Перейти до вмісту

Зерноїд каштановий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зерноїд каштановий
Самець каштанового зерноїда
Самець каштанового зерноїда
Самиця каштанового зерноїда
Самиця каштанового зерноїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд каштановий
Sporophila cinnamomea
(Lafresnaye, 1839)
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Синоніми
Pyrrhula cinnamomea
Посилання
Вікісховище: Sporophila cinnamomea
Віківиди: Sporophila cinnamomea
EOL: 916005
ITIS: 563079
МСОП: 22723499
NCBI: 256690

Зерноїд каштановий[2] (Sporophila cinnamomea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 10 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, крила і хвіст сірі решта тіла рудувато-каштанова, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Дзьоб світло-жовтий, іноді сірий або чорний. Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Каштанові зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес і Ентре-Ріос), на заході і крайньому південному сході Уругваю, на південному сході Парагваю та на крайньому півдні Бразилії (захід і південь штату Ріу-Гранді-ду-Сул). Взимку вони мігрують на північ, досягаючи аргентинської провінції Місьйонес, північно-східного Парагваю і центральної Бразилії.

Каштанові зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція каштанових зерноїдів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Sporophila cinnamomea. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.