Координати: 52°17′33″ пн. ш. 33°34′32″ сх. д. / 52.29250° пн. ш. 33.57556° сх. д. / 52.29250; 33.57556
Очікує на перевірку

Зноб-Трубчевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зноб-Трубчевська
Герб Прапор
Вулиця Центральна
Вулиця Центральна
Вулиця Центральна
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Тер. громада Зноб-Новгородська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59100090070014696
Облікова картка Зноб-Трубчевська 
Основні дані
Населення 522
Поштовий індекс 41021
Телефонний код +380 5451
Географічні дані
Географічні координати 52°17′33″ пн. ш. 33°34′32″ сх. д. / 52.29250° пн. ш. 33.57556° сх. д. / 52.29250; 33.57556
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Найближча залізнична станція Чигинок
Місцева влада
Адреса ради 41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1
Карта
Зноб-Трубчевська. Карта розташування: Україна
Зноб-Трубчевська
Зноб-Трубчевська
Зноб-Трубчевська. Карта розташування: Сумська область
Зноб-Трубчевська
Зноб-Трубчевська
Мапа
Мапа

CMNS: Зноб-Трубчевська у Вікісховищі

Зноб-Трубче́вська — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 522 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Зноб-Трубчевська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Зноб-Трубчевська знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване смт Зноб-Новгородське, на протилежному березі — села Карпеченкове і Кудоярове. Поруч із селом проходить кордон з Росією. Поруч проходить залізниця, станція Чигинок за 4 км.

Назва

[ред. | ред. код]

Зноб є страодавньою формою слова озноб, яке означає симптом відчуття холоду. Трубчевська веде до Трубчевського удільного князівства часів роздробленості Київської Русі (наразі в основному знаходиться на території Росії) і князів Трубецьких. Також варто додати що «трубою» в часи Київської Русі називалася протока, або річкове русло.

Символіка

[ред. | ред. код]

На гербі зображена труба, що символізує Трубчевське князівство і другу частину назви населеного пункту (герб є промовистим). Синій колір символізує озноб (коли людина дуже змерзла в неї синіють губи), що вказує на першу частину назви. На червоному стязі, що звисає з труби, зображена Погоня з герба князів Трубецьких. Також вона символізує заснування села в часи Великого князівства Литовського і відвідини села великим князем.

Історія

[ред. | ред. код]

Село відноситься до найдавніших поселень Середино-Будського району. Воно було засноване до середини XV століття, у той час, коли Сіверські землі входили до складу Великого Князівства Литовського, а може і раніше. Про це свідчать дані, що містяться в «Записах земельних дач короля Казимира», згідно з якими в середині XV століття Зноб вже існувала і в 1457 році була відвідана великим князем литовським і королем польським Казимиром IV Ягеллончиком.

З 1503 року і до укладання в грудні 1618 Деулінського перемир'я Зноб-Трубчевська входила до складу Великого князівства Московського і Російського царства, а після укладення Деулінського перемир'я відійшла до Речі Посполитої.

На початку двадцятих років XVII століття село було дароване шляхтичу Яну Завольському, який через кілька років уступив його новгород-сіверському підкоморію Щасному Вишелю.

У 1629 році Щасний Вишель продав село князю Петру Юрійовичу Трубецькому (? — 1644), камергеру польського двору і стародубському маршалку. У його володінні воно перебувало до його смерті, яка настала в 1644 році, після чого перейшло у спадок до його дружини Єлизавети Друцької-Соколинської і синові Юрію Петровичу Трубецькому.

Проте в їх володінні Зноб-Трубчевська перебувала недовго, оскільки вже в 1645 році була включена до складу Російського царства, а 7 березня 1660 передана разом з Трубчевським повітом князю Олексію Микитовичу Трубецькому (1660–1680).

Після смерті князя Олексія Трубецького, що настала в 1680 році, Зноб-Трубчевська перейшла у спадок до його хрещеника — Петра І і з того часу перебувала у віданні Наказу великого палацу, а її жителі мали статус палацових селян і належали особисто царю та членам його сім'ї.

Наприкінці XVIII ст. Зноб-Трубчевська була передана таємному раднику Осипу Степановичу Судієнкові і перебувала в його володінні до його смерті, яка настала 4 грудня 1811, після чого перейшла у спадок до його сина Михайла Осиповича Судієнка, який в 1860 році володів в ній 80 дворами і 232 кріпаками чоловічої статі.

Після смерті М. О. Судієнка, що настала 8 вересня 1871, всі його Зноб-Трубчевські володіння успадкував молодший син Олександр Михайлович Судієнко (28.07.1832—12.04.1882), а від нього вони перейшли до його синів Євгена Олександровича та Георгія Олександровича Судієнків.

До жовтневого перевороту 1917 року у Зноб-Трубчевську діяла православна Георгіївська церква, при якій функціонувала однокласна церковно-парафіяльна школа.

З 1861 року село входило до складу Селецької волості Трубчевського повіту Орловської губернії.

Станом на 1880 у колишньому власницькому надільному селі мешкало 967 осіб, налічувалось 156 дворових господарств, існували православна церква, лавка, торжки[1].

З 1920 року — у складі Селецької волості Трубчевського повіту Брянської губернії, з 1925 року — Трубчевської волості Почепського повіту Брянської губернії, а після прийняття Президією ЦВК СРСР постанови від 16 жовтня 1925 «Про врегулюванні кордонів УРСР з РРФСР і БРСР» було передано до складу України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Зноб-Новгородської селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[3].

28 червня 2024 року росіяни в селі поранили одну цивільну людину. Ймовірно удар був FPV-дроном[4].

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Горєлов Павло Миколайович (1922-?) — вояк УПА.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 241.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. В ОК «Північ» уточнили наслідки ворожих обстрілів за 28 червня. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 29 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]