Жорж Мустакі
| Жорж Мустакі | |
|---|---|
| фр. Georges Moustaki[1] | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | італ. Giuseppe Mustacchi[1] фр. Yussef Mustacchi[2] |
| Дата народження | 3 травня 1934 |
| Місце народження | Александрія, Єгипет |
| Дата смерті | 23 травня 2013 (79 років) |
| Місце смерті | Ніцца, Франція |
| Причина смерті | емфізема легень |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Роки активності | 1958 — 2005 |
| Громадянство |  Греція[1].svg){kind=small} Франція[1] |
| Віросповідання | юдаїзм |
| Професія | співак, композитор |
| Інструменти | гітара і вокал[d] |
| Жанри | шансон |
| Псевдоніми | Georges Moustaki[1] |
| Лейбли | Polydor Records |
| Нагороди |   |
| Батько | Nessim Moustakid |
| У шлюбі з | Yanick Varechd |
| Діти | Pia Moustakid |
| Брати, сестри | Élisabeth Moustakid і Marcelle Rosnayd |
| creatweb.com/moustaki/ | |
 Файли у Вікісховищі | |
Жорж Мустакі, справжнє ім'я Юссеф Мустаккі, Джузеппе Мустаккі, 3 травня 1934, Александрія — 23 травня 2013, Ніцца) — французький шансоньє, бард і композитор.
Жорж Мустакі народився у єврейській родині емігрантів з грецького острова Корфу. Тим часом в родині спілкувалися італійською мовою. Батько Ніссим Мустаккі був книготорговцем, мати — Сара Мустаккі. Ще в юності опанував окрім італійської також арабську і французьку мови. Навчався у французькій школі в Александрії. Під час цього навчання, відвідуваючи з батьками шкільні концерти, Мустакі познайомився зі світом французького шансону. Після закінчення середньої школи в 1951 році переїхав у Париж. До цього часу відносяться перші написані ним пісні. Після знайомства з письменником Жоржем Брассенсом і за його підтримки Мустакі приймає рішення спробувати себе як професійний музикант. З поваги до свого наставника він обирає як артистичний псевдонім ім'я «Жорж». 1958 року Мустакі познайомився з Едіт Піаф, одним з кумирів своєї юності, і вступає зі співачкою в любовні відносини, що тривали, втім, недовго. Для неї він пише текст до пісні «Мілорд» на музику Маргеріти Монно.
У 1960-ті роки Мустакі як музикант і поет створив численні пісні для відомих виконавців: Едіт Піаф, Даліди, Сержа Реджані, Іва Монтана, Жульєт Греко, Анрі Сальвадора та інших. Наприкінці 1960-х він тісно співпрацював з французькою співачкою Барбарою, бере участь з нею у спільному турне. 1968 року у зв'язку з тим, що Барбара захворіла, Мустакі вперше самостійно вийшов на естраду. З цього дня розпочалася його сольна кар'єра співака.
Жорж Мустакі аж до самого останнього часу вів активне артистичне життя, багато їздив з виступами і концертами. Найбільш його популярними пісні — Ma liberté, Le métèque, Ma solitude, En Mediterranée, Hiroshima und Надежда (Nadjejda).
1998 році Мустакі знявся в ролі абата Фаріа в телеверсії роману А. Дюма-батька «Граф Монте-Крісто» (з Жераром Депардьє у головній ролі).
Разом зі своїм другом й однолітком, німецьким євреєм і уродженцем Франкфурта-на-Майні Зігфрідом Меїром, в семирічному віці відправленому нацистами в Освенцим, Мустакі пише книгу "Син туману. Єврейські спогади ", в якій вони простежують свій життєвий шлях з самого дитинства, один — в Александрії, інший — у Франкфурті-на-Майні.
Жорж Мустакі помер 23 травня 2013 року в Ніцці, причиною смерті стали ускладнення від емфіземи легенів[3].
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.lemonde.fr/culture/article/2013/05/23/georges-moustaki-est-mort_3415872_3246.html
- ↑ Помер Жорж Мустакі — легендарний шансоньє і коханець Едіт Піаф, ua.euronews.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2013.
- Louis-Jean Calvet, Georges Moustaki : la ballade du Métèque, Éditions Fayard, " Collection Chorus ", Paris, 2005, ISBN 978-2-213-62299-6
- Cagdas Kahriman, Le Moustaki (album illustré pour la jeunesse), Éditions Mango, " Collection Dada ", Paris, 2005, ISBN 978-2-7404-1959-5
- Chantal Savenier, Voyage ethnographique au sein d'un lexique chantant — De la symbolique de la femme et de la féminité dans la séduction Moustakienne, Éditions Les Sentiers Écartés, 2009, ISBN 978-2-9533806-0-6.
