Жирафа сітчаста
| Сітчаста жирафа | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сітчаста жирафа
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Giraffa reticulata (де Вінтон, 1898) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Жира́фа сітча́ста, або жира́фа сомалі́йська (Giraffa reticulata) — парнокопитна тварина родини Жирафових. Раніше цей таксон мав статус підвиду північної жирафи (Giraffa camelopardalis), але новіші дослідження виділяють його в окремий вид.[1][2] Сітчаста жирафа поширена у Сомалі, південній Ефіопії та північній Кенії. За оцінками, у дикій природі живе близько 8660 особин цього виду.[3]
Сітчаста жирафа має великі коричневі плями на білому тлі. Їхнє розташування створює сітку, від якої цей вид отримав назву. Від задньої частини голови до майже середини хребта проходить коротка грива. Ноги довгі, передні довші за задні. Характерною особливістю є також довгий чорний язик, який використовується, щоб зривати листя дерев. Сітчаста жирафа, як і інші види жираф, має м'язові ніздрі, які може закрити, щоб захистити носову порожнину від піщаних бур і мурах.[4]
На верхівці голови сітчасті жирафи мають два роги, покриті шкірою. Самці використовують їх для боротьби між собою у шлюбний сезон.
Сітчасті жирафи — стадні тварини, однак, їхні стада відкриті, через що їхній склад постійно змінюється. Єдиним міцним соціальним зв'язком є зв'язок між матір'ю та дитинчам.[5] Як і інші види жираф, сітчасті жирафи не видають звуків голосом, тому що у них немає голосових зв'язок. Вони, однак, видають кашель під час парування. Сітчасті жирафи полігамні.
Дорослі особини не мають природних ворогів, окрім людини. Молоді тварини уразливі для атак левів, гієн, леопардів та диких собак. Жирафи спроможні ударити ратицями досить сильно, аби переламати кістки леву чи гієні.
2009
У зоопарках перебувають близько 450 особин цього підвиду. Разом із Жирафою Ротшильда сітчаста жирафа є найпоширенішим видом цього роду у зоопарках.[6]
- ↑ Fennessy, J. (2016). Multi-locus Analyses Reveal Four Giraffe Species Instead of One. Current Biology. Архів оригіналу за 29 січня 2017.
- ↑ Brown, David M.; Brenneman, Rick A.; Koepfli, Klaus-Peter; Pollinger, John P.; Milá, Borja; Georgiadis, Nicholas J.; Louis, Edward E.; Grether, Gregory F.; Jacobs, David K. (1 січня 2007). Extensive population genetic structure in the giraffe. BMC Biology. 5: 57. doi:10.1186/1741-7007-5-57. ISSN 1741-7007. PMC 2254591. PMID 18154651. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 13 вересня 2016.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Multi-locus Analyses Reveal Four Giraffe Species Instead of One у журналі «Current biology»
- ↑ Reticulated Giraffe [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті animalcorner.co.uk
- ↑ Reticulated Giraffe [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Денверського зоопарку
- ↑ ISIS (2010). Giraffa [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.]. Version 1 October 2010