Перейти до вмісту

Жозе Аугушту ді Алмейда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем ді Алмейда.
Ф
Жозе Аугушту
Жозе Аугушту
Жозе Аугушту
Жозе Аугушту у складі «Бенфіки» (1965)
Особисті дані
Повне ім'я Жозе Аугушту Пінту ді Алмейда
Народження 13 квітня 1937(1937-04-13)[1] (87 років)
  Баррейру
Зріст 178 см
Громадянство Португалія Португалія
Позиція вінґер
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1951—1955 Португалія «Баррейренсі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955—1959 Португалія «Баррейренсі» 98 (50)
1959—1969 Португалія «Бенфіка» 246 (113)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1955
1958
1958—1968
1958 		Португалія Португалія U-18
Португалія Португалія Б
Португалія Португалія
Португалія Португалія U-23 		2 (0)
1 (0)
45 (9)
1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1970
1971—1973
1973—1975
1976—1978
1978—1980
1980—1987
1987—1989
1989—1990
1992—1993
1994—1995
1996—1997


2004—2007 		Португалія «Бенфіка»
Португалія Португалія
Португалія «Віторія» (С)
Португалія «Портімоненсі»
Португалія «Баррейренсі»
Португалія Португалія (юн./U-21)
Португалія «Фаренсе»
Португалія «Пенафієл»
Португалія «Амора»
Іспанія «КД Логроньєс»
Португалія «Алверка»
Марокко «Каукаб» (Марракеш)
Марокко ФЮС (Рабат)
Португалія Португалія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жозе Аугушту Пінту ді Алмейда (порт. José Augusto Pinto de Almeida; нар. 13 квітня 1937, Баррейру, Португалія) — португальський футболіст та тренер, виступав на позиції вінґера. Габріель Ханот назвав його «Португальським Гаррінчею»[2]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився в Баррейру, округ Сетубал. Футбольну кар'єру розпочав у команді рідного міста «Баррейренсі», у футболці якої провів чотири сезони у Прімейра-Лізі. Влітку 1959 року перейшов до «Бенфіки», де грав разом з легендарними футболістами атакувального плану Маріу Колуна, Еусебіу, Антоніу Сімойнш та Жозе Агушту Торріш[3]. Разом з партнерами по команді двічі вигравав Кубок Європи, у 1961 та 1962 років, окрім цього в 1960-х років ще тричі ставав фіналістом вище вказаного турніру; у сезоні 1960/61 років продемонстрував найкращу результативність у власній кар'єрі, відзначився 24-а голами в 25-и матчах, допомігши команді виграти чемпіонський титул. У футболці «Бенфіки» зіграв 369 матчів (у всіх змаганнях), в яких відзначився 174-а голами. Здобув 13 трофеїв, у тому числі 8 разів ставав переможцем Прімейра-Ліги, а також двічі — Кубку європейських чемпіонів[4].

По завершенні сезону 1969/70 років 32-річний Жозе завершив кар'єру футболіста, окрім цього у 1970 році виконував обов'язки головного тренера «Бенфіки», яку привіві до срібних нагород португальського чемпіонату (пропустивши вперед лише «Спортінгу» (Лісабон)). По завершенні кар'єри гравця тренував декілька португальських клубів, у тому числі й представників вищого дивізіону «Фаренсе» та «Пенафієл».

У сезоні 1994/95 років вперше виїхав за кордон, де став одним з 5-и тренерів, які тренували «КД Логроньєс». Проте команда вилетіла з Ла-Ліги, набравши при цьому 13 очок (найменша кількість набраних очок в історії турніру)[5].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Португалії дебютував 7 травня 1958 року в програному (1:2) товариському поєдинку проти Англії. Протягом десяти років у складі збірної зіграв ще 44 матчі, в яких відзначився 9-а голами.

Учасник чемпіонату світу 1966 року, в складі збірної Португалії зіграв у всіх матчах групового етапу та в 3-х поєдинках плей-оф, двічі в 1/8 фіналу проти Угорщини (3:1, в першому з яких — зі стартових хвилин), а також в одному поєдинку 1/4 фіналу проти Північної Кореї (5:3).

На посаді головного тренера збірної взяв участь у двох турнірах, спочатку вивів Португалію до фіналу Кубку незалежності Бразилії, а потім у невдалій кваліфікації чемпіонату світу 1974 року. У 1980-х роках працював головним тренером юнацьких збірних Португалії, де допомагав набиратися досвіду Карлушу Кейрошу, окрім цього працював асистентом молодіжної збірної Португалії у фінальній частині чемпіонату Європи 1984 року.

З 2004 по 2007 рік Жозе Аугушту тренував жіночу збірну Португалії[6].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Клубна кар'єра
Клуб Сезон Ліга Кубок
Португалії 		Єврокубки[7] Прочие[8] Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Баррейренсі» 1955/56 21 9 0 0 0 0 0 0 21 9
1956/57 25 12 2 2 0 0 0 0 27 14
1957/58 26 11 1+ 1+ 0 0 0 0 27+ 12+
1958/59 26 16 ? ? 0 0 0 0 ? ?
Загалом 98 48 3+ 3+ 0 0 0 0 101+ 51+
«Бенфіка» 1959/60 26 19 9 7 0 0 2 0 37 26
1960/61 25 24 1 0 9 7 0 0 35 31
1961/62 23 13 6 2 7 4 4 0 40 19
1962/63 24 9 6 2 7 1 4 0 40 12
1963/64 25 11 8 14 3 0 2 0 38 25
1964/65 23 10 7 3 9 5 2 1 41 19
1965/66 24 10 3 0 5 4 0 0 32 14
1966/67 23 9 4 2 4 1 0 0 31 12
1967/68 25 4 6 5 9 1 0 0 40 10
1968/69 23 5 8 2 5 2 0 0 36 9
1969/70 5 0 0 0 2 0 0 0 7 0
Загалом 246 114 58 37 60 25 13 1 377 177
Усього за кар'єру 344 162 61+ 40+ 60 25 13 1 478+ 228+

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Бенфіка»
  • Португалія Суперкубок Португалії
    • Володар (3)[10]

Кубок європейських чемпіонів

Міжконтинентальний кубок

Міжнародні

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Бенфіка»
Португалія

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Світова XI за версією видання World Soccer: 1964, 1965[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ José Augusto. «O Guttmann era cá uma peça» [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.] (порт.)
  3. ↑ Golos: Benfica corre para a história. Correio da Manhã (Portuguese) . 3 жовтня 2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  4. ↑ Malheiro, João (July 2006). Memorial Benfica 100 Glórias [Benfica Memorial, 100 glories] (Portuguese) (вид. Third). QuidNovi. с. 86—87. ISBN 978-972-8998-26-4.
  5. ↑ Colocarse en puestos de descenso o promoción, pasaporte hacia el paro [Relegation or play-off standings, ticket to unemployment]. ABC (Spanish) . 29 грудня 1994. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  6. ↑ Futebol feminino: José Augusto seleccionador [Women's football: José Augusto manager]. Record (Portuguese) . 21 липня 2004. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  7. ↑ Кубок європейських чемпіонів, Кубок ярмарків.
  8. ↑ Міжконтинентальний кубок, Кубок пошани.
  9. ↑ Especial 'Tetra'. Mística (Portuguese) . № 33. Portugal: Impresa Publishing. April–June 2017. с. 74. ISSN 3846-0823.
  10. ↑ а б Bicampeões para a história [Back-to-back champions for the ages]. Visão (порт.). Portugal: Impresa Publishing. May 2015. с. 48. ISSN 0872-3540.
  11. ↑ Intercontinental Cup 1961. FIFA. 7 травня 2007. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  12. ↑ Eric Batty's World XI – The Sixties. Beyond the Last Man. 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 26 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозе_Аугушту_ді_Алмейда&oldid=39904284