Замок герцога Синя Борода
| Опера «Замок Герцога Синя Борода» | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. A kékszakállú herceg vára | ||||
 | ||||
| Композитор | Бела Барток[1] | |||
| Автор лібрето | Бела Балаш | |||
| Мова лібрето | угорська[1] | |||
| Джерело сюжету | Синя Борода | |||
| Кількість дій | 1 дія | |||
| Рік створення | 1911 | |||
| Перша постановка | 24 травня 1918 | |||
| Місце першої постановки | Будапештська державна опера | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
 Замок герцога Синя Борода у Вікісховищі | ||||
«Замок герцога Синя Борода» (угор. A kékszakállú herceg vára) — опера на одну дію угорського композитора Бели Бартока, лібрето Б. Балаша. Перша постановка — Будапешт, 24 травня 1918 року.
В основі лібрето — балада Балаша про замок Синьої Бороди, що має символістський характер і мотиви з п'єси «Аріанна й Синя Борода»Моріса Метерлінка. Герцог Синя Борода вводить у свій замок молоду дружину Юдиту і дає їй ключі від замкнених дверей. Вона по черзі відкриває їх. За першою перебуває катівня, за другою — зброярня, за третьою — скарбниця, за четвертою — сад, за п'ятою — царство Синьої Бороди, за шостою — озеро сліз, а за сьомою — три примари дружин герцога; одна з них — світанок його життя, друга — південь, третя — захід. І хоча все навколо таїть сліди крові, це не лякає Юдиту; вона надягає корону й плащ, ховаючись за сьомими дверима, приймаючи на себе роль ночі життя Синьої Бороди. Відтепер вона буде тільки спогадом.
Бела Барток прагнув поєднати у музиці імпресіоністичні й експресіоністичні тенденції, дати символічну картину життя. Опера позбавлена зовнішньої дії. Всі засоби виразності зосереджені в оркестрі.
Угорський диригент Іштван Кертес вважав, що Синя Борода — це сам композитор, його особисті страждання та його небажання розкрити внутрішнє таємниці його душі, в які поступово вторгається Юдіт[2]. Надя Майкл натомість вважала, що Юдіт символізує людину, якій доводиться протистояти страхам минулого[3].
Автор лібрето, Бела Балаж розглядав Замок в якості самостійного, третього персонажу: «Замок Синьої Бороди ⎯ це не реалістичний замок. Замок ⎯ це його душа. Тут самотньо, темно і все покрите таємницями: в замку зачинені двері. <...> У цей замок, у його власну душу, Синя Борода впускає свою кохану. А замок (сцена) здригається, плаче і з нього просочується кров, зі стін тече вода, світить світло і пульсує джерело» [4]
| Партія | Тип Голосу | Прем'єрна постановка,
24 травня 1918 |
Постановка в Україні,
12 травня 2023 |
|---|---|---|---|
| Пролог Синьої Бороди | читано | ||
| Синя Борода | бас або бас-баритон | Ошкар Калман | Владислав Фоміних |
| Юдита | сопрано або меццо-сопрано | Ольга Газельбек | Марія Антоневська |
| Примари дружин герцога | без співу |
Барток включив Замок на сторінку драматичних персонажів.
Перша постановка опери «Замок герцога Синя Борода» в Україні відбулася 12 травня 2023 року в Києві (режисер — Олександр Співаковський, диригент — Наталія Стець, в головних ролях — Владислав Фоміних та Марія Антоневська[5][6]). Опера виконувалась українською мовою, проте ім’я автора перекладу не розголошувалось[5][7].
- ↑ а б The Opera Database
- ↑ Smith, Erik. 1965. A discussion between István Kertész and the producer. DECCA Records (liner notes for Bluebeard's Castle)
- ↑ Metropolitan Opera Live HD Broadcast February 14 2015. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
- ↑ Balázs, B., 1968 [1913]. A kékszakállú herceg vára: Megjegyzések a szöveghez. In: Magda Nagy, ed. Balázs Béla: Válogatott cikkek és tanulmányok. Esztétikai Kiskönyvtár [Balázs Béla: Selected articles and studies. Aesthetic Small Library]. Budapest: Kossuth Könyvkiadó, рр.34–37.
- ↑ а б Півтон БЕЗВУХИЙ (13 травня 2023). Музична скриня: Опера «Замок герцога Синя Борода» прозвучала в Києві (укр.). Блоґ Півтона Безвухого «Музична скриня». Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Марина АНТОНОВА (11 травня 2023). Виставу «Замок герцога Синя Борода» покажуть для згадки про нездорову домінанту партнерів у стосунках (укр.). Г-та «Україна молода». Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Замок герцога Синя Борода.
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | CANTIC: 981058521439506706 · Freebase: /m/03bkf_ · GND: 300013434 · J9U: 987007576984705171 · LCCN: n81066638 · NKC: aun2014807641 · VIAF: 176198616 |
