Перейти до вмісту

Йоган Гейзинга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоган Гейзинга
нід. Johan Huizinga
Йоган Гейзинга, з архіву музею Letterkundig
Народився7 грудня 1872(1872-12-07)[1][2][…]
Гронінген, Нідерланди[4][3][…]
Помер1 лютого 1945(1945-02-01)[4][2][…] (72 роки)
Де-Стег, Реден, Гельдерланд, Нідерланди[3][5][…]
ПохованняУгстгест
Країна Нідерланди[6][5]
Діяльністьісторик культури, історик, викладач університету, боєць опору, мовознавець, філософ, мистецтвознавець, антрополог
Сфера роботиmedieval historyd, діахронічне мовознавство, історія[7], історія культури[7], мистецтвознавство[7], філософія культури[7] і антропологія[7]
Alma materГронінгенський університет і Лейденський університет
ЗакладГронінгенський університет[3], Лейденський університет[5], Лейденський університет[5] і Гронінгенський університет[3]
Роки активності1887[8]1945[8]
Magnum opusОсінь Середньовіччя і Homo Ludens
ЧленствоШведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Нідерландська королівська академія наук[3], Королівська академія нідерландської мови та літератури, Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd і Австрійська академія наук
КонфесіяMennonite Church in the Netherlandsd
БатькоDirk Huizingad
ДітиLeonhard Huizingad і Jakob Herman Huizingad[9]
Нагороди

CMNS: Йоган Гейзинга у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Йо́ган Ге́йзинга (нід. Johan Huizinga, МФА[ˈjoːɦɑn 'ɦœyzɪŋɣaː]; *7 грудня 1872, Гронінген — †1 лютого 1945, Де-Стег) — нідерландський історик, теоретик культури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йоган Гейзинга народився в місті Гронінген (Нідерланди) в родині священика-меноніта. Вивчав історію індоєвропейської літератури і загальну історію, зокрема історіографію та теорії виникнення і розвитку світової культури — спершу в гімназії, потім у Гронінгенському університеті.

У 1905 році отримав посаду професора Гронінгенського університету, де викладав до 1915 року. Надалі перейшов до Лейденського університету, де активно працював у сфері суспільно-політичної критики доби 1920-30 роках.

Від 1938 року Йоган Гейзинга — голова Міжнародного комітету з культурного співробітництва Ліги Націй.

Й. Гейзинга викладав у Лейденському університеті і залишався його професором до 1940 року — до заборони німецькими окупантами вести викладання.

У роки окупації Нідерландів у 1942 році вченого було заарештовано німцями та ув'язнено і запроторено на декілька місяців до концтабору Сінт-Міхілсгестел (Sint Michielsgestel) біля міста Арнем, після чого йому вже не дозволили повернутися до Лейдена.

Йоган Гейзинга помер від виснаження у вигнанні в Де-Стег (De Steeg) 1 лютого 1945 року.

Наукова і творча діяльність

[ред. | ред. код]

Вже у ранній науковій діяльності Й. Гейзинга зажив світової слави як прискіпливий дослідник історії західноєвропейського, зокрема нідерландського Середньовіччя та епохи Відродження. Найвідоміші праці цього періоду: «Осінь Середньовіччя» (нід. Herfsttij der Middeleeuwen, 1919) та «Еразм» (1924).

У 20-30 роки XX століття Йоган Гейзінга вніс багато нового в розуміння предмета і методу історичної науки. Його студії ролі міфів і фантазії в світовій цивілізації, а також гри як загального принципу становлення людської культури (найвідоміший твір вченого-філософа Homo Ludens «Людина, що грає»,1938) сприяли формуванню нових напрямів в антропології історичній, зокрема структурної антропології французького етнографа і соціолога Клода Леві-Строса.

Паралельно з О. Шпенглером Й. Гейзинга працював над проблемами типологізації культур, морфологічного аналізу культурно-історичних епох. Праці 1930-40 років присвячені критиці масової культури, наголошують на цивілізаційній кризі і перегукуються з працями Х. Ортеги-і-Гассета.

Див. також

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури., Київ: Основи, 1994 (укр.)
  • Homo Ludens; Статьи по истории культуры., М.: Прогресс — Традиция, 1997 ISBN 5-89493-010-3 (рос.)
  • Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах., М.: Айрис-пресс, 2004 (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118775294 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д е ж и Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
  4. а б Хёйзинга Йохан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в г д Leidse Hoogleraren
  6. а б в LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2013.
  7. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  8. а б RKDartists
  9. Lundy D. R. The Peerage
  10. а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]