Зоря Тігардена c
 Власний рух Зорі Тігардена | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Місце відкриття | Обсерваторія Калар-Альто |
| Дата відкриття | June 2019 |
| Метод відкриття | Допплерівська спектроскопія |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 0.0443+0.0014 −0.0015 ао |
| Ексцентриситет | 0+0.16 −0 |
| Орбітальний період | 11.4±0.0014 days |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | ≥ 1.11+0.16 −0.15[1] M🜨 |
| Температура | 226 К (−47 °C) |
Зоря Тігардена c (також відома як Тігарден c, англ. Teegarden's Star c) — екзопланета-кандидат, знайдена на орбіті в придатній для життя зоні зорі Тігардена, червоної карликової зорі класу M, розташованої на відстані 12,5 світлового року від Сонячної системи. Вона обертається в консервативній зоні проживання навколо своєї зорі. Разом із зорею Тігардена b це одна з найближчих відомих потенційно населених екзопланет[2][3].
Вона була виявлена у червні 2019 року[4].
Зоря Тігардена c є найвіддаленішою відомою планетою системою. Її орбітальний період становить 11,4 дня. Мінімальна маса планети дорівнює одній масі Землі, а її радіус, ймовірно, схожий на Землю, що свідчить про схожу на Землю структуру із залізним ядром і кам'янистою корою. На поверхні зорі Тігардена c потенційно можуть бути океани води або льоду через температуру[4].
Орбіта зорі Тігардена c розміщена в консервативній зоні проживання. Рівноважна температура для планети −47 °C[4], але якщо планета має густу атмосферу, її поверхня може бути набагато теплішою. Рівноважна температура Землі −18 °C, але наша атмосфера підтримує температуру значно вище цієї.
Одним із позитивних факторів для проживання є його зоря. Більшість червоних карликів випромінюють сильні спалахи, які можуть знищити атмосферу та усунути придатність для життя. Хорошим прикладом є Kepler-438b, яка, ймовірно, непридатна для життя, оскільки її «сонце» є активною зорею. Іншим прикладом є Проксима Центавра, найближча до Сонця зоря. Зоря Тігардена неактивна й тиха, що робить планету, можливо, придатною для життя. Іншими тихими червоними карликами потенційно придатними для життя є Росс 128 і Зоря Лейтена.
Зоря Тігардена — це ультрахолодний червоний карлик із масою близько 9 % маси Сонця з температурою близько 2900 К. Низькі температури таких об'єктів пояснюють, чому його не виявили раніше, оскільки його видима зоряна величина становить лише 15,1 (і абсолютна величина 17,22). Як і більшість червоних і коричневих карликів, вона випромінює більшу частину енергії в інфрачервоному спектрі. Вона старіша ніж Сонце: її вік становить 8 мільярдів років.
ЇЇ виявили у 2003 році. Астрономи довгий час вважали, що багато невідкритих карликових зір існує в межах 20 світлових років від Землі, тому що дослідження зоряного населення показують, що кількість відомих поблизу карликових зір нижча, ніж очікувалося, і ці зорі тьмяні, і їх легко не помітити. Команда Тігардена вважала, що ці тьмяні зорі можна знайти шляхом аналізу даних деяких із величезних наборів даних оптичного огляду неба, зібраних різними програмами для інших цілей у попередні роки. Вони переглянули набір даних відстеження астероїдів NEAT і знайшли цю зорю. Пізніше її виявили також на фотопластинках, зроблених у 1951 році в рамках Паломарського огляду. Це відкриття є важливим, оскільки команда не мала прямого доступу до жодних телескопів і не включала професійних астрономів на момент відкриття.
Паралакс спочатку був виміряний як 0,43 ± 0,13 кутової секунди. Таким чином, відстань до неї становила б лише 7,50 світлових років, що зробило б Зорю Тігардена лише 3-ю за відстанню зоряною системою в порядку відстані від Сонця, займаючи місце між Зорею Барнарда та Вольф 359. Однак навіть у той час аномально низька світність (абсолютна зоряна величина становила б 18,5) і висока невизначеність у паралаксі свідчили про те, що вона насправді була дещо далі, хоча залишалася б одним із найближчих сусідів Сонця. Більш точне вимірювання паралаксу - 0,2593 кутової секунди - було зроблено Джорджем Гейтвудом (George Gatewood) у 2009 році, що дало прийняту зараз відстань у 12,578 св. р.
- ↑ Caballero, J. A.; Reiners, Ansgar; Ribas, I.; Dreizler, S.; Zechmeister, M. та ін. (12 червня 2019). The CARMENES search for exoplanets around M dwarfs. Two temperate Earth-mass planet candidates around Teegarden's Star (PDF). Astronomy & Astrophysics (англ.). 627: A49. arXiv:1906.07196. Bibcode:2019A&A...627A..49Z. doi:10.1051/0004-6361/201935460. ISSN 0004-6361. S2CID 189999121.
- ↑ The Habitable Exoplanets Catalog. Planetary Habitability Laboratory. University of Puerto Rico at Arecibo. Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Kossakowski, D.; Kürster, M. та ін. (January 2023). The CARMENES search for exoplanets around M dwarfs, Wolf 1069 b: Earth-mass planet in the habitable zone of a nearby, very low-mass star. Astronomy & Astrophysics. 670: A84. arXiv:2301.02477. Bibcode:2023A&A...670A..84K. doi:10.1051/0004-6361/202245322.
- ↑ а б в Cassella, Carly (19 червня 2019). We Just Found 2 of The Most Earth-Like Exoplanets Yet, Only 12.5 Light Years Away. ScienceAlert.