Йозеф Шнайдер фон Маннс-Ау

Йозеф Шнайдер фон Маннс-Ау
Йозеф Шнайдер фон Маннс-Ау
нім. Josef Maria Ferdinand Karl Schneider Edler von Manns-Au
Народився	2 лютого 1865; Ґрац
Помер	3 лютого 1945 (80 років); Ґрац
Країна	Австрія; Цислейтанія
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Терезіанська академія
Знання мов	німецька
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди
Пам'ятна військова медаль (Австрія)	Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шнайдер.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маннс.

Йозеф Марія Фердинанд Карл Шнайдер Едлер фон Маннс-Ау (нім. Josef Maria Ferdinand Karl Schneider Edler von Manns-Au; 2 лютого 1865, Ґрац — 3 лютого 1945, Ґрац) — австро-угорський воєначальник.

Бібліографія

Під час своєї військової кар'єри він відвідував військову школу в Гюнсі і військову школу в Меріш-Вайскірхені. З 1882 року він навчався в Терезіанській військової академії у Вінер-Нойштадті, після чого служив в 49-му піхотному полку в 1885 році в званні лейтенанта. З 1888 року навчався у Військовій академії у Відні, після чого служив в штабі 16-ї піхотної дивізії, розташованої в Германштадті. З 1899 року служив командиром роти в 31-му піхотному полку, з 1900 року викладав у Військовій академії в Відні. У 1905 році він став командиром 4-го батальйону в Тірольському імперському полку, а в 1906 році був призначений начальником штабу 14-го корпусу, розташованого в Інсбруку, яким тоді командував ерцгерцог Євген. З 1907 року командував 102-м піхотним полком, а в 1912 році став командиром 5-ї піхотної бригади.

На початку Першої світової війни 5-а піхотна бригада була частиною 3-й армії під командуванням Рудольфа фон Брудерманна на Східному фронті. Командуючи 5-ю піхотною бригадою, Шнайдер бере участь у Галицькій битві. У січні 1915 року Шнайдер став командиром 24-ї піхотної дивізії, з якої брав участь у наступі Горлиці-Тарнув.

У жовтні 1915 року Шнайдер отримав командування 28-ю піхотною дивізією, яка перебувала на італійському фронті, де взяла участь в боях за наступ в Сочі і Тіролі. Після участі в прориві в Кобаріда, Шнайдер став начальником штабу 19-го корпусу в листопаді 1917 року. Він виконував цей обов'язок до вересня 1918 року, коли став командиром новосформованого 9-го корпусу, з яким він був відправлений на Західний фронт. Однак в бойових діях на Західному фронті Шнайдер не встиг взяти участь.

Після закінчення війни Шнайдер пішов у відставку 1 січня 1919 року.

Звання

Лейтенант (1885)
Гауптман (1893)
Майор (1900)
Оберст (1907)
Генерал-майор (31 жовтня 1912)
Фельдмаршал-лейтенант (1 вересня 1915)
Генерал піхоти запасу (27 серпня 1939)

Нагороди

Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест (1908)
Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу
Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу
Орден Залізної Корони 3-го і 2-го (1915) класу з військовою відзнакою
Орден Леопольда (Австрія), лицарський і командорський (1917) хрест з військовою відзнакою
Військовий Хрест Карла
Залізний хрест 2-го класу (Німецька імперія)
Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (10 березня 1921)
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)

Посилання

Біографія Шнайдера. [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]
Біографія Шнайдера. [Архівовано 20 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Звання і нагороди Шнайдера.