Зеленогорський Федір Олександрович
Зеленогорський Федір Олександрович | |
---|---|
Народився | 1839[1] Горбатовський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 14 липня 1908[1] Харків, Харківська губернія, Російська імперія[1] |
Діяльність | філософ |
Alma mater | Казанський державний університет і Імператорський Казанський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Вчене звання | заслужений професор |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Нагороди | |
Федір Олександрович Зеленогорський (1839, Горбатівский повіт Нижньогородської губернії — 2 (14) липня 1908 р., Харків) — філософ, історик психології, методолог науки, професор Харківського університету.
Народився у сім'ї сільського священика.
У 1862 р. закінчив Нижегородську духовну семінарію.
У 1862—1864 рр. навчався в Казанській духовній академії. У липні 1864 р. припинив навчання через хворобу.[2]
У жовтні 1864 р. продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Казанського університету. У листопаді 1867 р. був нагороджений срібною медаллю за трактат «Про грецьку трагедію».
У 1868 р. закінчив університет та з 1869 р. був залишений при ньому для приготування до професорського звання за рекомендацією професора М. М. Троїцького .
У 1870 році захистив дисертацію «Про методичні прийоми філософського мислення Платона» та був затверджений приват-доцентом філософії Казанського університету. Для продовження вивчення філософії у 1871 р поїхав у відрядження до Санкт-Петербурзького університету, де почав роботу над магістерською дисертацією «Вчення Аристотеля „Про душу“ в зв'язку з вченням про неї Сократа й Платона» під керівництвом професорів Ф. Ф. Сідонського та М. І. Владиславлева.
У 1871—1873 рр. стажувався в Німеччині та Швейцарії, де слухав лекції М. В. Дробиша (Лейпцизький університет), Е. Г. Целлера (Гейдельберзький та Берлінський університети), Ф. А. Ланге (Університет Цюріху).
У квітні 1873 р. успішно здав магістерський іспит у Варшавському університеті, у вересні того ж року захистив там же магістерську дисертацію.
3 листопада 1873 р. обраний доцентом кафедри філософії Харківського університету. З 1874 р. читав курси з історії філософії, логіки та психології, етики та естетики.
З 1874 р. розпочав роботу над докторською дисертацією «З історії і теорії методів дослідження та доказів. Про математичний (геометричний), метафізичний (інтуїтивний), индуктивний та критичний методи дослідження і доказу» (виходила фрагментами у «Записках Императорского Харьковского университета» («Записках Імператорського Харківського університету») у 1876—1877 рр.).
У 1878 р. захистив дисертацію у Московському університеті, де завідував кафедрою філософії його вчитель М. М. Троїцький.
У 1878 р. був обраний екстраординарним професором, у 1882 р — ординарним професором Харківського університету.
4 січня 1882 р. присвоєно чин статського радника, 1 січня 1901 р. — чин дійсного статського радника.
Брав участь в роботі Психологічного товариства при Московському університеті, заснованого у 1885 р. з ініціативи Троїцького. У друкованому органі товариства — журналі «Вопросы философии и психологии» («Питання філософії та психології») — опублікував низку робіт з історії харківської філософії, а також з філософії Г. С. Сковороди і Й. Б. Шада.
Публікував статті з історії філософії у харківському часописі «Вѣра и разумъ».[3]
Викладав у 2-й жіночій гімназії та на Жіночих науково-педагогічниз курсах у Харкові теорію словесності та теорію педагогіки.[3]
У 1899 р. був виведений за штат Харківського Університету. До 1908 р. продовжував читати лекції як заслужений ординарний професор.
Помер 2 липня 1908 р. Був похований в селі Водяне (зараз Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області), згодом був перепохований біля входу до Свято-Борисоглібського жіночого монастира (також у Водяному), на церкву якого він робив значні пожертви.[4][5]
- Зеленогорский Ф. А. Общая характеристика движения философии в последние три века в ее главнейших направлениях. Х., 1893.
- Зеленогорский Ф. А. О методах исследования и доказательства. М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1998. 320 с.
- Зеленогорский Ф. А. Очерк развития психологии с Декарта до настоящего времени. Харьков: Университет. тип., 1885. С. II.
- Зеленогорский Ф. А. Учение Аристотеля о душе в связи с учением о ней Сократа и Платона. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 104 с
- Зеленогорский Ф. А. Очерки из истории древней философии. — Х., 1908;
- Зеленогорский Ф. А. Теория словесности: Курс первый. Проза: Опыт учебника для сред. учеб. заведений. Х., 1887
- Зеленогорский Ф. А. Аристипп Киренский, основатель гедонизма // Вера и Разум. 1892. Т. II. Ч. I. С. 367—379
- Зеленогорский Ф. А. Влияние натурфилософии Ф. Шеллинга (Материалы для истории Харьков. ун-та) // Записки имп. Харьков. ун-та. — 1895. — Кн. 4.
- Зеленогорский Ф. А. Греческие трагики и софисты (литературно-филос. движение в Афинах после персидских войн) // Вера и разум.— 1890. — № 10, 11 (те саме: Х., 1890);
- Зеленогорский Ф. А. Ив. Г. Шад, бывший профессор философии в Харьков. ун-те (1804—1817). Биография // Записки имп. Харьков. ун-та. — 1896. — Кн. 2;
- Зеленогорский Ф. А. И. Г. Шад «Instutiones jures naturae» (Естественное право) // Записки имп. Харьков. ун-та — 1900. — Кн. 1;
- Зеленогорский Ф. А. Идеи и диалектика по Платону // Вера и разум. — 1890. — № 7;
- Зеленогорский Ф. А. Из истории греческой философии. Общее обозрение развития греческой философии с Фалеса до Сократа // Вера и разум. — 1890. — № 3 (те саме: Х., 1890).
- Зеленогорский Ф. А. «Логика» Шада // Вопросы философии и психологии. Москва, 1895, — Кн. 27, 30.
- Зеленогорский Ф. А. О преподавании философии в университете // Мирный труд. 1903. С. 147—154. С. 150.
- Зеленогорский Ф. А. Природа и жизнь по природе по Аристотелю // Вера и Разум. 1891. Т. II. Ч. II. С. 187—208.
- Зеленогорский Ф. А. Пробел в учебном плане средней общеобразовательной школы // Мирный труд. 1903. С. 41-48.
- Зеленогорский Ф. А. Рец. на кн.: Деревицкий А. Н. О начале историко-литературных занятий в Древней Греции. Харьков 1891 // Журнал Министерства народного просвещения. 1892. Ч. 280. Апрель. Отд. II. С. 406—416.
- Зеленогорский Ф. А. Самодеятельность как принцип в воспитании // Журнал Министерства народного просвещения. 1900. Ч. 329. Май. Отд. 3. С. 13-24.
- Зеленогорский Ф. А. Философия Григория Саввича Сковороды, украинского философа XVIII столетия // Вопросы философии и психологии. Москва, 1894. Кн. 23, 24
- Зеленогорский Ф. А. Циники (психологический, моральный и социальный этюд) // Вера и Разум. 1891. Т. II. Ч. I. С. 97-121.
За більше ніж 30 років роботи у Харківському університеті виховав велику кількість учнів, серед яких професор Харківського університету П. Е. Лейкфельд; історик, академік Академії наук СРСР і Всеукраїнської академії наук В. П. Бузескул; мистецтвознавець, професор Казанського та Середньоазіатського університетів О. М. Миронов; професор класичної філології в Харкові, Одесі, Сімферополі, попечитель Казанського та Київського навчальних округів, один з ініціаторів відкриття Саратовського університету О. М. Деревицький; психолог, педагог та філософ С. А. Ананьїн; літератор і критик, письменник, викладач О. М. Гаршин та ін.
- орден Св. Анни 2-го ст. (1890)
- орден Св. Володимира 3-го ст. (1898)
- орден Св. Станіслава 1-го ст. (1905)
- ↑ а б в г д колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Стоюхина Н. Ю., Костригин А. А. (2018). К 180-летию Федора Александровича Зеленогорского - философа, историка психологии и педагога//Труды Нижегородской духовной семинарии. Сборник работ преподавателей и студентов. Выпуск 16 (PDF). Нижний Новгород. с. 135—162. ISBN 978-5-904720-22-3.
- ↑ а б Зеленогорський Федір Олександрович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ Ракитянская А. Н., под науч. ред. Ю. А. Коловрата. (2011). Записки краеведа. Гудимов, Красная Поляна, Водяное. Змиев: Компьютерный центр Змиевского лицея № 1 им. З. К. Слюсаренко.
- ↑ Абашник В.А. Зеленогорский Федор Александрович:некрополь (PDF).
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Полякова Ю. Ю. Зеленогорський Федір Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Новая философская энциклопедия " ЗЕЛЕНОГОРСКИЙ
- ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Зеленогорский Ф. А., профессор [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] [Некролог] // Исторический вестник. — 1908, август. — С. 746.
- Абашник В.А. Ф. А. Зеленогорский (1839—1908) и философия в Харькове / Абашник Владимир Алексеевич // Гілея (Київ). — 2012. — Вип. 58. — С. 440—444.
- Абашник В.А. Г. С. Сковорода в работах Ф. А. Зеленогорского (1839—1908) / Абашник Владимир Алексеевич // Філософія спілкування: щорічний науково-практичний журнал. — Харків, 2012. — № 5. — С. 131—134.
- Список лиц, служащих по ведомству Министерства народного просвещения на 1898 год. [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] — СПб.: Типография Министерства внутренних дел, 1908. — С. 764.
- Список лиц, служащих по ведомству Министерства народного просвещения на 1898 год. [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] — СПб.: Типография Министерства внутренних дел, 1898. — С. 482.
- Зеленогорский Федор Александрович [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] // Список гражданским чинам IV класса: Испр. по 1-е марта 1908 г. — С. 882.
- Абашник В.А., Стоюхина Н.Ю. Зеленогорский Федор Александрович: данные биографии #1 // История российской психологии в лицах: Дайджест. — 2016. — № 2. — С. 18-22. — ISSN 2415-7953. Архівовано з джерела 9 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- Стоюхина Н. Ю., Костригин А. А. К 180-летию Федора Александровича Зеленогорского - философа, историка психологии и педагога//Труды Нижегородской духовной семинарии. Сборник работ преподавателей и студентов. Выпуск 16. — Нижний Новгород, 2018. — С. 135-162. — ISBN 978-5-904720-22-3.
- Абашнік В.О. Інтерпретації філософії Г.С. Сковороди між Харковом та Тифлісом: Ф. О. Зеленогорський, Г. М. Гехтман, В. Ф. Ерн // Інтерпретація та інтерпретатори: із історії сковородинознавства: Збірник тез і матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (ОКЗ Національний літературно-меморіальний Г.С. Сковороди, 14 травня 2016 року). – Сковородинівка-Харків : Майдан, 2016. – С. 50–55.
- Абашнік В.О. Логіка і психологія між Лейпцигом і Харковом: Моріц Дробіш (1802–1896) і Федір Зеленогорський (1839–1908) // Людина, суспільство, комунікативні технології. Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, 26–27 червня 2019 р. – Харків–Лиман, 2019. – С. 30–33.
- Абашнік В.О. Нові та попередні філософські традиції у Харкові: Федір Зеленогорський та Павло Лейкфельд // Античність та університетська філософія. До 180-річчя з дня народження Ф.О. Зеленогорського та 160-річчя з дня народження П.Е. Лейкфельда. Матеріали міжнародної наукової конференції, 27-28 листопада 2019 р., м. Харків – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. – С. 92–97.
- Абашнік В.О. Філософія та психологія Джеймса Мілля (1773–1836) в інтерпретації Федора Зеленогорського (1839–1908) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2020. – №62. – С. 90–98.
- Народились 1839
- Уродженці Нижньогородської губернії
- Померли 14 липня
- Померли 1908
- Померли в Харкові
- Випускники Казанського університету
- Доктори філософії
- Викладачі Харківського університету
- Кавалери ордена Святого Володимира (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава (Російська імперія)
- Філософи XIX століття
- Філософи XX століття
- Філософи Російської імперії
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Науковці Харківського університету