Перейти до вмісту

Йоганн Фрідріх Гаусман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Фрідріх Гаусман
нім. Friedrich Hausmann Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 лютого 1782(1782-02-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ганновер, Священна Римська імперія[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 грудня 1859(1859-12-26)[1][2][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Геттінген, Ганноверське королівство[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ганноверське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгеолог, викладач університету, мінералог Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякимінералогія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГеттінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГеттінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Баварська академія наук, Прусська академія наук, Краківське наукове товариствоd[4] і Göttingischer Verein Bergmännischer Freunded Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиKarl Georg Ernst Friedrich von Hausmannd Редагувати інформацію у Вікіданих

Йоганн Фрідріх Гаусман (нім. Johann Friedrich Ludwig Hausmann; 1782—1859) — німецький геолог і мінералог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1782 року в Ганновері.

Навчався в Геттінгені, де отримав ступінь доктора філософії (Ph.D). Через два роки після здійснення геологічної експедиції по Данії, Норвегії та Швеції, в 1807 році був призначений керівником державного гірничодобувного підприємства у Вестфалії; заснував шахтну школу у Клаусталь-Целлерфельді у горах Гарца.

У 1811 році Гаусман був призначений професором технології та гірничої справи, а потім геології та мінералогії в Геттінгенському університеті, який він займав майже до кінця життя. Крім того, він був протягом багатьох років секретарем Королівської академії наук у Геттінгені. У 1813 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.

Йоганн Гаусман є автором багатьох праць, серед яких роботи з геології та мінералогії Іспанії та Італії, а також Центральної та Північної Європи, описавши гіпс, пірит, польовий шпат, тахіліт та кордієрит на деяких вивержених породах. У 1816 році разом із Фрідріхом Штромейєром він описав мінерал алофан. У 1847 році він вигадав назву мінералу біотит на честь фізика Жана-Батиста Біо. Також Гаусману приписують назви мінералів піроморфіт (1813) та родохрозит (1813).

Література

[ред. | ред. код]
  • Carl Ritters Briefwechsel mit Joh. Friedr. Ludw. Hausmann: zur Säcularfeier von C. Ritter´s Geburtstag. Herausgegeben von Johann Eduard Wappäus, Leipzig 1879.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #10416588X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/hausmann-johann-friedrich-ludwig/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_Фрідріх_Гаусман&oldid=43732955