Перейти до вмісту

Женевський Валентин Іванович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валентин Женевський
Valentin Genevskiy
Женевский
Основна інформація
Повне ім'яВалентин Женевський
Дата народження17 березня 1951(1951-03-17) (73 роки)
Місце народженняОрша,Вітебська область,Білоруська РСР
Роки активності1971 до сьогодні
ГромадянствоСРСР СРСРБілорусь Білорусь
Азербайджан АзербайджанУкраїна Україна
Національністьазербайджанець — білорус
Професіяспівак, педагог,композитор,
Співацький голосбаритон
Жанрестрада,класика
КолективиКамерний хор «Хорового товариства Азербайджану»Естрадний ансамбль «Надія любові»
НагородиВідмінник освіти України Заслужений артист естрадного мистецтва України, Заслужений діяч естрадного мистецтва України
www.jenevskiy.ucoz.ua

Женевський Валентин Іванович (рос. Валентин Иванович Женевский) — радянський азербайджанський та український камерний і естрадний співак (баритон), композитор і педагог. Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів. Член творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України»."Заслужений артист естрадного мистецтва України", «Заслужений діяч естрадного мистецтва України»

Біографія

[ред. | ред. код]

Валентин Женевський народився 17 березня 1951 р. в м.Орша Вітебської області Білоруської РСР. Трохи пізніше він з мамою переїхав жити в Ашаги-Гюздак до батька (поблизу Баку), а через рік пішов вчитися до початкової школи, потім у восьмирічну, потім у середню школу, яку закінчив у Хирдалані.

У 1964—1966 роках навчався в музичній школі по класу акордеон у м. Баладжари. У цей же період він починав цікавитися співом. Найбільше із співаків йому подобався молодий Муслім Магомаєв. Професійним співом Валентин Женевський почав займатися в народній консерваторії, яка знаходилася у Будинку культури ім. С. Г. Шаумянав [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] Потім він навчався в музичному училищі в м. Брест, викладач співу Соколовська Регина Казимирівна, а після хвороби матері Анастасії, повернувся в м.Баку і успішно закінчив Бакінське музичне училище ім. Асафа Зейналли, [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] (навчався в класі А. А. Милованова), отримав характеристику — рекомендацію [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] для всупу в консерваторію. У класі Олександра Акимовича вчилися найкращі співаки Азербайджану.

У 1978 р. Валентин Женевський вступив до Азербайджанської державної консерваторії ім. У. Гаджибекова, на вечірнє відділення, де педагогом сольного співу був Попченко Віталій Алексійович, а після його хвороби — Мехтієв Фірудін Мехті огли. Камерний спів вела Гончарська Міра Григорівна. Навчання він поєднував з роботою як артист-вокаліст Камерного хору «Хорового товариства Азербайджану» [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.], керівником хору була Ляман Атакишиєва. З 1998 р. Валентин Іванович став працювати ст. викладачем вокалу в навчальних закладах, у м. Хмельницькому, в Ізмаїлі, в Тирасполі, а також в Одесі, поєднуючи роботу з сольними виступами на різних сценічних майданчиках. Багато учнів Валентина Івановича стали лауреатами обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.

Надія любові

[ред. | ред. код]
Надія любові
Nadiya of lyubvi
Основна інформація
Роки1988 - 1998
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
МоваУкраїнська
ЛейблМелодія
СкладВалентин Женевський вокал
Валентина Загороднюк клавішні
Валерий Кушнир соло-гітара
Валерий Варзар ритм-гітара
Руслан Красовський бас-гітара
Сергій Данько ударні
Сергій Киселев звукорежисер
www.jenevskiy.ucoz.ua

Надія любові (рос. «Надежда любви», англ. «Nadiya of lyubvi» 1988, Авангард, Одеська область — 1998, Авангард, Одеська область) — український естрадний ансамбль створений під керівництвом Валентина Женевського.

Історія створення ансамблю

[ред. | ред. код]

У 1988 році, Валентин Женевський, отримав запрошення працювати директором «Будинку культури» ТОВ «Авангард — Д», розташованому на житловому масиві (смт) «Авангард», Одеського району, Одеської області, України. Генеральним директором був Добрянський Віктор Леонтійович, який виділив засоби на ремонт будівлі. Доки йшов ремонт у «Будинку культури», Валентином Женевським були написані пісні різнопланові, одна частина творів на його вірші, а інша на вірші молодих авторів: Валентини Загороднюк, Галини Вегової, Володимира Марухіна, Леоніда Сафонова, Михаїла Романчука і відомого російського поета Николая Доризо. Також була написана п'єса для естрадного оркестру [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Загалом близько тридцяти творів: ліричні пісні та балади, пісні про кохання, цивільної патріотичної тематики, пісні про Батьківщину, військові пісні, пісні присвячені Афганській війні. Таким чином, при підтримці Віктора Леонтійовича [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.], при Будинку культури, був створений професійний естрадний ансамбль «Надія любові» [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.], (по першої пісні, з якої розпочинався концерт). Штат Будинку культури підбирався так, щоб музичні працівники, окрім основної роботи, брали активну участь в ансамблі, не просто працювали і репетирували, а також і їздили з концертами по Одеської області. Де тільки не виступав ансамбль у Будинках культури і в санаторіях, на польових станах, на заводах і фабриках, у монументів і пам'ятників. На бас-гітарі грав наймолодший Руслан Кросовський, що закінчив Одеську консерваторію ім. А. В. Нежданової, (зараз Одеська національна музична академія імені А. В. Неждановой). Ударниками були Сергій Данько і Микола Біляєв. На ритм-гітарі грав Валерій Варзар, а на соло-гітарі грав Валерий Кушнир. Обоє, але в різні роки, були керівниками ВИА «Будинку культури». Перший був звукорежисером ансамблю недовго, а другим був аранжувальником, закінчив Одеське училище культури (зараз Одеське училище мистецтва і культури ім. К. Ф. Данькевича [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]). Головним звукорежисером був Сергій Киселев. Він закінчив Музикально — педагогічний факультет, (зараз Факультет музичної та хореографічної освіти) Південноукрїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. У концертах брали участь учні Валентина Івановича по вокалу: Марина Селифанова, Юрій Подгорний і Іван Черничук, також Вокально-танцювальний дует «Натхнення» у складі Оксани Залізняк і Лілії Заяць. Вірші для пісень писав Михаїл Романчук. Музичним керівником «Будинку культури» і естрадного ансамблю була Валентина Загороднюк. До того ж вона також писала музику і непогано співала, закінчила ПГПУ ім. К. Д. Ушинського (зараз Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського). Художнім керівником, солістом — вокалістом ансамблю, автором пісень і віршів був Валентин Женевський. За 10 років роботи естрадного ансамблю «Надія любові» мінялися музиканти, але дух творчості любові залишився в колективі.

Композиторська пісенна творчість

[ред. | ред. код]

Педагогічна діяльність і концертні виступи

[ред. | ред. код]

У 1998 році Валентин Іванович став займатися педагогічною діяльністю. Старший викладач: вокального відділення за спеціальністю «Академічний спів», Хмельницького музичного училища В. І. Заремби [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]; кафедри музики Педагогічного факультету, Ізмаїльського державного гуманітарного університету; [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.] кафедри хорового диригування і вокалу Факультету мистецтв і архітектури, Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] студії сольного співу методичного центру, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. За цей період учні студії сольного співу неодноразово ставали лауреатами міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів. Педагогічну роботу поєднує з концертними виступами.

На концерті, присвяченому 45-річчю Педагогічного факультету ІДГУ, виконав неаполітанську пісню «Пристрасть» (Н. Валенте — Е. Тальяфері.) [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] У 26-го грудні 2002 р. на вечорі присвяченому 40-річчю творчій діяльності завідувачці відділенням мистецтв ПГУ ім. Т. Г. Шевченка, диригентові та керівнику Камерного жіночого хору професору Н. В. Окушко, [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] виконав пісню «Люблю тебе» (Е.Гріг — Г.Андерсен) та «Торжественну пісню»(М. Магомаєв — Р.Рождественський), [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] а в фіналі з Лідією Сізіневою, виконали дует «Сільви і Едвіна» з оперети «Сільва». Концерти також проходили в містах і районах ПМР. До 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні біля Меморіалу воїнам, які загинули в цій війні в с. Прилиманське, Валентин Женевський виконав «Бухенвальський набат» (В.Мураделі — А.Соболева). В одному з концертів у залі ЮНПУ ім. К. Д.  Ушинського заспівав арію «Містера Ікса» з оперети «Принцеса цирку» (І.Кальман — І.Зарубіна, О. Фадєєва). Голос Женевського красивого тембру, повного діапазону, камерний невеликий, хоча і польотний драматичний баритон. До репертуару співака входять старовинні арії XVII—XVIII століть, пісні та романси російських, азербайджанських і зарубіжних композиторів. З арій, з опер перевагу віддає партіям драматичного баритона. Шанувальники таланту Женевського відзначають музичність красиво побудованої фрази, до того ж, незважаючи на камерний профіль, головний козир Женевського у співі — в виконувався твір він вкладає всю душу, у нього величезна сила волі і велика працездатність, що дозволяє з невеликого голоси домагатися його повноцінного звучання.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Відеофільми — концерти (список)

[ред. | ред. код]

Дискографія (список альбомів)

[ред. | ред. код]

Нагороди, почесні звання

[ред. | ред. код]

Досягнення учнів

[ред. | ред. код]
  • Лауреати Всеукраїнських и Міжнародних фестивалів — конкурсів:
  • «Таланти твої, Україно!»; «Україно, зоре моя»; «Весняна рапсодія»;
  • «Веселі канікули осені»; «Українське бельканто»;
  • «Вокального та диригентського мистецтва»; «Наш дім — Придністров'я»;
  • «Артек запалює зірку»; «У Чорного моря»; «Золота нота»;
  • «Юність, натхнення, талант»; «Сонце, молодість, краса» і «Сергіївські зорі»;
  • Лауреатами цих фестивалів — конкурсів у різні роки (2000—2008),
  • Стали учні Валентина Івановича:
  • Вишнякова Ольга, Єсипенко Світлана, Грабовий В'ячеслав,
  • Демічева Жанна, Луцеко Сергій і Білоус Олена;
  • Попова Юлія и Мальчук Віталій стали (двічі);
  • Сердюк Олена (5 разів) і Бойченко Віталій (6 разів).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Женевський_Валентин_Іванович&oldid=41604935