писав ікони, розписував церкви.

Брав участь у республіканських виставках хз 1944 року, всесоюзних — з 1946 року.

Література

[ред. | ред. код]