Перейти до вмісту

Зеленогорський Федір Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зеленогорський Федір Олександрович
Народився1839[1]
Горбатовський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія[1]
Помер14 липня 1908(1908-07-14)[1]
Харків, Харківська губернія, Російська імперія[1]
Діяльністьфілософ
Alma materКазанський державний університет і Імператорський Казанський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Вчене званнязаслужений професор
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Нагороди
Орден Святого Володимира орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава

Федір Олександрович Зеленогорський (1839, Горбатівский повіт Нижньогородської губернії — 2 (14) липня 1908 р., Харків) — філософ, історик психології, методолог науки, професор Харківського університету.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї сільського священика.

У 1862 р. закінчив Нижегородську духовну семінарію.

У 1862—1864 рр. навчався в Казанській духовній академії. У липні 1864 р. припинив навчання через хворобу.[2]

У жовтні 1864 р. продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Казанського університету. У листопаді 1867 р. був нагороджений срібною медаллю за трактат «Про грецьку трагедію».

У 1868 р. закінчив університет та з 1869 р. був залишений при ньому для приготування до професорського звання за рекомендацією професора М. М. Троїцького .

У 1870 році захистив дисертацію «Про методичні прийоми філософського мислення Платона» та був затверджений приват-доцентом філософії Казанського університету. Для продовження вивчення філософії у 1871 р поїхав у відрядження до Санкт-Петербурзького університету, де почав роботу над магістерською дисертацією «Вчення Аристотеля „Про душу“ в зв'язку з вченням про неї Сократа й Платона» під керівництвом професорів Ф. Ф. Сідонського та М. І. Владиславлева.

У 1871—1873 рр. стажувався в Німеччині та Швейцарії, де слухав лекції М. В. Дробиша (Лейпцизький університет), Е. Г. Целлера (Гейдельберзький та Берлінський університети), Ф. А. Ланге (Університет Цюріху).

У квітні 1873 р. успішно здав магістерський іспит у Варшавському університеті, у вересні того ж року захистив там же магістерську дисертацію.

3 листопада 1873 р. обраний доцентом кафедри філософії Харківського університету. З 1874 р. читав курси з історії філософії, логіки та психології, етики та естетики.

З 1874 р. розпочав роботу над докторською дисертацією «З історії і теорії методів дослідження та доказів. Про математичний (геометричний), метафізичний (інтуїтивний), индуктивний та критичний методи дослідження і доказу» (виходила фрагментами у «Записках Императорского Харьковского университета» («Записках Імператорського Харківського університету») у 1876—1877 рр.).

У 1878 р. захистив дисертацію у Московському університеті, де завідував кафедрою філософії його вчитель М. М. Троїцький.

У 1878 р. був обраний екстраординарним професором, у 1882 р — ординарним професором Харківського університету.

4 січня 1882 р. присвоєно чин статського радника, 1 січня 1901 р. — чин дійсного статського радника.

Брав участь в роботі Психологічного товариства при Московському університеті, заснованого у 1885 р. з ініціативи Троїцького. У друкованому органі товариства — журналі «Вопросы философии и психологии» («Питання філософії та психології») — опублікував низку робіт з історії харківської філософії, а також з філософії Г. С. Сковороди і Й. Б. Шада.

Публікував статті з історії філософії у харківському часописі «Вѣра и разумъ».[3]

Викладав у 2-й жіночій гімназії та на Жіночих науково-педагогічниз курсах у Харкові теорію словесності та теорію педагогіки.[3]

У 1899 р. був виведений за штат Харківського Університету. До 1908 р. продовжував читати лекції як заслужений ординарний професор.

Помер 2 липня 1908 р. Був похований в селі Водяне (зараз Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області), згодом був перепохований біля входу до Свято-Борисоглібського жіночого монастира (також у Водяному), на церкву якого він робив значні пожертви.[4][5]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Зеленогорский Ф. А. Общая характеристика движения философии в последние три века в ее главнейших направлениях. Х., 1893.
  • Зеленогорский Ф. А. О методах исследования и доказательства. М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1998. 320 с.
  • Зеленогорский Ф. А. Очерк развития психологии с Декарта до настоящего времени. Харьков: Университет. тип., 1885. С. II.
  • Зеленогорский Ф. А. Учение Аристотеля о душе в связи с учением о ней Сократа и Платона. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 104 с
  • Зеленогорский Ф. А. Очерки из истории древней философии. — Х., 1908;
  • Зеленогорский Ф. А. Теория словесности: Курс первый. Проза: Опыт учебника для сред. учеб. заведений. Х., 1887
  • Зеленогорский Ф. А. Аристипп Киренский, основатель гедонизма // Вера и Разум. 1892. Т. II. Ч. I. С. 367—379
  • Зеленогорский Ф. А. Влияние натурфилософии Ф. Шеллинга (Материалы для истории Харьков. ун-та) // Записки имп. Харьков. ун-та. — 1895. — Кн. 4.
  • Зеленогорский Ф. А. Греческие трагики и софисты (литературно-филос. движение в Афинах после персидских войн) // Вера и разум.— 1890. — № 10, 11 (те саме: Х., 1890);
  • Зеленогорский Ф. А. Ив. Г. Шад, бывший профессор философии в Харьков. ун-те (1804—1817). Биография // Записки имп. Харьков. ун-та. — 1896. — Кн. 2;
  • Зеленогорский Ф. А. И. Г. Шад «Instutiones jures naturae» (Естественное право) // Записки имп. Харьков. ун-та — 1900. — Кн. 1;
  • Зеленогорский Ф. А. Идеи и диалектика по Платону // Вера и разум. — 1890. — № 7;
  • Зеленогорский Ф. А. Из истории греческой философии. Общее обозрение развития греческой философии с Фалеса до Сократа // Вера и разум. — 1890. — № 3 (те саме: Х., 1890).
  • Зеленогорский Ф. А. «Логика» Шада // Вопросы философии и психологии. Москва, 1895, — Кн. 27, 30.
  • Зеленогорский Ф. А. О преподавании философии в университете // Мирный труд. 1903. С. 147—154. С. 150.
  • Зеленогорский Ф. А. Природа и жизнь по природе по Аристотелю // Вера и Разум. 1891. Т. II. Ч. II. С. 187—208.
  • Зеленогорский Ф. А. Пробел в учебном плане средней общеобразовательной школы // Мирный труд. 1903. С. 41-48.
  • Зеленогорский Ф. А. Рец. на кн.: Деревицкий А. Н. О начале историко-литературных занятий в Древней Греции. Харьков 1891 // Журнал Министерства народного просвещения. 1892. Ч. 280. Апрель. Отд. II. С. 406—416.
  • Зеленогорский Ф. А. Самодеятельность как принцип в воспитании // Журнал Министерства народного просвещения. 1900. Ч. 329. Май. Отд. 3. С. 13-24.
  • Зеленогорский Ф. А. Философия Григория Саввича Сковороды, украинского философа XVIII столетия // Вопросы философии и психологии. Москва, 1894. Кн. 23, 24
  • Зеленогорский Ф. А. Циники (психологический, моральный и социальный этюд) // Вера и Разум. 1891. Т. II. Ч. I. С. 97-121.

Педагогічна спадщина

[ред. | ред. код]

За більше ніж 30 років роботи у Харківському університеті виховав велику кількість учнів, серед яких професор Харківського університету П. Е. Лейкфельд; історик, академік Академії наук СРСР і Всеукраїнської академії наук В. П. Бузескул; мистецтвознавець, професор Казанського та Середньоазіатського університетів О. М. Миронов; професор класичної філології в Харкові, Одесі, Сімферополі, попечитель Казанського та Київського навчальних округів, один з ініціаторів відкриття Саратовського університету О. М. Деревицький; психолог, педагог та філософ С. А. Ананьїн; літератор і критик, письменник, викладач О. М. Гаршин та ін.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д колектив авторів Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. Стоюхина Н. Ю., Костригин А. А. (2018). К 180-летию Федора Александровича Зеленогорского - философа, историка психологии и педагога//Труды Нижегородской духовной семинарии. Сборник работ преподавателей и студентов. Выпуск 16 (PDF). Нижний Новгород. с. 135—162. ISBN 978-5-904720-22-3.
  3. а б Зеленогорський Федір Олександрович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  4. Ракитянская А. Н., под науч. ред. Ю. А. Коловрата. (2011). Записки краеведа. Гудимов, Красная Поляна, Водяное. Змиев: Компьютерный центр Змиевского лицея № 1 им. З. К. Слюсаренко.
  5. Абашник В.А. Зеленогорский Федор Александрович:некрополь (PDF).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]