Заруддя (Зборівська міська громада)
село Заруддя | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Зборівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040170160046061 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 403 |
Територія | 1.870 км² |
Густота населення | 215.51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47204 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′30″ пн. ш. 25°3′36″ сх. д. / 49.65833° пн. ш. 25.06000° сх. д. |
Водойми | Річка Західна (Мала) Стрипа |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Зборів |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Зару́ддя — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Західна (Мала) Стрипа (права притока Стрипи), на заході району.
До 2016 центр Заруднянської сільської ради, якій були підпорядковані села Коршилів, Лавриківці, Озерянка, Травотолоки.
Населення становить — 417 осіб (2003).
Поблизу Заруддя виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1570.
Від 1743 — містечко, був замок.
Входило до складу Золочівського округу — адміністративної одиниці Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбурґів (з 1804 р. Австрійської імперії).
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
Під час І світової війни частково зруйноване.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
- церква Івана Богослова (1905, перебудована з костелу святої Марії Неустанної Допомоги та освячена у 2008, УГКЦ, парох о. Михайло Небельський)
- церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста (1927, реставрована [2000], УГКЦ, парох о. Михайло Небельський).
- Павло Коваль — підпільний греко-католицький священник, колишній парох с. Заруддя;
- Іван Питльований (1915—1946) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
- Мирон Сагайдак (1944—2023) — український громадсько-культурний діяч, краєзнавець, кінорежисер, кінооператор, методист-педагог кіноаматорів і фотолюбителів, телефоторепортер, художник-аматор.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Встановлено пам'ятні хрести на честь:
- тверезості (1898)
- скасування панщини (18 травня 1848).
Знаходиться захоронення загиблих воїнів Вермахту загиблих під час другої світової війни
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 3 торговельні заклади.
-
Клуб
-
Символічна могила Борцям за волю України
-
Спортивний майданчик
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Гусак В., Коропецька У. Заруддя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 351. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Zarudzie 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 427. (пол.)
- Підпільний греко-католицький священик Павло Коваль, колишній парох с. Заруддя[недоступне посилання з квітня 2019]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |