Перейти до вмісту

Йоганн Зібмахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Зібмахер
Ім'я при народженнінім. Johann Ambrosius Siebmacher
Народився1561[4][5][…]
Нюрнберг, Священна Римська імперія
Помер1611[1][2][…]
Нюрнберг, Священна Римська імперія[6]
Країна Священна Римська імперія[7]
Діяльністьхудожник, гравер, художник-гравер
Галузьграфіка[8], гравюра[d][8], геральдика[8] і Родовий герб[8]
Знання мовнімецька[9][8][3]
Роки активності1596[10]1611[10]
Герб міста з гербовника Зібмахера 1605 року

Йоганн Амбросіус Зібмахер (Johann Ambrosius Siebmacher; також Ганс Зібмахер[11] та Зібер; 1561, Нюрнберг — 23 березня 1612,[12] Нюрнберг) — німецький гербовий художник, гравер, офортник і видавець.

У 1601 році Зібмахер назвав себе в петиції до імператора Рудольфа II «гравером і громадянином Нюрнберга». Він був автором і засновником багаторазово видаваної згодом книги гербів, важливого джерела геральдики в німецькомовному регіоні.

Лише гербовник 1596 року (19 гербів із мідними гравюрами Фрідріха Дюрера) та гербова книга Ньюе походять від самого Зібмахера, який вийшов у двох томах у 1605 р. (264 табл.) і 1609 р. (164 табл.). Подальші частини та додаткові томи публікувалися до 1806 року — іноді під різними назвами (див. Гербовник Б. Вайгеля). Загалом у рамках проекту було виставлено близько 19 тис. гербів.

На основі цієї праці між 1854 і 1967 роками в Нюрнберзі були опубліковані численні вичерпні збірки гербів (колись надруковані в Ґраці) видавництвом Bauer & Raspe (Verlagsgruppe Degener & Co) під назвою «Велика і загальна книга гербів Й. Зібмахера» (J. Siebmacher's großes und allgemeines Wappenbuch). З'являлися й перевидання, наприклад 1905 р.[13]

Походження

[ред. | ред. код]

Його батьками були Страсбурзький олов'яник Ганс Зібмахер († 1572) і його дружина Катаріна Ріндер (1534—1577), донька червонодеревника. Його батько переїхав до Нюрнберга і з 1534 року був там майстром лиття олова та громадянином. Ганс Зібмахер мав чотирьох братів, з яких Георг (1563—1602) і Пітер (1570—1602) також стали ливарниками олова в Нюрнберзі.

Життя

[ред. | ред. код]

Йому було близько 11 років, коли помер його батько. Він перебував під опікою засновника ливарного заводу Ніколауса Горхеймера († 1583). Там, напевно, також навчився свого ремесла. Брати Георг і Петро, очевидно, навчалися в іншому місці, оскільки вони не згадуються в каталогах підмайстрів Нюрнберзького бляшаного ливарного заводу. Невідомо, коли і де він отримав освіту офортиста. Перші роботи датовані 1590 роком.

Вперше він здобув популярність завдяки колекції орнаментальних гравюр, що містила шаблони для нюрнберзьких ювелірів. У 1597 році він опублікував чудову нову зразкову книгу всіляких смішних дівчат під назвою «Zuwürcken unn Zustikken».[14] Це була перша книга-зразок, у якій використовувалися гравюри на міді. Його друга книга була написана в 1601 «Newes Modelbuch in Kupffer». У наступні роки він пережив кілька нових видань. Робота була настільки великою, що він, мабуть, працював з кількома іншими граверами. Він також ілюстрував карти, книги та публікував міські пейзажі (наприклад, Нюрнберга). Сьогодні він найбільше відомий своїм гербовником, перший попередник якого був опублікований у 1596 році.[15] Пізніше книга була кілька разів перероблена і значно розширена.

Невдовзі після його смерті дружина продала друкарські форми. Після смерті другого чоловіка вона продала решту запасів і мідні пластини для гербової книги Паулюсу Фюрсту в 1653 році. Одружуючись, нюрнберзький книготорговець перебрав на себе асортимент і видавництво Бальтазара Каймокса, який раніше друкував твори Зібмахера.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Близько 1591 року він одружився з Анною Софією NN († 1653). У подружжя було десять дітей, серед яких:

  • Ганс Мельхіор (* 1591, † після 1625), золотий майстер
  • Йоганн (1607—1629), ливарник олова
  • Анна Софія (1596—1640) ⚭ NN Кріґерр
  • Варвара (* 1600) ⚭ NN Гелд
  • Гертрауд (1612—1634)

Пізніше його вдова вийшла заміж за купця Леонгарда Штойрера з Санкт-Освальда у Верхній Австрії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Johann Siebmacher (Begründer), Horst Appuhn (Hrsg.): Johann Siebmachers Wappenbuch von 1605. Orbis, München 1999, ISBN 3-572-10050-X.
  • Johann Siebmachers Wappen-Buch. Faksimile-Nachdruck der 1701/05 bei Rudolph Helmers in Nürnberg erschienenen Ausgabe. Alle 6 Teile mit Anhang, Register und allen Erweiterungen bis zum Abschluss der Stammausgabe von 1772. Battenberg-Verlag, München 1975, ISBN 3-87045-098-3.
  • Johann Siebmachers Wappen-Buch. Supplemente 1753 bis 1806. Faksimile-Nachdruck der von 1753 bis 1806 im Verlag der Raspischen Handlung in Nürnberg erschienenen zwölf Supplemente. Battenberg-Verlag, München 1979, ISBN 3-87045-163-7.
  • Hanns Jäger-Sunstenau: General-Index zu den Siebmacher'schen Wappenbüchern 1605—1967. Neuausgabe. Akademische Druck- und Verlags-Anstalt, Graz 1984, ISBN 3-201-00009-4.
  • Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon. 16. Band (Schonte–Sole), Verlag E. A. Fleischmann, München 1846, S. 340—343 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).
  • Paul Johannes Rée. Sibmacher, Hans oder Johann // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1892, Band 34, S. 136–138.
  • Andreas Tacke. Sibmacher, Hans. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 305 (Digitalisat).

Веб-посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Web umenia
  2. а б The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950
  3. а б в г CONOR.Sl
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119546655 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції.
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
  7. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  8. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. а б RKDartists
  11. Див. також посилання у відповідній статті Георга Каспара Наглера: Neues allgemeines Künstler-Lexicon. Band 16, Fleischmann Verlag, München 1846.
  12. Дата поховання 26 березня 1612 р., див. церковний реєстр св. Себальда, с. 89.
  13. Vgl. J. Siebmacher's großes und allgemeines Wappenbuch in einer neuen, vollständig geordneten und reich vermehrten Auflage mit heraldischen und historisch-genealogischen Erläuterungen. Vierten Bandes vierzehnte Abtheilung. Der Adel von Galizien, Ludomerien u. der Bukowina. Bauer und Raspe, Nürnberg 1905 (Digitalisat auf archive.org).
  14. Johann Siebmacher: Schön Neues Modelbuch von allerleÿ lustigen Mödeln naczunehen Zuwürcken und Zustikken. Nürnberg 1597 (Digitalisat auf archive.org).
  15. Digitalisat auf archive.org.