Замок Гіллсборо

Замок Гіллсборо англ. Hillsborough Castle
Замок Гіллсборо Замок Гіллсборо (Велика Британія)
Країна	Велика Британія
Територіальна одиниця	Small Parkd
Місцезнаходження	Royal Hillsboroughd
54°27′40.320000099993″ пн. ш. 6°5′9.9240001000016″ зх. д.
Стиль	георгіанська архітектура
Час заснування	18 століття
Сучасний стан	реєстрова будівля B+ ступеняd
Власник	Британська монархія
Сайт	hrp.org.uk/hillsborough-castle/
Замок Гіллсборо у Вікісховищі

Замок Гіллсборо відвідує публіка.

Високі гості в замку Гіллсборо.

Замок Гіллсборо (англ. Hillsborough Castle) — один із замків Ірландії, розташований у графстві Даун, Північна Ірландія. Замок Гіллсборо є офіційною резиденцією уряду в Північній Ірландії. Це резиденція державного секретаря у справах Північної Ірландії і офіційна резиденція в Північній Ірландії Її Величності Королеви Єлизавети II та інших членів британської королівської сім'ї, коли вони відвідують цей регіон, а також гостьовий будинок для видних іноземних гостей.

З 1924 року до відміни цієї посади в 1973 році замок Гіллсборо був офіційною резиденцією губернатора Північної Ірландії. З квітня 2014 року замок Гіллсборо є пам'ятником історії та архітектури, знаходиться під управлінням товариства «Історичні королівські палаци». Замок відкритий для публіки в певні періоди часу.

Історія замку Гілсборо

Будівництво

Замок Гіллсборо розташований у селищі Гіллсборо на північному заході графства Даун. Цей замок не є справжнім замком. Це особняк побудований у георгієвському стилі в XVIII столітті для родини Хілл — маркізів Дауншир, що володіли цим замком до 1922 року, коли VI маркіз Дауншир продав особняк британському уряду.

Урядова резиденція

При покупці цього замку уряд Великої Британії вирішив конкретну проблему. Згідно закону про Ірландію 1920 року у Великій Британії виник новий окремий регіон — Північна Ірландія, що була створена в рамках традиційної провінції Ольстер. Виконавча влада Північної Ірландії була представлена лордом-намісником Ірландії. Проте, ця посада була скасована згідно англо-ірландського договору 1921 року, фактично скасована посада лорд-намісника Південної Ірландії (який насправді існував в основному на папері).

Новий офіс для лорд-намісника Північній Ірландії був створений, щоб заповнити порожнечу, для губернатора Північної Ірландії. Замок Гіллсборо стоїть за межами найбільшого міста Північної Ірландії — Белфаста, був визнаний підходящим місцем для резиденції губернатора. Після деяких ремонтних робіт перший губернатор Північної Ірландії — ІІІ герцог Аберкорн переїхав у 1925 році в замок Гіллсборо. Ставши офіційною резиденцією губернатора, замок Гіллсборо був офіційно перейменований у Будинок уряду.

Після прийняття рішення про скасування делегованої системи державного управління Північної Ірландії та створення інституту прямого правління з Лондона, всі урядові посади Північної Ірландії, у тому числі посади губернатора і прем'єр-міністра Північної Ірландії були скасовані. Ці дві посади були фактично об'єднані, щоб створити посаду державного секретаря у справах Північної Ірландії. Як представник королеви, держсекретар знаходиться в замку Гіллсборо — як і молодші міністри, хоча члени королівської сім'ї, при відвідуванні Північної Ірландії зупиняються саме в цьому замку.

Королева Великої Британії Єлизавета ІІ і Його Королівська Високість Герцог Единбурзький зупинялись у замку Гіллсборо під час свого візиту в Північну Ірландію в рамках турне Золотого Ювілею по Великій Британії у 2002 році. У 2014 році принц Уельський провів інвеституру в замку Гіллсборо, чим підтвердив, що замок Гіллсборо є королівським палацом у Північній Ірландії.

Місце політичних угод і переговорів

Замок Гіллсборо був місцем укладення багатьох політичних угод. Зокрема тут було укладено суперечливу англо-ірландську угоду 15 листопада 1985 року. Ірландський Таошех (Taoiseach) — парламент в особі прем'єр-міністра Гаррета Фітцджеральда вважав, що підписання Угоди в замку Гіллсборо дозволить піти на компроміс з уніоністами Ольстера. Проте як з ірландського боку так і з бору уніоністів були чисельні протести проти цієї угоди і згодом угода нічого не досягла.

У замку Гіллсборо було проведено багато вирішальних переговорів, що призвели до підписання Угоди в Белфасті. Лідери багатьох політичних сил: Джеррі Адамс (Шинн Фейн), Джон Х'юм (Соціал-демократична і лейбористська партії), Девід Трімбл (Ольстерська юніоністська партія), Преподобний Ян Пейслі (Демократична партія юніоністів) зустрічалися тут для обговорення болючих політичних і конституційних питань Ольстера. Замок Гіллсборо також був використаний у січні 2010 року для проведення переговорів між прем'єр-міністр Великої Британії Гордоном Брауном та прем'єр-міністром Ірландії Брайаном Коуеном, представників Демократичної юніоністської партії та Шинн Фейн щодо кризи в північно-ірландській поліції, яка погрожувала підірвати уряд Північної Ірландії.

Мо Мовлан відкрила великі території замку для публіки. Попередні державні секретарі не зробили цього через страх перед атаками ІРА. Але у замку є засоби захисту: куленепробивне скло, спеціальні рами у вікнах та ін.

Крім членів британської королівської сім'ї й політиків із Північної Ірландії, політиків з Об'єднаного Королівства та Республіки Ірландії, деякі міжнародні діячі відвідували замок Гіллсборо і зупинялися в ньому. Тодішній президент США Джордж Буш відвідав замок у 2003 році.

Див. також

• Список замків Ірландії

Джерела

• «History». Historic Royal Palaces. П22 July 2013.
• «Hillsborough Castle and Gardens». Tourism Ireland. Retrieved 27 December 2009.
• «Virtual Tour Hillsborough Castle». Northern Ireland Office. Retrieved 27 December 2009.
• «Hillsborough Castle». Who we are. Historic Royal Palaces. 2014. Retrieved 26 January 2015.
• «Prince of Wales gives OBE and MBE honours at Hillsborough Castle». BBC News.
• https://www.britannica.com/event/Anglo-Irish-Agreement [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]