Перейти до вмісту

Зульня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зульня
поблизу с. Кузьминівка
Витікбіля с. Пісків
• координати50°58′45″ пн. ш. 26°27′37″ сх. д. / 50.97917° пн. ш. 26.46028° сх. д. / 50.97917; 26.46028
ГирлоГоринь
• координати51°09′17″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д. / 51.15472° пн. ш. 26.35500° сх. д. / 51.15472; 26.35500
Басейнбасейн Прип'яті
Країни:Україна Україна
Рівненська область
РегіонРівненська область
Довжина40 км
Площа басейну:315 км²
Притоки:невеликі потічки та меліоративні канали
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Зульня́ — річка в Україні, в межах Костопільського та Сарненського районів Рівненської області. Права притока Горині (басейн Дніпра).

Довжина 40 км. Площа водозбірного басейну 315 км². Похил річки 0,5 м/км. Заплава заболочена, меліорована. Річище слабозвивисте, завширшки 8—10 м, подекуди випрямлене. Використовується як водоприймач меліоративної системи.

Розташування

[ред. | ред. код]

Зульня бере початок із заболоченого масиву біля села Пісків. Тече переважно на північ та північний захід. Впадає до Горині на захід від села Грушівки.

Зульня в культурі

[ред. | ред. код]

Російський письменник О. І. Купрін у своїй книзі «Конокради» описав річку Зульня такими словами[1]:

Тиха річка, нерухома, як болото, вся була прихована під суцільною твердою зеленню латаття, які томно виставляли назовні свої чарівні, білі, непорочні віночки.

Оригінальний текст (рос.)
Тихая река, неподвижная, как болото, вся была скрыта под сплошной твердой зеленью кувшинок, которые томно выставляли наружу свои прелестные, белые, непорочные венчики.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О. И. Куприн"Конокрады", 1903.

Джерела

[ред. | ред. код]