Перейти до вмісту

Нелу Вінгада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Нелу Вінгада
Нелу Вінгада
Нелу Вінгада
Особисті дані
Повне ім'я Едуарду Мануел Мартінью
Браганза де Вінгада
Народження 30 березня 1953(1953-03-30) (71 рік)
  Серпа, Португалія
Громадянство  Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964—1974 Португалія «Атлетіку» (Лісабон)  ? (?)
1974—1975 Португалія «Сінтренсе» ? (?)
1975—1979 Португалія «Белененсеш»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1981–1982 Португалія «Белененсеш»
1982–1983 Португалія «Академіка»
1983–1984 Португалія «Сінтренсе»
1984–1986 Португалія «Вілафранкенсе»
1988–1991 Португалія Португалія (мол.) (помічник)
1993–1994 Португалія Португалія
1994–1995 Португалія Португалія (мол.)
1995–1996 Португалія Португалія (ол.)
1996–1997 Саудівська Аравія Саудівська Аравія
1997–1998 Португалія «Бенфіка» (помічник)
1999–2003 Португалія «Марітіму»
2003–2004 Єгипет «Замалек»
2004–2005 Єгипет Єгипет (ол.)
2005–2007 Португалія «Академіка»
2007 Марокко «Відад» (Касабланка)
2007–2009 Йорданія Йорданія
2009 Іран «Персеполіс»
2009 Єгипет «Аль-Аглі»
2009 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
2010 Південна Корея «Сеул»
2011–2012 КНР «Далянь Шиде»
2014 Іран Іран (помічник)
2014 Іран Іран (ол.)
2016 Португалія «Марітіму»
2016–2017 Індія «Норт-Іст Юнайтед»
2017 Малайзія Малайзія
Звання, нагороди
Нагороди
Officer of the Order of Prince Henry

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Нелу Вінгада (порт. Nelo Vingada, нар. 30 березня 1953, Серпа) — португальський футболіст. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував виступами за команду «Атлетіку» (Лісабон), в якій провів більшу частину своєї ігрової кар'єри.

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Белененсеш», де залишився у тренерському штабі після закінчення кар'єри.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

1981 року очолив тренерський штаб клубу «Белененсеш», після чого керував кількома колективами нижчих португальських ліг.

1988 року Вінгада увійшов до тренерського штабу Карлуша Кейроша в молодіжній збірній Португалії. У 1993 році після відходу Кейроша з поста наставника збірної Португалії, Вінгада деякий час керував головною командою країни, а потім працював і з молодіжною збірною, з якою став бронзовим призером молодіжного чемпіонату світу 1995 року у Катарі.

У 1995 році фахівець очолив олімпійську збірну Португалії, яку він вивів на Олімпійські ігри в Атланті. На них португальці зайняли четверте місце.

У 1996—1997 роках Вінгада був головним тренером збірної Саудівської Аравії. Її він привів до перемоги в Кубку Азії 1995 року, а потім кваліфікувався зі збірною на чемпіонат світу 1998 року, втім ще до початку «мундіалю» Вінгада був звільнений.

З літа 1997 року працював асистентом англійця Грема Сунеса у «Бенфіці», після чого кілька років очолював португальський «Марітіму». У 2001 році Вінгада вивів скромний клуб до фіналу Кубка Португалії. У 2003 році фахівець поступився своєю посадою росіянину Анатолію Бишовцю і отримав запрошення від Кейруша увійти в його тренерський штаб в мадридському «Реалі», втім Вінгада відкинув цю пропозицію[1].

2003 року став головним тренером єгипетського «Замалека», який наступного року привів до титулу чемпіона країни. Після успішного сезону він один рік працював з олімпійською збірною Єгипту. Команда не змогла вийти на Олімпійські ігри 2008 року у Пекіні, що було головною метою його підписання. Хоча футбольна асоціація Єгипту хотіла, щоб Вінгада продовжував тренувати команду, він вирішив відмовитися від своєї посади.

Згодом протягом 2005—2007 років очолював тренерський штаб клубу «Академіка», а влітку 2007 року підписав угоду з марокканським клубом «Відад» (Касабланка). Через шість тижнів після того, як він обійняв посаду, він зненацька пішов у відставку. Основна причина полягала в тому, що він прийняв запрошення Футбольної асоціації Йорданії очолити збірну Йорданії, підписавши 16-місячний контракт. Головним завданням португальця стало підготувати команду Йордану до кваліфікації чемпіонату світу 2010 року[2]. Після того, як Нелу не зміг пройти перший тур кваліфікації, він вирішив піти у відставку.

9 лютого 2009 року Вінгада був офіційно названий головним тренером іранського клубу «Персеполіс»[3], де пропрацював лише кілька місяців, а у червні 2009 році тренер був призначений на пост наставника єгипетського «Аль-Аглі», проте вже через шість днів після підписання контракту він пішов з клубу через сімейні проблеми.[4][5] Натомість 24 червня 2009 року він був призначений тренером «Віторії» (Гімарайнш) в його рідній Португалії, втім і тут на посаді надовго не затримався і 7 жовтня 2009 року після чотирьох місяців був звільнений через погані результати[6].

14 грудня 2009 року очолив південнокорейський «Сеул», з яким у першому ж сезоні став чемпіоном та володарем Кубка ліги[7][8][9]. 13 грудня 2010 року «Сеул» запропонував продовжити термін дії контракту ще на один рік, але сторони не погодили умови заробітної плати і тренер повернувся до Португалії[10].

28 серпня 2011 року очолив клуб китайської Суперліги «Далянь Шиде» і працював з командою аж до моменту розформування клубу в кінці 2012 року.

У 2014 році тренер знову возз'єднався в дуеті з Карлушом Кейрушом. Нелу Вінгада увійшов до тренерського штабу збірної Ірану на Чемпіонаті світу з футболу в Бразилії[11], після чого очолив олімпійську команду Ірану, з якою мав працювати до Олімпіади 2016 року[12]. Під керівництвом Вінгади команда взяла участь у футбольному турнірі Азійських ігор 2014 року у Південній Кореї. Іранці у першому матчі розгромно поступились в'єтнамцям (1:4), а в другій грі сенсаційно зіграли внічию 1:1 з Киргизстаном та закінчили на останньому місці у групі, показавши найгірший результат Ірану за всю історію змагань[13]. Внаслідок цього 9 листопада 2014 року Вінгада був звільнений з посади[14].

У січні 2016 року очолив «Марітіму», з яким працював до кінця сезону, зайнявши 13 місце у чемпіонаті, втім дійшовши до фіналу Кубка португальської ліги, де його клуб розгромно програв «Бенфіці» (2:6)[15]

У липні 2016 року було оголошено про те, що Вінгада буде новим головним тренером клубу «Норт-Іст Юнайтед» з Суперліги Індії[16], де працював до 15 травня 2017 року, оскільки йому запропонували нову роботу головного тренера у збірній Малайзії. 15 травня 2017 року Нелу Вінгада був офіційно оголошений новим головним тренером національної збірної Малайзії із важким завданням пожвавити малайзійський футбол[17]. Його перший матч припав на відбір до Кубку Азії 2019 року проти Лівану, який закінчився поразкою 1:2. Загалом всі сім матчів, в яких командою керував португалець, закінчилися поразками, включаючи товариські матчі. В результаті 6 грудня 2017 року Нелу подав у відставку. У короткій заяві, опублікованій на сайті асоціації, 64-річний тренер пояснив, що рішення було прийнято після зустрічі з президентом ФАМ Тунку Ісмаїлом Султаном Ібрагімом[18].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pictured dated 12 February 2002 of Portuguese soccer manager Nelo Vingada. gettyimages.com. 29 червня 2003.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Eduardo Nelo Vingada - Nationnaltrainer von Jordanien - Nationalmanns…. archive.is. 17 липня 2012. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 10 липня 2018.
  3. ↑ Iran: Nelo Vingada Resigns As Persepolis Coach | Goal.com. www.goal.com (англ.). Процитовано 10 липня 2018.
  4. ↑ Головний тренер «Аль-Ахлі» пішов з команди через тиждень після призначення
  5. ↑ Vingada U-turn on Ahly job (брит.). 18 червня 2009. Процитовано 10 липня 2018.
  6. ↑ Comunicado do prof. Nelo Vingada. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 10 жовтня 2018.
  7. ↑ FC Seoul becomes Cup Winners. FC Seoul.com. 26 серпня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  8. ↑ Seoul take title. FIFA.com. 5 грудня 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 10 жовтня 2018.
  9. ↑ FC Seoul lifts the championship trophy. FC Seoul.com. 7 грудня 2010. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  10. ↑ 빙가다 감독 '굿바이 코리아', 14일 한국 떠나 (Korean) . Sportchosun. 14 грудня 2010.
  11. ↑ نلو وینگادا دستیار کی‌روش شد :: ورزش سه. www.varzesh3.com. Процитовано 10 липня 2018.
  12. ↑ Home - PersianLeague.Com. www.persianleague.com (брит.). Процитовано 10 липня 2018.
  13. ↑ Team Omid exit Incheon at the group stage. www.persianfootball.com (амер.). Процитовано 10 липня 2018.
  14. ↑ Nelo Vingada sacked. TeamMelli (амер.). 8 листопада 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  15. ↑ Oficial: Nelo Vingada abandona comando técnico do Marítimo (portuguese) . Mais Futebol. 23 травня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
  16. ↑ ISL 2016: 'Professor' Nelo Vingada joins NorthEast United FC as head coach.
  17. ↑ Vingada Appointed National Team Head Coach. Football Association of Malaysia (FAM). 15 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  18. ↑ Nelo Vingada steps down as Malaysia FA head coach | Goal.com (англ.). Процитовано 10 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Нелу Вінгада на сайті transfermarkt.com (англ.)
  • Нелу Вінгада на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нелу_Вінгада&oldid=43464393