Закоштуй Ананій
Ананій Закоштуй | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||
Народження | 14 жовтня 1908 с. Лаврів (тепер Луцький район, Волинська область) | ||||||||||||
Смерть | 4.1944 с. Риковичі, Іваничівський район, Волинська область | ||||||||||||
Національність | українець | ||||||||||||
Псевдо | «Василь», «Вовк», «Гриб», «Забіяка», «Крук», «Пластун», «Степан», «Хорт» | ||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||
Приналежність | ![]() ![]() | ||||||||||||
Вид ЗС | ![]() | ||||||||||||
Командування | |||||||||||||
| |||||||||||||
Ананій Закоштуй (псевдо: «Василь», «Вовк», «Гриб», «Забіяка», «Крук», «Пластун», «Степан», «Хорт») ( 14 жовтня 1908, с. Лаврів (тепер Луцький район, Волинська область) — квітень 1944, с. Риковичі, Іваничівський район, Волинська область ) — провідник ОУН Волинської області, організаційний референт ОУН на Волині, провідник Володимирсько-Горохівської округи ОУН.
Народився 14 жовтня 1908 року в селі Лаврів (тепер Луцький район, Волинська область).
Навчався в Луцькій гімназії. Володів п’ятьма іноземними мовами. Очолював осередок Пласту та «Просвіти» у рідному селі. Член УВО з 1929 року, а згодом ОУН.
Політв'язень польських тюрем з 1934 по 1939. Працював у товаристві «Сільський господар». За доносом місцевих комуністів у вересні 1939 року заарештований НКВС. Під час етапування до Луцької в’язниці втік з-під варти та перейшов на нелегальне становище, перетнув у січні 1940 року з групою оунівців з 6-ти осіб радянсько-німецький кордон.
Відповідав за перехід нелегалами кордону з Німеччиною.
Районний провідник ОУН у Лаврові протягом 1936-1937, надрайонний провідник у Лаврові (1937-1938), провідник Володимирсько-Горохівської округи ОУН (1939-1940), організаційний референт ОУН на Волині, провідник ОУН Волинської області (1941-1943) та член крайового проводу ПЗУЗ (1939-1944).
Загинув у квітні 1944 року в бою з червоними партизанами.
Був одружений з вчителькою Іванною, яка працювала у Лаврові, народилась дочка Уляна (вже після його загибелі).
У жовтні 2002 року у рідному селі йому відкрито пам'ятник[1].
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
- ЯРОСЛАВ АНТОНЮК. УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У ПОСТАТЯХ КЕРІВНИКІВ. ВОЛИНСЬКА ТА БРЕСТСЬКА ОБЛАСТІ (1930–1955)