Жорж Бернанос
Жорж Бернанос | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Georges Bernanos | ||||
Ім'я при народженні | фр. Louis-Émile-Clément-Georges Bernanos | |||
Народився | 20 лютого 1888 Париж, Франція | |||
Помер | 5 липня 1948 (60 років) Нейї-сюр-Сен, Франція ·рак печінки | |||
Поховання | Cimetière de Pellevoisind | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | література[1] | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | роман, есе, памфлет | |||
Magnum opus | Joyd, Mouchetted і The Diary of a Country Priestd | |||
Конфесія | католицька церква | |||
У шлюбі з | Jehanne Bernanosd | |||
Діти | Michel Bernanosd, Yves Bernanosd і Jean-Loup Bernanosd | |||
Автограф | ||||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Жорж Бернанос у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жорж Бернано́с (фр. Georges Bernanos; 20 лютого 1888, Париж — 5 липня 1948, Нейї-сюр-Сен) — французький письменник, один з провідних представників католицької традиції у французькій літературі XX століття. Учасник Першої світової війни. Будучи римським католиком і монархістом[4], він виступав завзятим супротивником буржуазного мислення, яке, на його думку, привело до падіння Франції у 1940 році.
Жорж Бернанос народився у Парижі 20 лютого 1888 року в сім'ї ремісника-шпалерника і селянки. Виріс на північному сході Франції, у провінції Артуа. Здобув освіту в кількох католицьких паризьких коледжах та провінції, а потім в Сорбонні, на філологічному і юридичному факультетах.
В молодості Бернанос належав до традиціоналістського монархічного руху «Аксьон франсез», працював журналістом. Після участі у Першій світовій війні вийшов з «Аксьон франсез», став страховим агентом. До цього періоду відноситься його перший літературний успіх — роман «Під сонцем сатани» (1926). З того часу Бернанос повністю присвячує себе літературній творчості. Подорожуючи по Франції, він пише ще декілька романів і книгу політичних памфлетів «Великий страх добромисних» (1931).
У 1934–1937 роках жив на Мальорці, де створив свій найвідоміший, удостоєний премії Французької академії, роман «Щоденник сільського священика» (1936), а також повість «Нова історія Мушетти» (1937). Спочатку Жорж Бернанос був близький до франкістів, потім перейшов на республіканську сторону. 1938–1945 роки провів в еміграції у Бразилії, у своїх друкованих виступах підтримував французький Опір. Після війни на запрошення Де Голля повернувся до Франції, але відмовився від запропонованих йому високих офіційних посад й останні роки життя прожив в Тунісі.
- «Під сонцем Сатани» / Sous le soleil de Satan (1926)
- L'Imposture (1927)
- La Joie (1928, Премія Феміна)
- «Злочин» / Un crime (1935)
- «Щоденник сільського священика» / Journal d'un curé de campagne (1935–1936, Велика премія Французької Академії)
- «Нова історія Мушетти» / Nouvelle Histoire de Mouchette (1937)
- «Пан Уїн» / Monsieur Ouine (1943, опублікований в Ріо-де-Жанейро)
- «Діалоги кармеліток» [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] / Dialogues des Carmélites (1949, опера Франсіса Пуленка, 1957).
- «Поганий сон» / Un mauvais rêve (1950)
- Великий Страх самовдоволених / La Grande Peur des bien-pensants (1931)
- Великі кладовища під місяцем / Les Grands Cimetières sous la lune (1938)
- Scandale de la vérité (1939)
- Франція проти роботів / La France contre les robots (1944, опубл. в Ріо-де-Жанейро)
- Le Chemin de la Croix-des-Âmes (4 тт., 1943–1945, опубл. в Ріо-де-Жанейро)
- Les Enfants humiliés (1949)
- Essais et écrits de combat, tome I—II (1971–1995)
- 1951: Щоденник сільського священика, реж. Робер Брессон (за однойменним романом)
- 1960: Діалог кармеліток, реж. Філіп Аґостіні (за романом «Діалоги кармеліток»)
- 1967: Мушетт, реж. Робер Брессон (за романом «Нова історія Мушетти»)
- 1987: Під сонцем Сатани, реж. Моріс Піала (за однойменним романом)
- Жорж Бернанос: Діялоги кармеліток. [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] У перекладі Зенона Тарнавського, Видавництво "На горі", Мюнхен, 1966.
- Жорж Бернанос. Вибрані твори. Т.1: Під сонцем сатани, Щоденник сільського кюре: романи: пер. с фр. / Жорж Бернанос ; Пер. Віктор Шовкун ; Передмова Валентина Фесенко . — Київ : Юніверс, 2002 . — 543 с. — ISBN 966-7305-66-X .
- Жорж Бернанос. Вибрані твори. Т.2: Ще одна розповідь про Мушетту. Пан Невін, або Мертва парафія. Під місяцем великі цвинтарі: повість, роман, есе: пер. с фр. / Жорж Бернанос ; Пер. Віктор Шовкун . — Київ: Юніверс, 2004 . — 542 с. — ISBN 966-7305-90-2 .
- Picon G. Georges Bernanos. Paris: R. Marin, 1948
- Béguin A. Bernanos par lui-même. Paris: Éditions du Seuil, 1954
- Georges Bernanos. Paris: L'Herne, 1962
- Renard P. Georges Bernanos, témoin. Toulouse: Presses universitaires du Mirail, 1994
- Milner M. Exil, errance et marginalité dans l'œuvre de Georges Bernanos. Paris: Presses Sorbonne nouvelle, 2004
- Robinson Tobin M. Georges Bernanos: the theological source of his art. Монреаль: McGill-Queen's UP, 2007
- Бернанос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Жоржа Бернароса (англ.)
- Жорж Бернарос (1888—1948) [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Жорж Бернанос на сайті IMDb (англ.)
- Жорж Бернарос у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 20 лютого
- Народились 1888
- Уродженці Парижа
- Померли 5 липня
- Померли 1948
- Лауреати премії Феміна
- Лауреати Великої премії Французької академії за роман
- Померли в Неї-сюр-Сен
- Французькі прозаїки
- Французькі письменники-романісти
- Автори фентезі Франції
- Франкомовні письменники-фантасти
- Французькі військовики Першої світової війни
- Французькі монархісти