Перейти до вмісту

Затисівка

Координати: 48°3′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д. / 48.06306; 22.98917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Затисівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Тер. громада Пийтерфолвівська громада
Код КАТОТТГ UA21020190060044916 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 301(2022)

528(2001)

Площа 0,64 км²
Густота населення 470 осіб/км²
Поштовий індекс 90361
Телефонний код +380 03143
Географічні дані
Географічні координати 48°3′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д. / 48.06306; 22.98917
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Водойми р.Новий Батар
Місцева влада
Адреса ради 90361, с. Чепа, вул. Фогороші, 33
Карта
Затисівка. Карта розташування: Україна
Затисівка
Затисівка
Затисівка. Карта розташування: Закарпатська область
Затисівка
Затисівка
Мапа
Мапа

Затисі́вка (до 1946 року — Чума) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1323 році під назвою Chamafalva.

Саме слово Чома невідомого походження. Можливо, хтось із першопоселенців мав ім'я Чома і на його честь назвали село. Є ще одна версія, що населений пункт назвали так жінки, у яких померли чоловіки під час епідемії чуми, бо в чехословацький час село називали Чума за Тисою, а потім воно трансформувалось в Чому. Українська назва пішла від його географічного розміщення за річкою Тиса.

Населення було дуже бідним, а після епідемії холери в 1893 році, яка винищила більшість чоловіків, Чому стали називати «селом вдів». Перейменування населеного пункту Чума за Тисою проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року.

У першій половині XVIII століття королівська фіскальна служба відсудила у поміщиків, які не могли надати доказів власності, село, яке тоді повністю впало у кріпацтво.

Із Затисівкою пов'язаний один цікавий епізод церковного життя. Уродженець села о. Іван Сокол в 1949-1954-х роках перебував у таборах ГУЛАГу за принципову відмову прийняти православ'я. Повернувшись у рідне село хворим, почав організовувати греко-католицьку громаду, відновив богослужіння згідно з греко-католицькими канонами. Зокрема, 6 травня 1956 року посвятив паски, 23 і 24 червня провів літургії в селі Чепа, 29 червня 1956 року похоронив 92-х річного М. Євчака за звичаєм греко-католицької церкви.

В грудні 1956 року його викликали у виноградівське відділення КДБ і попередили про незаконні дії при проведені церковних служб і треб. Після цього він зібрав 500 підписів з проханням зареєструвати громаду і поїхав до Москви, але, природно, нічого не домігся. Більше того, 4 лютого 1957 року його заарештували і в ужгородській тюрмі № 1 провели психіатричну експертизу. 20 лютого суд засудив його до примусового лікування в спеціальній психіатричній лікарні, де він пробув до літа 1959 року. Повернувшись додому, змушений був їхати в Росію, помер в Ужгороді в 1979 році.

Церква Успіння пр. богородиці. 1910

У 1775 році церкви в селі не було. У 1847 р. вже є дерев'яна церква. В 1923 р. згадують дерев'яну церкву, хоч вже було збудовано муровану церкву базилічної форми. Зберігся опис дерев'яної церкви: висота стін — 2 м, довжина нави — 9 м, ширина — 6 м, відкритий ґанок завширшки 2 м. В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.

Згідно з написом угорською у вівтарі муровану церкву збудували і прикрасили у 1910—1914 роках за славного царювання апостольського царя Франца Йозефа І, високодостойного єпископа Мукачівської єпархії Антона Паппа, декана Василя Кофлановича, священика Августина Шереґія, куратора Івана Сокула. Церкву й іконостас розмалював художник Василь Лісовський (в інших джерелах — Володимир Лісовський). Гарні розписи ще не перемальовані. Фреска на плафоні біля хорів підписана ініціалами WL. Центральна має повний підпис. У 1933 р. церкву ремонтував будівельник І. Тівадар.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Затисівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,8 3,4 9,5 16,1 21,3 24,1 25,9 25,5 21,5 15,7 8,1 3,0 14,6
Середня температура, °C −2,5 −0,2 4,8 10,6 15,5 18,5 20,1 19,5 15,8 10,4 4,6 0,2 9,8
Середній мінімум, °C −5,8 −3,8 0,1 5,1 9,7 12,9 14,3 13,6 10,1 5,1 1,2 −2,6 5,0
Норма опадів, мм 45 38 39 48 70 89 75 69 45 43 51 58 670
Джерело: climate-data.org

Населення

[ред. | ред. код]
1910 1921 2001
→ 391 ↘ 329 ↗ 528

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 528 осіб.[1]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 86,55 %
угорська 12,12 %
російська 1,33 %

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- храм Успіння пр. богородиці. 1910

- В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.