Зульня
Зульня | |
---|---|
поблизу с. Кузьминівка | |
Витік | біля с. Пісків |
• координати | 50°58′45″ пн. ш. 26°27′37″ сх. д. / 50.97917° пн. ш. 26.46028° сх. д. |
Гирло | Горинь |
• координати | 51°09′17″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д. / 51.15472° пн. ш. 26.35500° сх. д. |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | Україна Рівненська область |
Регіон | Рівненська область |
Довжина | 40 км |
Площа басейну: | 315 км² |
Притоки: | невеликі потічки та меліоративні канали |
Медіафайли у Вікісховищі |
Зульня́ — річка в Україні, в межах Костопільського та Сарненського районів Рівненської області. Права притока Горині (басейн Дніпра).
Довжина 40 км. Площа водозбірного басейну 315 км². Похил річки 0,5 м/км. Заплава заболочена, меліорована. Річище слабозвивисте, завширшки 8—10 м, подекуди випрямлене. Використовується як водоприймач меліоративної системи.
Зульня бере початок із заболоченого масиву біля села Пісків. Тече переважно на північ та північний захід. Впадає до Горині на захід від села Грушівки.
Російський письменник О. І. Купрін у своїй книзі «Конокради» описав річку Зульня такими словами[1]:
Тиха річка, нерухома, як болото, вся була прихована під суцільною твердою зеленню латаття, які томно виставляли назовні свої чарівні, білі, непорочні віночки.
Оригінальний текст (рос.)Тихая река, неподвижная, как болото, вся была скрыта под сплошной твердой зеленью кувшинок, которые томно выставляли наружу свои прелестные, белые, непорочные венчики.
- ↑ О. И. Куприн"Конокрады", 1903.
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 218
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |