Очікує на перевірку

Заготова Світлана Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заготова Світлана Миколаївна
Народилася10 серпня 1955(1955-08-10) (69 років)
с. Бояди, Смоленська область, СРСР СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР, Україна Україна
Діяльністьпрозаїк, поетеса
Alma materДніпропетровське театральне училище і ХДАК
Мова творівросійська, українська
Роки активностінаш час
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Заготова Світлана Миколаївна (нар. 10 серпня 1955(19550810), с. Бояди, Смоленська область, РФ) — сучасна українська письменниця та поетеса. Пише українською та російською мовами. Член НСПУ з 1998 року.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Світлана Заготова народилась 10 серпня 1955 року в селі Бояди (Смоленська область, РФ).[1]

З 1959 р. жила в Донецьку.

У 1974 р. закінчила Дніпропетровське театральне училище, а у 1984 р. — Харківський інститут культури.[1]

З 1974 р. працювала в Донецькому ляльковому театрі акторкою.

У 1976–1989 рр. завідувала дитячим сектором Палацу культури. Викладала в школі мистецтв.

У 1991–1994 рр. керувала літературно-творчим об'єднанням при Обласному палаці дитячої і юнацької творчості.[1]

З 1999 р. працювала в Донецькому обласному музично-драматичному театрі ім. Артема помічником режисера.

У 2000–2002 рр. була редактором видавництва «Сталкер». З 2002 р. — літературний редактор, з 2004 р. — головний редактор видавництва «БАО».[1]

З 2010 р. на творчій роботі.    

У 2014 році у зв’язку з окупацією Донецька переїхала до Києва.  

Творчість

[ред. | ред. код]

Авторка чотирьох збірок лірико-філософської поезії, низки віршів і оповідань, опублікованих в періодиці та роману «ТОВ, або Клуб любителів життя та мистецтва».


Поетичні збірки

Эмпирические эпизоды. (Донецьк: Донбас, 1993)

С миром по миру. (Донецьк: Касіопея, 1999)

Стихи. (Донецьк: Точка опори, 2005)

Схоже на життя. (Донецьк: Національна Спілка письменників України, 2011)


Романи

«ТОВ, або Клуб любителів життя та мистецтва». (Київ: Каяла, 2016)


Журнальні публікації

Журнал «Донбас». Вірші. №6, 1991, 1998, 2000 рр. У подальшому вірші і оповідання друкувались періодично в різні часи. 

Журнал «Юность». Вірші. № 4, 1991; № 11, 1994. 

Журнал «Октябрь». Вірші. №12, 1991; №12, 1995; №8, 1999.

Журнал «Lines Review» (Едінбург, Шотландія): № 128, 1994. Вірші в перекладах англійською Пітера Генрі.

Журнал «Многоточие». Вірші. №2, 1995; Журнал «4 см. Луны». Оповідання. (Донецьк).

Журнал «Кальміюс». Вірші в перекладах Олега Солов’я. № 1-2 (9-10), 2000. (Донецьк)

Журнал «Дикое поле». Оповідання. Статті. №14, 2009;. №16, 2011. (Донецьк)

Журнал «Соты». Вірші. № 5-6, 2002; Оповідання. №12, 2005; Коротка проза, 2019. (Київ)    

Журнал «Далекосхідна хвиля» Вірші. №6, 2009. (Хабаровськ)

Журнал «Перевал» Вірші. №1, 2013. Івано-Франківськ.

Журнал «Крещатик». Оповідання. № 2(64), 2014; № 4(78), 2017; Вірші. №3(81), 2018.     

Журнал «Палисадник». №3, 2018: «Бедная Лина». Оповідання; №4, 2018: Добірка віршів «Молитва с ответом»; №2, 2019: роман «ООО, или Клуб любителей жизни и искусства».

Журнал «Київ» 1-2. 2019. «Та, що біжить по війні». Новели. (Київ)


Участь у колективних збірках і антологіях

Антология русского верлибра. (М.: Прометей, 1991)

Очень короткие тексты. В сторону антологии. (М.: Новое литературное обозрение, 2000)

Освобожденный Улисс. Сучасна російська поезія за межами Росії. (М,: Новое литературное обозрение, 2004)

Донеччино моя! Антологія творів майстрів художнього слова Донбасу. (Донецьк: ПП «ЦСО», 2007 (Litmisto.org.ua)

Антология странного рассказа. (Харків: Фоліо, 2012)

Предания о наивных праведниках. Антология странного рассказа. (Харків: Фоліо, 2013)

Порода. Антологія українських письменників Донбасу. (Київ: Легенда, 2017)

та інших.


Укладання

Розстріляне Відродження. Шедеври української репресованої прози. (Донецьк: БАО, 2008)

В. Стус. Вибрані твори. (Донецьк: БАО, 2008)    

    

Нагороди

Премія ім. В. Катаєва (журнал «Юность», 1994)

Премія «Lege artis» (Лейпціг, 1995)

Премія ім. М. Кірієнка-Волошина за роман ««ТОВ, або Клуб любителів життя та мистецтва». (Київ, 2018)

Література

[ред. | ред. код]
  • Юрій Орлицький. Журнал «Новое литературное обозрение» № 4 (38), 1999. Стаття. «Большие претензии малого жанра». Згадування, цитування.
  • Костыря И. С. Мир входящему // Костыря И. С. Думы о диком поле. Д., 2001.
  • Станіслав Медовніков. «У поэзии женская судьба». Стаття. Журнал «Дикое поле» №9, 2006.
  • Григорій Штонь. «Болить, ще й як болить». Стаття. Українська літературна газета 15.07. 2013. Згадування, цитування.
  • Елла Лєус. «Кімната Бога в комуналці». Рецензія на роман «ТОВ, або Клуб любителів життя та мистецтва». Газета «Літературна Україна» 20.09. 2018.
  • Іван Дзюба. «Донецька рана України». Історико-культурологічні есеї. Вид. «Кліо», 2018. Есей «Що є й чого немає в антології». Згадування, цитування.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Енциклопедія сучасної України. Заготова Світлана Миколаївна. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 11 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заготова_Світлана_Миколаївна&oldid=36240835