Перейти до вмісту

Здіслав Раушер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Здзіслав Раузер
Zdzisław Rauszer
Народився16 червня 1877(1877-06-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 жовтня 1952(1952-10-20)[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польська Народна Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПовонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьполяк
Діяльність метролог
Alma materСанкт-Петербурзький державний технологічний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладMain Office of Measuresd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»

Здзіслав Еразм Раузер, (пол. Zdzisław Erazm Rauszer, народився 16 червня 1877 Варшаві; помер 20 жовтня 1952 у Варшаві) — польський метролог, державний діяч, директор Центрального управління заходів, член Варшавського наукового товариства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Він був сином Юліана (нотаріуса) та Юлії, уродженої Фіялковської. Навчався в середній школі у Варшаві, у 18961903 роках навчався в інженерно-технологічному інституті.[2] у Петербурзі. З 1903 року — асистент Центральної палати мір і ваг у Петербурзі. У 1916 році повернувся до Варшави, де створив організацію «Управління мір столичного міста Варшави», де став його керівником; у 1919 році установу перетворено на Центральне управління заходів, директором якого Раузер залишався до 1940 року. Пізніше він повернувся на свою посаду після Другої світової війни і обіймав посаду директора до 1949 року. У 19491951 роки виконував обов'язки завідувача відділу технічної лексики Польського комітету стандартизації у Варшаві. Протягом трьох років (1916—1919 рр.) читав лекції з тепломеханіки та принципів будови паровозів у Технічному залізничному училищі у Варшаві.

Крім того, організував науково-дослідні лабораторії, майстерні точної механіки, метрологічну бібліотеку при ЦВМ, підготував до професійної роботи багатьох метрологів. Сприяв приєднанню Польщі до Міжнародної метрологічної конвенції (1925 р.). Брав участь у Центральних конференціях заходів (1927, 1933, 1948 рр.). З 1903 року співпрацював із журналом «Kolejarz». У 1951 році був призначений рядовим членом Варшавського наукового товариства, з 1950 року брав участь у роботі Комісії технічних наук ПАУ. Був членом-засновником Польського фізичного товариства (1919 р.), президентом Комітету з розробки Міжнародної конвенції про законодавчу метрологію (1937—1950 рр.), членом Наукового інституту організації та управління та Міжнародного комітету заходів.

Похований на Повонзкому цвинтарі у Варшаві[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Він був нагороджений Командорським хрестом ордена «Відродження Польщі» (31 грудня 1923 р.)[4] та медаллю «Десятиліття відновленої незалежності» (1928 р.). 30 червня 1936 р. отримав ступінь Почесного доктора Львівської політехніки[5].

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Був визнаним експертом з історичної метрології, законодавчої метрології та вимірювальної лексики. Також, досліджував метричну систему Королівства Польського. У своїй праці «Принципи законодавства про міри в Польщі та їх зв'язок із потребами техніки» (1917 р.) визнав одноманітність заходів однією з основ розвитку польської промисловості та техніки. Крім того, був автором проекту закону про міри в Польщі (1918 р.), внесеного у 1919 році. Працював над уніфікацією польської мірної лексики. Анонсував багато наукових праць, зокрема:

  • Одиниці вимірювання, використовувані в Королівстві Конгресу на день, що передував Декрету про заходи від 8 лютого 1919 (1920 р.);
  • Запровадження метричної системи в Королівстві Польському (1922 р.);
  • Погляд на розвиток польської легалізації заходів (1928 р.);
  • Перші десятиліття польського управління мірами та вимірювальними інструментами (1929 р.);
  • La progres du systeme metrique en Pologne (1929 р.);
  • Legalizacja wag w rolnictwie (1930 р.);
  • Помилки та виправлення інструмента вимірювання (1933 р.);
  • Die eindeutige Bestimmung der Fehlbegriffs der Nessinstrumenten (1936 р.);
  • Юридична оцінка (1939 р.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. Пам'ятна книга інженерів, технологів, польських педагогів Технологічного інституту в Петербурзі, Варшава, 1933 р., стор. 96 [1] [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  3. Старе кладовище Повонзків: ZDZISŁAW RAUSZER (розділ c-11-2), [в:] Warsaw Historic Grave Monuments [online] [доступ 2020-02-03] [2] [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  4. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924. Warszawa: Prezydium Rady Ministrów. 1926. с. 20. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  5. Nadanie dyplomu honorowego Politechniki Lwowskiej. Gazeta Lwowska: 2. Nr 147 z 1 lipca 1936. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Biogramy uczonych polskich [Біографії польських учених], Część I: Nauki społeczne, zeszyt 3: P-Z, Wrocław 1985