Зернолуск чорноголовий
| Зернолуск чорноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Saltator atriceps (Lesson, 1832) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tanagra atriceps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зернолу́ск чорноголовий[2] (Saltator atriceps) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.
Довжина птаха становить 24-28 см, вага 85 г.Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова попелясто-сіра, над очима білі "брови". Верхня частина тіла жовтувато-зелена, нижня частина тіла сірувата, нижні покривні пера хвоста жовтувато-коричневі. Горло біле, окаймлене чорними "вусами". Дзьоб товстий, чорний, лапи коричневі.
Виділяють шість підвидів:[3]
- S. a. atriceps (Lesson, R, 1832) — від східної Мексики до Гватемали і східної Коста-Рики;
- S. a. suffuscus Wetmore, 1942 — південно-східна Мексика (схід Веракрусу);
- S. a. flavicrissus Griscom, 1937 — південно-західна Мексика (від Герреро до центральної Оахаки);
- S. a. peeti Brodkorb, 1940 — південно-західна Мексика (східна Оахака і Чіапас);
- S. a. raptor (Cabot, S, 1845) — півострів Юкатан;
- S. a. lacertosus Bangs, 1900 — східна Коста-Рика і Панама (на схід до зони каналу).
Чорноголові зернолуски мешкають в Мексиці, Белізі, Гватемалі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть на узліссях сухих і вологих тропічних лісів, в садах і на плантаціях, в заростях на берегах річок і озер[4]. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, нектаром і комахами. В кладці 2 блакитнуватих яйця, поцяткованих чорними плямками[5].
- ↑ BirdLife International (2016). Saltator atriceps.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 03 березня 2022.
- ↑ Foster, Mercedes S. (2007). The potential of fruiting trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17 (1): 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.PDF fulltext [Архівовано 11 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Echeverry-Galvis, María Ángela; Córdoba-Córdoba, Sergio (2006). Descripción del huevo del saltátor collarejo (Saltator cinctus) y comentarios preliminares sobre huevos del género Saltator [Description of the egg of the Masked Saltator (S. cinctus) and preliminary comments on the eggs of the genus Saltator] (PDF). Boletín de la Sociedad Antioqueña de Ornitología (ісп.). 16 (1): 76—84. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 19 червня 2022.
- Stiles, G.; Skutch, A.F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock. ISBN 0-8014-9600-4.
- Skutch, Alexander F. (1954). Buff-throated saltator (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 62—79. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |