Жирафа масайська
| Масайська жирафа | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Масайська жирафа
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Giraffa tippelskirchi (Пауль Мачі, 1898) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Масайська жирафа (Giraffa tippelskirchi), також відома як Кіліманджарська жирафа, — найбільший вид роду жираф і найвищий ссавець континенту.[1] Поширений у Кенії, Танзанії та Замбії. Раніше вважався підвидом конгломерату виду Giraffa camelopardalis, але новіші дослідження виділяють масайську жирафу в окремий вид роду жираф.[2][3] Родезійська жирафа (G. c. thornicrofti) раніше вважалася окремим підвидом, але після генетичного аналізу її було визначено як екотип усередині виду масайської жирафи.[2] Загальна популяція виду становить приблизно 32 550 особин, включно з 550 особинами Родезійського фенотипу.[2]
Плями масайської жирафи вирізняються своєю негеометричною формою.[2][3] Масайська жирафа — найбільший за розмірами вид з роду жираф.[1]
Популяція масайської жирафи зменшилась на 52 % в останні десятиліття.[4] Демографічні дослідження диких жираф показали, що мала кількість цих жираф доживає до дорослого віку через браконьєрство за межами природоохоронних зон, а всередині них — через полювання хижих звірів. Ці чинники були визначені як ключові у зменшенні популяції масайських жираф.[5][6] Збереженням виду in situ займаються декілька урядових агенцій, у тому числі Служба охорони дикої природи Кенії, Агентство національних парків Танзанції, Агентство охорони дикої природи Замбії; а також неурядові організації, у тому числі PAMS Foundation, Wild Nature Institute [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.], та Giraffe Conservation Foundation. У декількох зоопарках масайським жирафам вдалося успішно народити дитинча.[7]
-
Масайська жирафа у Національному парку Серенгеті, Танзанія -
Голова масайської жирафи, Зоопарк Цинциннаті -
Дві масайських жирафи у Національному парку Мікумі -
Дві масайських жирафи тижневого віку, Серенгеті
.jpg)
- ↑ а б Dagg, A.I.; Foster, J. B. (1982). The Giraffe. Its Biology, Behavior, and Ecology (with updated supplementary material). Malabar, Florida: Krieger Publishing Company.
- ↑ а б в г Fennessy J.; Bidon T.; Reuss F.; Kumar V.; Elkan P.; Nilsson M.A.; Vamberger M.; Fritz U.; Janke A. (2016). Multi-locus Analyses Reveal Four Giraffe Species Instead of One. Current Biology. 26: 1—7. doi:10.1016/j.cub.2016.07.036.
- ↑ а б Brown, David M.; Brenneman, Rick A.; Koepfli, Klaus-Peter; Pollinger, John P.; Milá, Borja; Georgiadis, Nicholas J.; Louis, Edward E.; Grether, Gregory F.; Jacobs, David K. (1 січня 2007). Extensive population genetic structure in the giraffe. BMC Biology. 5: 57. doi:10.1186/1741-7007-5-57. ISSN 1741-7007. PMC 2254591. PMID 18154651. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 13 вересня 2016.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Bolger, D. et al. (2015) Masai giraffe conservation status report: IUCN SSC Giraffe and Okapi Specialist Group.
- ↑ Lee, Derek E.; Bond, Monica L.; Kissui, Bernard M.; Kiwango, Yustina A.; Bolger, Douglas T. (11 травня 2016). Spatial variation in giraffe demography: a test of 2 paradigms. Journal of Mammalogy (англ.): gyw086. doi:10.1093/jmammal/gyw086. ISSN 0022-2372. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Lee, D. E.; Strauss, M. K. L (1 січня 2016). Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences. Elsevier. ISBN 9780124095489. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Gregory, Kim Lamb (May 10, 2014). «Mothers' nature in the animal world» [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] Ventura County Star
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Масайська жирафа
Дані, пов'язані із Giraffa tippelskirchi на Віківидах
