Перейти до вмісту

Загайкевич Марія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загайкевич Марія Петрівна
Народилася31 жовтня 1926(1926-10-31)
Львів
Померла1 квітня 2014(2014-04-01) (87 років)
Київ
КраїнаУкраїна
Діяльністьмузикознавиця, вчителька музики, викладачка університету
Alma materЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Галузьмузикознавство[1], історія музики[1], history of balletd[1], piano performanced[1] і музична освіта[1]
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d]
Відомі учніОлена Кавунник

Марія Петрівна Загайкевич (31 жовтня 1926, Львів — 1 квітня 2014) — українська музикознавиця, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. Доктор мистецтвознавства (1982). Професорка (1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 31 жовтня 1926 року у Львові в родині музикантів — віолончеліста Петра Пшенички та піаністки Стефанії (з Ґурґулів). Навчалась у «Рідній школі» імені Т. Шевченка, у 1941—1944 роках — в Академічній гімназії та одночасно вивчала гру на фортепіано у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка (клас Романа Савицького). 1950 року закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка (клас професора Тараса Шухевича), 1954 року — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН УРСР у Києві. 1954 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Творчість С. Людкевича».

З 1955 року — молодший, з 1958 — старший науковий співробітник ІМФЕ. З 1959 — членкиня Спілки композиторів України (голова музикознавчої комісії, членкиня правління). 1981 року захистила докторську дисертацію на тему «Украинское балетное творчество (Проблемы драматурги и развития жанра)». З 1986 року була провідним співробітником ІМФЕ. 1995 року отримала звання професора.

У колі наукових зацікавлень: історія української музики ХІХ–ХХ ст.; українська балетна творчість; тема «Письменник і музика» (творчі портрети сучасних українських композиторів).

Похована у родинній гробниці на 33 полі Личаківського цвинтаря.

Праці

[ред. | ред. код]
  • «С. П. Людкевич» (1957)
  • «Іван Фронко і українська музика» (1958)
  • Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. (1960)
  • «М. Вербицький» (1961)
  • Українська балетна музика (1969)
  • «Левко Колодуб» (1973)
  • «Драматургія балету» (1978)
  • Музичний світ Великого Каменяра (1986)
  • Богдана Фільц: Творчий портрет (1992)
  • Українсько-польські мистецькі взаємини: колективна монографія (1998, у співавторстві з О. Кашубою, Р. Пилипчуком та О. Федоруком)
  • Михайло Вербицький: Сторінки життя і творчості (1999)
  • Богдана Фільц (2003)

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат премії ім. М. Лисенка (2000).

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]