Жук Роман Васильович
| Роман Васильович Жук | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 11 квітня 1955 (69 років) м. Тлумач, Івано-Франківська область, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Роман Васильович Жук (нар. 11 квітня 1955, м. Тлумач, Івано-Франківська область) – український художник, один із засновників українського трансавангарду[1].
Роман Жук народився 11 квітня 1955 року м. Тлумач Івано-Франківської області. Своє дитинство провів у Коломиї. У 1978 році закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. Його викладачами були Карло Звіринський і Юрій Дворник[2].
У 1978-1982 роках також там працював викладачем на кафедрі живопису.
Від 1987 року активно бере участь в українських та іноземних виставках[3]. З 1987 року - член Національної спілки художників України. Наразі живе і працює у Львові (Україна) і в Амстердамі (Нідерланди)[4].
У ранніх роботах середини 1970-х років Роман Жук зображує експресію розтління. Малює розрізану плоть: натюрморти з м’ясом, вбитими тваринами.
Від початку 1980-х років перетворює традиційні жанри натюрморту і портрету в загадкові оповіді, що віддзеркалюють сюрреалізм Рене Магрітта і Макса Ернста[5].
З початком 2000-х років у його твори додались риси «к’ютизму» та гіперреальності як метафори насмішки зі споживацького способу життя[6]. Визначальна стилістична риса робіт Романа Жука – це відмова від композиції та логічності задля концепції[7]. У своїх роботах митець цитує нідерландця Ієроніма Босха, сюрреаліста Сальвадора Далі, метафізика Джорджо Моранді, класика Сандро Боттічеллі та інших.
Твори Романа Жука експонують на виставках по всьому світу з 1987 року. Вони зберігаються у колекціях багатьох музеїв і галерей Києва, Львова та інших міст України[8].
- 1978 - “М’ясо”[9]
- 1983 - "Кури"
- 1985 - "Натюрморт з гранатами і мішком вночі"
- 1986 - "Натюрморт з пірамідкою"
- 1988 - "Хамелеони (абракадабра)"
- 1988 - Натюрморт 2[10]
- 1989 - "Дикунка"
- 1994 - "Три грації"
- ↑ Замок, Високий (13 вересня 2020). Зізнання у коханні мовою живопису — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Задорожна, М. М. Жук Роман Васильович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Жовта квітка, 2019 робота з виставки українського мистецтва. gs-art.com (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ «Happy birthday», 2023 лот з аукціону українського мистецтва. gs-art.com (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ У Львівській галереї мистецтв Роман Жук публічно зізнався "Я все ж тебе кохаю…". espreso.tv (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Інститут Актуального Мистецтва (2010). Альманах №3. На межі: Абстрактне versus Реальне. Львів: Мистецьке об’єднання “Дзига”.
- ↑ Возняк, Тарас (2020). Роман Жук: Я все ще тебе кохаю. Львів.
- ↑ Жук Роман | Adamovskiy Foundation. adamovskiy.foundation (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Інтелектуальне мистецтво: вступ до маніфесту. Збруч (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Натюрморт 2. Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
 |
|---|