Кава з кульбаби
Ка́ва з кульба́би, також чай із кульба́би — трав'яний чай, виготовлений із кореня кульбаби. Смажені шматочки коренів кульбаби та напій мають деяку схожість з кавою за зовнішнім виглядом та смаком, тому його часто вважають замінником кави. Корінь кульбаби використовується як у лікувальних, так і в кулінарних цілях і вважається детоксикуючою травою.[1]
Використання кульбаби бере свій початок з давніх єгиптян, греків та римлян. Крім того, вже більше тисячі років традиційна китайська медицина включає цю рослину.[2]
Канадська письменниця Сюзанна Муді описала, як приготувати каву з кульбаби у своїх мемуарах про життя в Канаді[3] у 1852 році, де вона згадує, що дізналася про це зі статті, опублікованої в 1830-х в газеті New York Albion якимось доктором Гаррісоном.
Про «каву» з кульбаби згодом згадувалося в Harpers New Monthly Magazine у 1886 році[4]
У 1919 році корінь кульбаби відзначали як джерело дешевої «кави».[5] Він також входив до класів їстівних рослин, принаймні з 1970-х років.[6]
Збирання коренів кульбаби вимагає відрізнення «справжньої» кульбаби (види роду Taraxacum) від інших жовтих маргариткоподібних квітів, таких як представники роду Hypochaeris і скереда. Справжня кульбаба має приземну розетку з глибокозубими листям і порожнистими солом'яними стеблами. Великі рослини віком 3–4 роки зі стрижневими коренями приблизно до 15 мм у діаметрі збирають для кави. Ці стрижневі корені за зовнішнім виглядом схожі на бліду моркву.
Коріння кульбаби, яке збирають навесні, має більше солодких і менше гірких ноток, тоді як зібране восени має насиченіший і гіркіший смак.[7]
Перед збиранням кореня кульбабі має бути 2 роки.[1] Після збору врожаю коріння кульбаби сушать, подрібнюють і обсмажують.
Після збору врожаю коріння кульбаби розрізають уздовж і ставлять сушити на два тижні в тепле місце. Після готовності висушене коріння обсмажують у духовці та зберігають. Для приготування однієї чашки потрібно настояти приблизно 1 чайну ложку кореня у гарячій воді протягом приблизно 10 хвилин. Люди часто насолоджуються кавою з кульбаб із вершками та цукром.[8]
Люди часто використовують корінь кульбаби в медичних цілях, оскільки, як вважають, трава містить детоксикаційні властивості, які допомагають очистити відходи з організму. Намагаючись зменшити запалення та періодичні запори, часто споживають корінь кульбаби.[джерело?]
Корінь кульбаби також може мати пребіотичні властивості, які підтримують здоровий кишечник. Людям із раннім діагнозом цукрового діабету 2 типу рекомендувалось вживати корінь кульбаби, оскільки він, як вважають, допомагає при вивільненні інсуліну.[1]
Ризики для здоров'я, пов'язані з коренем кульбаби, рідкісні, однак безпосереднє споживання рослини всередину може призвести до дискомфорту в шлунку, печії, алергічних реакцій або діареї.[9]
Корінь кульбаби може бути пов'язаний з можливим лікуванням раку.[10]
Результати дослідження 2016 року вказують на те, що метаболічну активність клітини раку товстої кишки можна зменшити за допомогою доз екстракту кореня кульбаби. Дослідження вказують на можливе зменшення пухлин товстої кишки за допомогою запланованої та послідовної дози екстракту кореня кульбаби.[10]
Однак в інтерв'ю від 30 листопада 2017 року Керолайн Хамм (Caroline Hamm), онколог, яка проводила дослідження, поділилася своїми занепокоєннями щодо передчасного ажіотажу в Інтернеті навколо цих досліджень. Вона зокрема висловила тривогу з приводу людей, які зверталися до неї і бажали відмовитись від стандартної допомоги.[11]
Несмажений корінь кульбаби лікарської (серед інших видів кульбаби) містить:
- Сесквітерпенові лактони
- Тараксацин[12]
- Фенілпропаноїдні глікозиди: дигідроконіферин, сирингін та дигідросирінгін
- Тараксакозид (цилірований гамма-бутиролактон-глікозид)
- Лактупірцин
- Лютеїн
- Віолаксантин
- Апігенін-7-глюкозид
- Лютеолін-7-глюкозид
- Ізорамнетин 3-глюкозид
- Лютеолін-7-диглюкозид
- Кверцетин-7-глюкозид
- Кверцетин
- Лютеолін
- Рутін
- Хризоеріол
- Кавова кислота
- Хлорогенова кислота
- Цикорова кислота (дикафеоілтартарна кислота)
- ρ-гідроксифенілуксусна кислота
- глюкани маннани
- інулін (8)
- А також
- Сесквітерпенові лактони (гермакранолідного типу)
- Еудесманоліди
- Тритерпени
- Стерини
- Тараксалізин, серинова протеїназа
- Амінокислоти
- Холін
- Слиз
- Пектин
- ↑ а б в Chevallier, Andrew (2016). Encyclopedia of Herbal Medicine. 345 Hudson Street, New York, New York 10014: DK Publishing. с. 141. ISBN 9781465449818.
- ↑ Ten Things You Might Not Know About Dandelions. Maine Organic Farmers and Gardeners (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Moodie, Susanna (4 грудня 2007). Roughing it in the bush. McClelland and Stewart. с. 385. ISBN 9780771034923. Процитовано 7 липня 2011.
- ↑ Whiting, Julia D. (1 вересня 1886). The End of a Love Match. Harpers New Monthly Magazine. Процитовано 26 грудня 2008.
- ↑ «Much of the surpassing cheap brand coffee is made from dandelion root, according to Prof. William Trelease, of the department of botany at the University of Illinois.» Jul 6, 1919 p. V13 Los Angeles Times
- ↑ Edible Wild Plants Class to Feature Dandelion Coffee Jun 16, 1977 p. CS8 Los Angeles Times
- ↑ Mars, Brigitte (1999). Dandelion Medicine. Storey Publishing. с. 64. ISBN 978-1580172073.
- ↑ Mars, Brigitte (1999). Dandelion Medicine. Storey Publishing. с. 189. ISBN 978-1580172073.
- ↑ Doxycycline. Reactions Weekly. 1753 (1): 149. May 2019. doi:10.1007/s40278-019-62041-6. ISSN 0114-9954.
- ↑ а б Ovadje, Pamela; Ammar, Saleem; Guerrero, Jose-Antonio; Arnason, John Thor; Pandey, Siyaram (22 серпня 2016). Dandelion root extract affects colorectal cancer proliferation and survival through the activation of multiple death signalling pathways. Oncotarget. 7 (45): 73080—73100. doi:10.18632/oncotarget.11485. ISSN 1949-2553. PMC 5341965. PMID 27564258.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ahmad, Viqar Uddin; Yasmeen, Shazia; Ali, Zulfiqar; Khan, Murad Ali; Choudhary, M. Iqbal; Akhtar, Farzana; Miana, Ghulam Abbas; Zahid, Muhammad (2000). Taraxacin, a New Guaianolide from Taraxacum wallichii. Journal of Natural Products. 63 (7): 1010—1011. doi:10.1021/np990495+. ISSN 0163-3864. PMID 10924189.