Мальборо-хаус
Мальборо-хаус англ. Marlborough House | ||||
---|---|---|---|---|
Південний фасад Мальборо-гауса | ||||
Країна | Англія | |||
Територіальна одиниця | Вестмінстер | |||
Місцезнаходження | St James'sd | |||
51°30′18.000000100009″ пн. ш. 0°8′9.000000099988″ зх. д. / 51.50500° пн. ш. 0.13583° зх. д. | ||||
Стиль | георгіанська архітектура | |||
Архітектор | Крістофер Рен | |||
Засновник | Sarah Churchill, Duchess of Marlboroughd | |||
Час заснування | 1711 | |||
Сучасний стан | реєстрова будівля I ступеняd[1] | |||
Розташування | Пел-Мел | |||
Власник | Корона | |||
Сайт | thecommonwealth.org/marlborough-house | |||
Мальборо-хаус у Вікісховищі |
Мальборо-хаус, також Мальборо-гауз (англ. Marlborough House) — особняк на Пелл-Мелл, побудований в перші роки XVIII століття батьком і сином Ренами для Сари Черчилль — найближчої подруги і конфідантки королеви Анни, зі східного боку Сент-Джеймського палацу. Протягом століть служив лондонською резиденцією її нащадків, які носили титул герцогів Мальборо.
На початку XIX століття принц-регент Георг IV придбав його в казну і запланував до зносу. Майбутній Едуард VII, проживаючи тут в 1860-і роки, провів капітальний ремонт та розширив будівлю (зокрема, сюди були перенесені з Гринвіцького Квінс-гауса плафони Ораціо Джентілескі). Після смерті в 1936 році його сина, Георга V, в Мальборо-гаусі оселилася королева-вдова Марія Текська, а після її смерті в 1953 році палац був переданий у розпорядження секретаріату Співдружності націй.
Це незавершена стаття про палац. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ National Heritage List for England
- Мальборо-гаус на сайті Секретаріату Співдружності [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мальборо-гаус