Перейти до вмісту

Кабиш Іван Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кабиш Іван Юхимович
Народження12 березня 1926(1926-03-12)
Сибірський край, РСФРР, СРСР
Смерть20 вересня 2007(2007-09-20) (81 рік)
 Харків, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж
НавчанняХарківське державне художнє училище (1952), ХДУ імені О. М. Горького (1957) і Харківський художньо-промисловий інститут (1973)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительСліпченко Микола Степанович, Карась Йосип Ілліч, Гнойовий Микола Іванович, Жердзицький Євген Федорович, Хмельницький Олександр Анатолійович, Віхтинський Віктор Іванович і Кузьменко Анатолій Федорович
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений працівник культури УРСР

Іван Юхимович Ка́биш (12 березня 1926, Петропавлівка — 20 вересня 2007, Харків) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений працівник культури УРСР з 1987 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1926 року в селі Петропавлівці Сибірського краю РРФСР (нині Новосибірська область, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[2].

Протягом 1948—1952 років навчався у Харківському художньому училищі у Миколи Сліпченка. У 1952—1961 роках викладав у середній школі Харкова[3]. Одночасно навчався на історичному факультеті Харківського університету, який закінчив 1957 року. Член КПРС з 1961 року[3]. У 1968—1973 роках навчався у Харківському художньо-промисловому інституті у Йосипа Карася, Миколи Гнойового, Євгена Жердзицького, Олександра Хмельницького, Анатолія Кузьменка. Дипломна робота — серія політичних плакатів «Шляхами батьків» (керівник Віктор Віхтинський)[3].

З 1961 року працював у Харківській дитячій художній школі № 1 імені Іллі Рєпіна, де протягом 1966—1997 років обіймав посаду директора. Одночасно у 1967—1991 роках очолював комісію з естетичного виховання дітей та юнацтва Харківської організації Спілки радянських художників України[1]. Мешкав у Харкові в будинку на Салтівському масиві, 603-й мікрорайон, № 24, квартира № 25, та у будинку на проспекті Перемоги, № 74, квартира № 38[1]. Помер у Харкові 20 вересня 2007 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису (переважно у жанрі пейзажу) і плаката. Серед робіт:

живопис
  • «Взимку під Харковом» (1960);
  • «Дорога до Харкова» (1961);
  • «В Шевченківському районі на Харківщині» (1961);
  • «Зимовий день» (1963);
  • «Новий район Харкова» (1964);
  • «За місто» (1965);
  • «Рідні поля» (1967);
  • «На рідній землі» (1968);
  • «До Ілліча» (1969—1970);
  • «Харків будується» (1973);
  • «Прийшла весна» (1977);
  • «Червона горобина» (1979);
  • «Морський вітерець» (1980);
  • триптих «А життя продовжується» (1983);
  • «Світ планет» (1985);
  • «Моя школа» (1985);
  • «Повернувся. 1945 рік» (1989);
  • «Ранній сніг» (1990);
плакати
  • «Марксизм-ленінізм живе і перемагає» (1972);
  • «Ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною» (1974);
  • «Вставай, велика країно» (1974—1975);
  • «Ми відстояли, ми збережемо» (1977; бронзова медаль ВДНГ УРСР, 1985);
  • «Нехай завжди буде мир» (1986);
  • серія «Пам'ятаємо» (2001).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1960, 1969, 1991—2005 роках.

Автор книги «Розвиток художніх здібностей дітей молодшого віку» (Київ, 1981).

Окремі роботи зберігаються у Харківському художньому музеї.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Кабиш Іван Юхимович / Художники Харківщини
  2. Кабыш Иван Ефимович / Память народа. (рос.)
  3. а б в Художники народов СССР, 1983, с. 382, Т. 4, кн. 1.

Література

[ред. | ред. код]