Жаров Петро Васильович

Жаров Петро Васильович
Народження	12 (25) травня 1915 Вінниця, Російська імперія
Смерть	13 лютого 1970(1970-02-13) (54 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Жанр	історичний живопис, портрет і пейзаж
Навчання	Київський державний художній інститут (1941)
Діяльність	художник
Вчитель	Світлицький Григорій Петрович і Шовкуненко Олексій Олексійович
Відомі учні	Павлов Євген Федорович і Городнічева Галина Іванівна
Працівник	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України

Петро Васильович Жа́ров (25 травня 1915, Вінниця — 13 лютого 1970, Київ) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1944 року.

Біографія

Народився 12 [25] травня 1915(19150525) року у місті Вінниці. У 1931—1934 роках навчався у Григорія Світлицького; у 1934—1941 роках — у Київському художньму інституті, був учнем Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Набат (Татарська навала на Русь)».

У 1943—1970 роках викладав у Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Серед учнів — Валентина Виродова-Готьє, Галина Городнічева, Олександр Лопухов, Ігор Чамата.

Помер у Києві 13 лютого 1970 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:

• «Набат (Татарська навала на Русь)» (1941);
• «Німецькі ночі в Києві» (1944);
• «Ріг Успенського собору» (1944; Національний музей у Львові);
• «Заборонена зона» (1945);
• «Теплий зимовий день» (1945);
• серія «Лаврські етюди» (1945—1946);
• «Герой Радянського Союзу Сластихін» (1946; Національний музей у Львові);
• «Лавра. Руїни Успенського собору» (1946);
• «У класі» (1947);
• «За „язиком“» (1948);
• «Втеча із заслання Йосипа Сталіна» (1949);
• «Українська ніч» (1950);
• «Осіння пісня. Петро Чайковський» (1958);
• «На рідній землі» (1959);
• «На сполох» (1960—1961);
• «Із клубу» (1963);
• «Після репетиції в клубі» (1968).

Автор панно «Панфіловці», «Парашутний десант», «Партизани в лісі», «Відпочинок партизан» (усі — 1944). Писав ікони, розписував церкви.

Брав участь у республіканських виставках хз 1944 року, всесоюзних — з 1946 року.

Література

• Жаров Петро Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 155.;
• Жаров Петро Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 83.;
• Жаров, Петр Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 79. (рос.);
• Є. М. Осауленко. Жаров Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.