Перейти до вмісту

Жорж Сіменон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жорж Жозеф Крістіан Сімено́н
фр. Georges Joseph Christian Simenon
1963
Ім'я при народженніmultiple Georges Joseph Christian Simenon Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 лютого 1903(1903-02-13)
Льєж, Бельгія
Помер4 вересня 1989(1989-09-04) (86 років)
Лозанна, Швейцарія
ГромадянствоБельгія Бельгія
Місце проживанняПлоща Вогезів[1]
Лейквілл[2]
Епаленж[3]
Марсії[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, журналіст
Мова творівфранцузька
Роки активності1919—1972
Жанрдетектив
Magnum opusСерія творів про комісара Меґре
ЧленствоКоролівська академія французької мови і літератури Бельгії (4 вересня 1989)[5] і орден Почесного легіону[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриChristian Simenond Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRégine Renchond і Denyse Ouimetd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMarc Simenond, Pierre Simenond і Marie-Jo Simenond Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Жорж Сіменон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жорж Жозеф Крістіан Сімено́н (фр. Georges Joseph Christian Simenon, 13 лютого 1903, Льєж, Бельгія— 4 вересня 1989, Лозанна, Швейцарія) — франкомовний письменник бельгійського походження, один з найвідоміших представників детективного жанру в літературі. Прославився завдяки серії детективів про поліцейського комісара Меґре.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1903 році в Льєжі в сім'ї скромного службовця маленької страхової компанії.

У 1922 році він отримав французьке громадянство.

Початок найзнаменитішої серії своїх творів про комісара Мегре Сіменон поклав у 1929 році, ставши підписувати твори своїм справжнім ім'ям — Жорж Сіменон. Всього вийшло 103 твори, де діє легендарний комісар Кримінальної поліції.

У 1945 році Сіменон виїхав у США, де він прожив 10 років і створив низку соціальних романів про життя в Америці. В 1951 році письменник був обраний членом Бельгійської Академії наук. У 1955 році Сіменон повернувся до Європи і поселився в Швейцарії.

За своє довге творче життя Жорж Сименон написав близько 300 романів, які перекладені на 55 мов, а їх наклад перевищує 600 мільйонів. Жорж Сіменон — член двох академій, почесний член декількох університетів, лауреат десятків міжнародних премій.

Сіменон помер 4 вересня 1989 року.

Влада Льєжа ухвалила рішення створити в цьому місті на сході Бельгії постійно діючий музей французького письменника Жоржа Сіменона.

Комісар Меґре

[ред. | ред. код]

1929 року народився перший роман Сіменона за участю комісара Меґре, героя, який зробив Сіменона всесвітньо відомим письменником, хоча саме цей роман — «Петерс Латиш» — не особливо відомий. Згодом з'явилися такі твори: «Нокс Невловимий», «Медемуазель Ікс», «Пан Ґалле переставився», «Ціна Голови». Крім цього, автор творить чимало нескладних романів, які сам він вважав комерційними («Записи машиністки» тощо).
Видавець Фейяр, якому Сіменон приніс свій перший детективний роман, на думку багатьох, мав непомильне чуття у тому сенсі, чи буде твір мати успіх чи ні. Письменник згадував потім у своїй автобіографічній книзі «Я диктую», як, прочитавши рукопис, Фейяр сказав: «А що ви, власне, тут накатали? Ваші романи не схожі на справжній детектив. Детективний роман розвивається, як партія в шахи: читач має володіти усіма даними. Нічого схожого у вас нема. Та й комісар ваш аж ніяк не досконалість — не молодий, не красень. Жертви й убивці не викликають симпатії, ні антипатії. Закінчується все сумно. Нема кохання, і весіль також нема. Цікаво, як ви маєте намір захопити усім цим публіку?»
Свій перший роман з «циклу Меґре» Сіменон написав усього за шість днів, а інші п'ять — за місяць. Усього вийшло 75 романів та 28 оповідань, де діє знаменитий комісар кримінальної поліції. Його образ настільки був до вподоби читачам, що ще за життя письменника у місті Делфзейл, де він придумав свого героя, спорудили бронзовий пам'ятник комісару Меґре. На церемонії відкриття бурґомістр вручив Сіменону свідоцтво про народження, у якому вказано: «Жуль Меґре, місце народження — Делфзейл, дата народження — 1929 рік, батько — Жорж Сіменон, мати — не відома…»[8]

Сіменон в цифрах

[ред. | ред. код]

В творах Сіменона є посилання на 1800 географічних назв на всіх континентах, ним створено 9000 персонажів:

  • 103 епізоди з Меґре (75 романів і 28 оповідань);
  • 117 інших романів;
  • загальний обсяг — 25000 сторінок;
  • повне зібрання творів становить 27 томів;
  • загальний наклад його творів становить 600 мільйонів примірників;
  • твори перекладено 55 мовами,
  • твори видано в 44 країнах;
  • створено більше 50 фільмів за його творами;
  • написано також тисячі газетних статей,
  • близько 1000 репортажів з усього світу.

Псевдоніми Сіменона

[ред. | ред. код]
  • Ж. Сім (G. Sim)
  • Жорж Сім (Georges Sim)
  • Жак Дерсон (Jacques Dersonne)
  • Жак Дорсаж (Jean Dorsage)
  • Жорж. Мартен Жорж (Georges-Martin Georges)
  • Жан дю Перрі (Jean du Perry)
  • Гастон В'ялі (Gaston Vialis)
  • Кристіан Брюль (Christian Brulls)
  • Люк Дорсан (Luc Dorsan)
  • Гом Гут (Gom Gut)

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Клуб «100 ключів». К.: Молодь, 1981. 336 с. — С.: 228—332.[9]
  • Жовтий «Яґуар»[10]
  • Меґре і старенька пані[11]
  • Замах на бродягу (радіопостановка за романом «Меґре і бродяга»)[12]
  • Меґре гнівається[13]

Твори

[ред. | ред. код]

Повні зібрання творів та вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Œuvres completes. Romans et nouvelles, éd. par G. Sigaux, v. 1-40, [Lausanne — P., 1967-70];
  • Œuvres completes, [Maigret, ed. par G. Sigauxl, t. I—XXV, [Lausanne-P., 1967—1970];
  • Georges Simenon, Romans, édition de Jacques Dubois et Benoît Denis, 2 томи, видані в «Бібліотеці Плеяди» видавництва Ґаллімар, 1600 с. та 1760 с. (2003).
  • Georges Simenon, «Pedigrée» (автобіографічні твори), третій том в «Бібліотеці Плеяди» видавництва Ґаллімар, 1700 с., (2009).

Романи і оповідання з Меґре

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Lacassin F., Sigaux G., Simenon, P., 1973;
  • Menguv C., Ribliographie des éditions originales de Georges Simenon…, [Biux.], 1967.
  • Bresler, Fenton (1987). The Mystery of Georges Simenon: A Biography. New York: Stein & Day. ISBN 0812862414.
  • Assouline, Pierre (1992). Simenon: A Biography. New York: Knopf. ISBN 0679402853.
  • Marnham, Patrick (1993). The Man who wasn't Maigret: A Portrait of Georges Simenon. New York: Farrar Strauss & Giroux. ISBN 0374201714.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.lefigaro.fr/sortir-paris/2019/01/29/30004-20190129ARTFIG00222-le-paris-de-simenon-en-12-adresses.php
  2. ↑ https://www.newyorker.com/magazine/2011/10/10/crime-pays-joan-acocella
  3. ↑ https://www.letemps.ch/suisse/vaud/bunker-georges-simenon-epalinges-sera-demoli-lundi
  4. ↑ https://www.sudouest.fr/charente-maritime/marsilly/ici-vecut-georges-simenon-8957858.php
  5. ↑ http://www.arllfb.be/composition/successions.html
  6. ↑ https://academieroyale.be/Academie/documents/FichierPDFNouvelleBiographieNational2106.pdf
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ Николай Надеждин. «Жорж Сименон: Вдвоём с комиссаром Мегрэ». М.: Майор; Издатель А. И. Осипенко, 2009, ISBN 978-5-98551-063-8
  9. ↑ Ж.Сіменон, Клуб «100 ключів». Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
  10. ↑ Ж.Сіменон, Жовтий «Яґуар». Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
  11. ↑ Ж.Сіменон, Меґре і старенька пані. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
  12. ↑ Ж.Сіменон, Замах на бродягу (радіопостановка за романом «Меґре і бродяга»). Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 23 березня 2013.
  13. ↑ Сіменон Ж. Меґре гнівається (1947)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Сіменон Жорж // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 523. — ISBN 966-692-744-6.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жорж Сіменон


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жорж_Сіменон&oldid=34915245