Зібрання шизофреній
 | |
| Автор | Есме Вейджун Ван |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Collected Schizophrenias |
| Країна |  США |
| Мова | англійська |
| Жанр | есе, документальна література |
| Видавництво | «Graywolf Press»[en] |
| Видано | 2019 |
| Тип носія | палітурка, електронна книга, аудіокнига |
| Сторінок | 224 |
| ISBN | 978-1-55597-827-3 |
Зібрання шизофренії (англ. The Collected Schizophrenias) — збірка есеїв Есме Вейджун Ван, видана у 2019 році. Опублікована видавництвом «Graywolf Press»[en], ця книга отримала премію «Graywolf Press Nonfiction Prize»,[1] а також нагороду «Whiting Award for Nonfiction»[en] (укр. Премія Вайтінґа за нехудожню літературу).[2]
Ван є авторкою роману 2013 року Межа раю,[3] сімейної історії кількох поколінь іммігрантів, які мають справу з психічними захворюваннями. У розмові з The Paris Review[en] вона розповіла про те, як використовує свій власний досвід життя з психічними захворюваннями у художній літературі: "Я написала Межу раю з наміром описати психоз, галюцинації тощо у дуже вісцеральний спосіб, якого я раніше не бачила".[4]
В інтерв'ю «Ґардіан» Ван запитали, що змусило її почати писати книгу. Вона відповіла: "Я ніколи не планувала писати нехудожню книгу — я маю ступінь магістра з художньої літератури. Я чекала, чи продасться мій перший роман, і в цей час переживала важкий епізод психозу. Щоб впоратися з ним, я почала писати про нього, і так з'явився есей «Дні загибелі». Після того, як цей епізод закінчився, я відшліфувала есе і врешті-решт знайшла для нього місце на сайті «Тост»[en]. Він став досить популярним, і я отримала багато листів і добрих коментарів. Я почала писати більше есе. Це перетворилося на те, що зараз є цією книгою".[5]
Вона розповіла, що її надихнув мемуар The Noonday Demon[en] Ендрю Соломона[en], а також альбом Ultraviolence Лани Дель Рей (зрештою, вона включила Дель Рей у «список подяки»).[5]
- «Diagnosis» (укр. «Діагноз»)
- «Toward a Pathology of the Possessed» (укр. «На шляху до патології одержимих»)
- «High-Functioning» (укр. «Високофункціонання»)
- «Yale Will Not Save You» (укр. «Єль не врятує вас»)
- «The Choice of Children» (укр. «Вибір дітей»)
- «On the Ward» (укр. «В ув'язненні»)
- «The Slender Man, the Nothing, and Me» (укр. «Стрункий чоловік, ніщо і я»)
- «Reality, On-Screen» (укр. «Реальність, на екрані»)
- «John Doe, Psychosis» (укр. «Джон Доу, психоз»)
- «Perdition Days» (укр. «Дні загибелі», оригінально опублікований у «The Toast»[en])[6]
- «L'Appel du Vide» (укр. «Поклик порожнечі», початкова версія була опублікована у «Hazlitt»)[7]
- «Chimayo» (укр. «Чімао»)
- «Beyond the Hedge» (укр. «За живоплотом»)
«Лос-Анджелес Таймс» написали: "Есеї надзвичайно розумні, часто несподівано смішні, спекулючі, безстрашні та незрівнянні, адже Ван складає блискучу компанію у 13 важких прогулянках майже незвіданою територією".[8] Los Angeles Review of Books[en] так само хвалив: "Зібрання шизофреній є необхідним доповненням до відносно невеликого масиву літератури, але її також, просто кажучи, дуже приємно читати. Проза настільки прекрасна, а спогади та описи настільки яскраві, що навіть якби книга не стосувалася здебільшого маловивченого стану, її можна було б легко рекомендувати. Есме Вейджун Ван готова стати великою письменницею, і це її історія походження".[9]
У рецензії в «Нью-Йоркер» написано: "Я часто думала про те, яких зусиль коштувало Ван її написання, фізично і морально, і про те, якої хоробрості їй це коштувало".[10]
Рейчел Комб, пишучи в «Нью-Йорк таймс», була більш критичною: "Хоча читач, можливо, не стане більш довірливим до точки зору Ван після прочитання цих есеїв, він, безумовно, стане більш схильним ставити під сумнів свою власну".[11]
- ↑ The Collected Schizophrenias | Graywolf Press. www.graywolfpress.org. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Gleaves, Jeffery (21 березня 2018). Say Hello to the 2018 Whiting Honorees. The Paris Review (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Unnamed Press - The Border of Paradise. www.unnamedpress.com. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Bausells, Marta (4 лютого 2019). Schizophrenia Terrifies: An Interview with Esmé Weijun Wang. The Paris Review (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ а б Sethi, Anita (29 червня 2019). Esmé Weijun Wang: ‘I don’t want to glamorise mental illness… it inhibits creativity’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Wang, Esmé Weijun (25 червня 2014). Perdition Days: On Experiencing Psychosis. The Toast (амер.). Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Dialogue with Francesca Woodman. Hazlitt (англ.). 6 травня 2016. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Review: ‘The Collected Schizophrenias’ by Esmé Weijun Wang redefines how we think about the illness. Los Angeles Times (амер.). 30 січня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Coldiron, Katharine. Fractured Origins in "The Collected Schizophrenias" - LARB. Los Angeles Review of Books. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Altman, Anna (4 червня 2019). In “The Collected Schizophrenias,” Esmé Weijun Wang Maps the Terrain of Her Mental Illness (англ.). ISSN 0028-792X. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Combe, Rachael (15 лютого 2019). Exploring Her Own Experience of Psychosis. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 13 серпня 2019.