Координати: 47°30′10.008000100005″ пн. ш. 19°3′29.988000100006″ сх. д. / 47.50278° пн. ш. 19.05833° сх. д. / 47.50278; 19.05833

Угорський державний оперний театр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Угорський державний оперний театр
угор. Magyar Állami Operaház
47°30′10.008000100005″ пн. ш. 19°3′29.988000100006″ сх. д. / 47.50278° пн. ш. 19.05833° сх. д. / 47.50278; 19.05833
Країна Угорщина[1]
РозташуванняBudapest District VId[1]
Типоперний театр[1]
Стильнеоренесанс
АрхітекторМіклош Ібльd
Дата заснування1884

Угорський державний оперний театр. Карта розташування: Hungary
Угорський державний оперний театр
Угорський державний оперний театр
Угорський державний оперний театр (Hungary)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Угорський державний оперний театр (угор. Magyar Állami Operaház) — оперний театр у Будапешті, збудований у 1875–1884.

Історія

[ред. | ред. код]

Комітет, що очолив підготовку до будівництва оперного театру виник одразу після злиття Буди та Пешту з ініціативи угорських композиторів Ф. Ліста та Ф. Еркеля. До того часу оперні спектаклі ставилися в Угорщині в аристократичних домах, а також у театрі в Пешті, відкритому в 1837.

Будівництво театру за проєктом Міклоша Ібля було завершено в 1884. В урочистій церемонії брав участь імператор Австро-угорської імперії Франц Йосип І, було поставлено дві угорські опери Еркеля «Банк бан» та «Ласло Хуньяди», а також перший акт з опери «Лоенгрін» Ріхарда Вагнера. Театр одержав назву Королівський Угорський оперний театр.

Першим керівником театру був Ференц Еркель. У 1888–1891 театр очолював Густав Малер, вивівши його у число провідних європейських театрів. Напередодні Першої Світової війни в театр здійснив прем'єри творів Б. Бартока — балету «Дерев'яний принц» та опери «Замок герцога Синя борода». У 1980–1984 театр реконструйований, відкриття театру відбулося до 100-річчя його заснування. Крім того вистави театру здійснюються у театрі ім. Ф. Еркеля.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в archINFORM — 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]