Змія (роман)
| Автор | Анджей Сапковський |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | пол. Żmija |
| Країна |  Польща |
| Мова | польська |
| Жанр | історичне фентезі військове фентезі |
| Видавництво | Польща — SuperNOWA |
| Видано | 19 жовтня 2009[1] |
| Тип носія | друк (оправа) |
Змія (пол. Żmija) — роман польського письменника Анджея Сапковського у жанрі історичного фентезі за мотивами солдатської байки та балади[2]. Вперше випущений 2009 року польським видавництвом SuperNOWĄ.[1].
Нова грань таланту Анджея Сапковського! Фантазія змішується із реальністю, — і тяжко зрозуміти, що в цій історії видумка, а що правда… Колись цими землями йшли і гинули воїни божественого Александра — Підкорювача світу. Колись на цій землі зламала зуби армія Британської імперії, над якою ніколи не заходило сонце. Що захищає цю забуту Богом країну? Невже є доля правди у древній, глухій, загадковій легенді про її магічну берегиню — Зололоту Змію, побачити яку можуть лише обрані?..[3]
Головний герой «Змії» — Павел Леварт (пол. Paweł Lewart), польський прапорщик радянської армії, що не є звичайним солдатом — щось обдарувало його здібністю відчувати майбутнє, що не раз і не два рятувало йому життя у горах Гіндукуш. Після знищення свого відділення Леварт був перенесений до іншого, стратегічного яру, що охоронявся, вздовж стратегічної дороги. Власне там Леварт стикається із таємницею золотої змії, що пробуджує його силу і насилає на нього сни, у яких він є солдатом кожної армії, що завоювавала Афганістан — від військ Александра Великого через британські сили до польського експедиційног корпусу[4].
Змія [фрагменти з роману] // Всесвіт. — 2014. — № 3-4. — С. 95-150. Переклад Ігоря Пізнюка
| Рік | Нагорода | Категорія |
|---|---|---|
| 2010[5] | Підсумки року (рос. Итоги года журнала «Мир фантастики») |
Іноземна книга |
| 2011[5] | Книга року за версією «Фантлабу» (рос. Книга года за версией «Фантлаба»") |
Найкраща повість/розповідь іноземного автора |
- ↑ а б Дата виходу «Змії» на офіційному російському сайті А.Сапковського. — Процитовано 14 грудня 2012 (рос.)
- ↑ Стерлингов, Марек; Вонс, Марек (20 жовтня 2009). Я не читаю проповедей, я пишу [Я читаю проповіді, я пишу]. Миры Анджея Сапковского (рос.).
А сюжет „Змеи“ родился из услышанной мною военной легенды, любая война обрастает такими „рассказами из окопов“. Легенда гласит, что молодой солдат, не обращая внимания на насмешки друзей, вылечил раненую змею. А змея отблагодарила его, спася солдата от смерти. Было это во время афганской войны 1979—1989 годов, была даже сложена солдатская баллада об этом случае, такая, под гитару, в стиле Высоцкого. Развивая сюжет и видоизменяя его в жанре фэнтези, я остался верен реальным обстоятельствам — Афганистан и война, которая породила легенду [А сюжет „Змії“ народився з почутої мною воєнної легенди, кожна війна обростає такими „розповідями з окопів“. Легенда каже, що молодий солдат, не звертаючи уваги на глум друзів, вилікував поранену змію. А змія віддячила йому, врятувавши солдата від смерті. Було це під час афганської війни 1979—1989 років, було навіть складено солдатську баладу про цей випадок, таку, під гітару, у стилі Висоцького. Розвиваючи сюжет і видозмінюючи його в жанрі фентезі, я залишився вірний реальним обставинам — Афганістан та війна, що породила легенду]
- ↑ Анджей Сапковський. Змія [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Світи фентезі». — Процитовано 14 грудня 2012 (рос.)
- ↑ Сапковський про Афганістан — «Змія» вже продається [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.] на Newsweek.pl. — Процитовано 14 грудня 2012 (пол.)
- ↑ а б Анджей Сапковський. Змія [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики». — Процитовано 14 грудня 2012 (рос.)
- Анджей Сапковський. Змія [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Світи фентезі». — Процитовано 14 грудня 2012 (рос.)
- Анджей Сапковський. Змія [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики». — Процитовано 14 грудня 2012 (рос.)
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
